В умовах дрібнотоварного виробництва цукрова кукурудза – одна з найбільш дохідних культур. На літньому ринку свіжої продукції попит на неї завжди високий. А така новинка, як солодка кукурудза, реалізується в 3–5 разів дорожче звичайних сортів.
Цукрова кукурудза — цінна овочева культура. За харчовою цінністю вона не поступається зеленому горошку і овочевій квасолі. Цукрова кукурудза добре смакує свіжозвареною, а для тривалого зберігання її консервують або заморожують.
Всі сорти та гібриди цукрової кукурудзи, які вирощуються в нашій країні, належать до одного підвиду звичайної кукурудзи — кукурудзи цукрової (Zea mays L. ssp. saccharata Sturt.). Вітчизняні товаровиробники в основному вирощують сорти та гібриди з яскраво-жовтим і білим забарвленням зерна.
Біологічні особливості цукрової кукурудзи
При проростанні зерна температура ґрунту не повинна бути нижчою ніж +10…+12 °С, інакше насіння проростає дуже повільно, набубнявіле насіння не сходить, різко знижується польова схожість.
Приморозків рослини не переносять. Короткочасне зниження температури повітря до —1 °С значно пошкоджує сходи, після чого вони дуже погано ростуть.
Найкращі умови для росту рослин складаються при температурі повітря +22…+25 °С. До появи генеративних органів підвищення температури до +30 °С не шкодить кукурудзі. У період цвітіння для хорошого проростання пилку необхідна прохолодна погода. Якщо температура перевищує +30 °С, виникає череззерниця і пересихання рилець качанів.
Кукурудза — посухостійка культура, але високі врожаї цукрової кукурудзи можна отримати при вологості ґрунту не нижче 75—80% від найменшої вологоємності. Найбільше вологи рослина потребує за 10 днів до викидання волотей, коли стебло інтенсивно росте. Через 20 днів після викидання волотей потреба у волозі зменшується.
Цукрова кукурудза — світлолюбна рослина короткого дня. Вона погано переносить затінення та надмірне загущення. Оптимальна тривалість світлового дня 8—9 год. При тривалості дня 12—14 год. рослини цвітуть пізніше, затягуються строки дозрівання.
Ця рослина вимагає родючих, багатих гумусом, структурованих, повітро- і водопроникних ґрунтів. Добре росте на глибоких наносних і супіщаних чорноземах, легких суглинистих чорноземах і каштанових ґрунтах. Оптимальна реакція ґрунтового розчину — нейтральна або слабокисла (рН 5,5—7,0).
Цукрову кукурудзу потрібно вирощувати окремо від зернової, тому що внаслідок перезапилення можуть з’явитися нетипові ксенійні зерна, які погіршать смакові якості готової продукції.
Технологія вирощування
Попередники. У зоні Степу і Лісостепу кукурудза цукрова дуже добре росте після озимини, зернобобових, гречки, картоплі; у Поліссі — після люпину, багаторічних трав, льону, озимини, картоплі.
Культура не дуже вимоглива до попередників. Її можна вирощувати і як монокультуру, але при цьому відбувається погіршення фітосанітарної ситуації, а саме: поширення шкідників, хвороб, специфічних видів бур’янів, стійких до застосовування гербіцидів. Не варто сіяти кукурудзу і після проса, щоб уникнути поширення спільного шкідника — кукурудзяного метелика.
Обробіток ґрунту. Особливе значення для вирощування культури має основний обробіток ґрунту. Ефективніше проводити оранку на зяб із осені, з подальшою культивацією, що дозволяє знищити частину багаторічних бур’янів. Рекомендована глибина оранки 25—30 см. Рано навесні ґрунт боронують з подальшою передпосівною культивацією на глибину 10—12 см.
Сівба. Кукурудза належить до культур пізнього висіву. Останнім часом для ранніх посівів почали використовувати інкрустоване насіння, на яке нанесені спеціальні плівкоутворювачі. Коли температура досягає +10 °С, вони розчиняються і кукурудза починає проростати.
Календарний термін посіву цукрової кукурудзи в Лісостепу України збігається з першою-другою декадами травня, а в Степу — з другою-третьою декадою квітня. За народними прикметами, фенологічною ознакою настання строків сівби є цвітіння черемхи та черешні.
Промислові посіви, як правило, проводять овочевими сівалками типу СОН-2,8, а також універсальними сівалками точного висіву.
Норма сівби при суцільному висіві для усіх агрокліматичних зон України в середньому становить 15—20 кг/га, при точному висіві — 10 кг/га. Схема висіву — 70х30—35 см — дозволяє отримати 40—50 тис. рослин на 1 га.
У Лісостепу і на Поліссі насіння кукурудзи загортають на глибину 4—8 см, а у степових районах із дефіцитом вологи у верхньому шарі ґрунту насіння загортають на глибину 6—10 см.
Догляд за посівами. При появі сходів необхідно провести їх боронування упоперек сходів. Воно полегшує подальшу боротьбу з бур’янами, особливо у середині рядів, і дозволяє зменшити кількість ручних обробітків ґрунту.
Проривають кукурудзу у суцільних посівах рано — у фазі п’яти листків. Міжрядні культивації не мають пошкоджувати кореневої системи, яка у кукурудзи розташовується неглибоко і поступово займає міжряддя.
Тому глибина обробітку в міжряддях повинна поступово зменшуватися до 6—8 см. Для розпушування використовують культиватори, в яких кожен корпус обладнаний двома лапами-бритвами і стрілчастою лапою. Всього рекомендується проводити 2—3 культивації.
Органічні добрива значно підвищують урожай кукурудзи, навіть у степових районах. Норма внесення — 30—40 т/га. Норма ж мінеральних добрив розраховується на запланований урожай і змінюється залежно від типу ґрунту, попередника і присутності органічних добрив. Для Лісостепу вона становить N80-140P80-100K70-120. Усю норму фосфорних і калійних добрив необхідно внести восени під оранку, азотні вносять під весняну культивацію (80—90%), залишок використовують для позакореневого підживлення під час вегетації.
На сильно засмічених ділянках завжди використовують гербіциди. Гербіциди суцільної дії (Раундап, Ураган тощо) можна використовувати для обприскування вегетуючих бур’янів восени, після збирання попередника. Можна вносити їх по вегетуючих бур’янах за два тижні до сівби кукурудзи. Зазвичай до обприскування виключають усі механічні обробітки ґрунту, окрім весняного закриття вологи. Норма внесення гербіцидів — 3—6 л/га. Гербіциди ґрунтової дії потрібно вносити перед сівбою і перед появою сходів.
До «Перелiку пестицидiв та aгpoxiмiкaтiв, дозволених до використання в Україні» внесено такі препарати, які можна використовувати для боротьби з різними групами бур’янів на посівах цукрової кукурудзи: Аценіт А880, Гезагард, Дуал Голд, Прімекстра Голд, Харнес.
Ефективні на кукурудзі післясходові гербіциди Амінка, Базис, Лонтрел.
Збирання врожаю. Цукрову кукурудзу збирають у фазі молочної стиглості. У різних сортів молочна стиглість наступає на 18—23-ту добу після цвітіння. Ознаки готовності до збирання:
• приймочкові нитки буріють;
• зовнішні обгортки качанів світлішають;
• ряди зерен на качанах щільно прилягають один до одного;
• зерна виповнені;
• забарвлення (здебільшого жовте) всіх зерен однакове;
• від надавлювання зерна нігтем виділяється солодкий сік молочного кольору.
Перестигле зерно від надавлювання не виділяє соку, а на його верхівці з’являються перші ознаки зморшкуватості, яка характерна для цукрових сортів.
З початком достигання вміст цукру швидко зменшується, а крохмалю — зростає. Після цього збільшення вмісту крохмалю проходить швидше. Наприклад, зерно кукурудзи, зібране у молочній стиглості, уже через добу втрачає майже 25% цукру. Фаза технічної стиглості залежить від сорту і умов вирощування. За середньодобової температури +25…+30 °С вона триває 2—3 доби. Зниження температури до +20 °С подовжує її тривалість до 4—6 діб. Урожайність качанів сягає 8 т/га, змінюючись залежно від строків вирощування у конвеєрі. У середньому вона становить 6 т/га. Вихід зерна у молочно-восковій стиглості — 60—80%.
Характеристика деяких сортів та гібридів цукрової кукурудзи
| Назва | Оригінатор | Вегетаційний період (від сходів до технічної стиглості), діб | Урожайність качанів в технічній стиглості без обгорток, т/га | Довжина качана, см | Вихід зерна з качана, % |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Арктур | Інститут сільського господарства степової зони НААН України, Синельниківська селекційно-дослідна станція | 70—75 | 6,7—7,2 | 13—14 | 67—72 |
| Андреа F1 | Приватне мале підприємство «Тирас» | 95 | 14 | 19 | — |
| Ароматна | Синельниківська селекційно-дослідна станція Інституту сільського господарства степової зони НААН України | 75—80 | 7,7—8,3 | 16—18 | 66—70 |
| Добриня F1 | Ларк Сидс Интернешнл | 70 | 14,0—16,0 | 25 | — |
| Дмитрик | Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України | 69—71 | 9,5 | — | 67 |
| Дебют | Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України | 74 | 9,5—10,0 | — | 64—65 |
| Делікатесна | Синельниківська селекційно-дослідна станція Інституту сільського господарства степової зони НААН України | 68—70 | 6,5—7,5 | 14—16 | 63—68 |
| Кокані | Харріс Моран Сідс Компані | 78—80 | — | 21 | — |
| Кабанець | Інститут сільського господарства степової зони НААН України, Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України | 84—85 | 6,0—7,0 | 17—18 | 58—62 |
| Конкурент | Інститут сільського господарства степової зони НААН України, Синельниківська селекційно-дослідна станція | 81—85 | 10,7—11,2 | 18—20 | 60—65 |
| Ласуня одеська | Селекційно-генетичний інститут НЦСН НААН України | 77—79 | 10,0—14,0 | 18—19 | 48—57 |
| Легасі | Харріс Моран Сідс Компані | 85 | — | 21 | — |
| Людмила СВ | Інститут сільського господарства степової зони НААН України |
84—85 | 6,0—7,0 | 18—19 | 58—62 |
| Насолода | Інститут фізіології рослин і генетики НААН України, Черкаський інститут агропромислового виробництва | 70—80 | 15 | — | — |
| Перфекта | Приватне мале підприємство «Тирас» | 90 | — | 20—22 | — |
| Ракурс | Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України | 76 | 9,2—9,5 | — | 65 |
| Растлер | Харріс Моран Сідс Компані | 82 | 15,8 | 19,5 | — |
| Рандеву | Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України | 58 | 8,4 | — | 62 |
| Спокуса | Інститут сільського господарства степової зони НААН України, Синельниківська селекційно-дослідна станція | 74—76 | 8,0—8,2 | 16—18 | 55—60 |
| Сігнет F1 | Монсанто Холланд Б.В. | 70—72 | — | 19—20 | — |
| Снігова королева | Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН України | 70—75 | 11,0—13,0 | 18—20 | — |
| Тронка F1 | Приватне підприємство «Агросвіт», ПП науково-дослідна селекційна станція «Наско», Агрофірма «Наско» | 69—71 | 13,7 | 18—20 | — |
| Трофи F1 | Монсанто Холланд Б. В. | 70—72 | — | 19—20 | — |
| Челленджер | Монсанто Холланд Б. В. | 78 | — | 20—22 | — |
Збирання цукрової кукурудзи здійснюють вручну вибірково. Після збирання скошують і використовують на корм тваринам.
Зібрані качани необхідно якнайшвидше доставляти в пункти переробки або зберігання, щоб цукор не встиг перетворитись на крохмаль.
Як показав досвід останніх років, найбільш прибутковою є рання і пізня кукурудза. У першому випадку можна отримати найвищу ціну, у другому — прибуток визначається низьким рівнем витрат.
Швидкі темпи перетворення цукрів на крохмаль слід враховувати, плануючи продаж. Якщо потреби ринку невеликі і не можуть освоїти обсяг виробництва в оптимальні зі споживчого погляду терміни, то, крім підбору різних за термінами дозрівання сортів, необхідно маневрувати і термінами посіву, створюючи безперервний конвеєр продукції. Це дозволить виробникові легко знайти покупця, який, в свою чергу, завжди зацікавлений у безперервності поставок, а в результаті істотно знизити ризики і підвищити прибутковість виробництва.
Конвеєрне вирощування кукурудзи цукрової з сівбою через кожні 10—15 діб дозволяє господарству постачати свіжу продукцію протягом двох місяців. Збирають урожай у ранкові години або ввечері після 18-ї години за температури не вище +20…+22 °С. У штаті Каліфорнія впроваджено нічне збирання, яке забезпечує отримання рівномірно охолодженої високоякісної продукції. Охолоджують зібраний урожай якнайшвидше. Із зібраних качанів обривають тичинкові нитки, верхні побурілі листки і вкорочують плодоніжку до покривних листків. Укладають качани з обгортками у гофровані ящики з отворами для вентилювання. Транспортують продукцію за температури +4…+7 °С. Післязбиральна технологія доробки і зберігання врожаю кукурудзи цукрової дозволяє постачати свіжу продукцію у супермаркети впродовж року від урожаю до урожаю.
Якість зібраної продукції сильно залежить від умов короткочасного зберігання. Так, за температури качанів +10 °С вміст цукрів зменшується втричі швидше, ніж за +4…+5 °С. Оптимальні умови зберігання у ящиках масою до 10—11 кг створюються за температури від 0 до +1,5 °С і відносної вологості повітря 85%. У таких умовах цукрова кукурудза може зберігатися у свіжому вигляді 1,5—2 тижні. Це дозволяє в сезон продавати її в супермаркетах у свіжому вигляді.
Хвороби і шкідники. Відомо понад 40 хвороб кукурудзи. Найбільш шкодочинна пухирчата сажка, яка може уражати від 10 до 25% рослин. Значної шкоди завдають стеблові та кореневі гнилі, летюча сажка, іржа, гельмінтоспоріоз, бактеріальна плямистість листя, фузаріоз та нігроспороз качана.
Правильне дотримання всіх агротехнічних заходів, а саме: чергування культур у сівозміні, якісна сівба в оптимальні строки, застосування добрив
у нормативному співвідношенні, своєчасне збирання, а також використання протруєного насіння дозволяє захиститися від більшості хвороб кукурудзи.
Ефективними є такі протруювачі: Вітавакс, Максим, Преміє, Реал. Обробку насіння проводять в день сівби.
Цукрову кукурудзу пошкоджують понад 400 видів шкідників, що призводить до значної втрати врожаю та якості товарної продукції. У наших умовах великої шкоди завдає кукурудзяний стебловий метелик, бавовникова совка, дротяники, шведська муха, попелиця, зернова міль, а з птахів — грак, які видзьобує насіння і підриває сходи. Для боротьби зі шкідниками можна використовувати такі інсектициди: Децис, Децис форте, Карате, Дімілін, Шерпа і Штефесін.
Вирощування цукрової кукурудзи розсадним способом. Кращий спосіб отримати ранній урожай кукурудзи — виростити її через розсаду.
Для розсадного вирощування підходять практично всі гібриди та сорти цукрової кукурудзи, головне — дотримуватися правил вирощування.
Для посіву підійдуть касети з 144 або 256 осередками, об’єм субстрату в кожній — всього кілька кубічних сантиметрів. Можна використовувати готові заводські ґрунтові суміші з добривами, інертні субстрати типу нейтралізованого торфу або власний ґрунт, якщо він забезпечить оптимальні водно-повітряні властивості в період вирощування розсади. Інертні субстрати слід двічі полити (у фази 1-го і 3-го листка) розчином препарату «Байкал ЕМ-1».
Дату висіву розраховують виходячи зі строків висаджування розсади в ґрунт. Не варто тримати рослини в касетах довше фази 3-го справжнього листа (приблизно 3 тижні). Тому посів на розсаду слід провести за місяць до висаджування в ґрунт. Якщо розсада довше місяця перебуває поза ґрунтом, то це в майбутньому негативно позначиться на розвитку рослин.
Розсаду кукурудзи висаджують під укриття або в ґрунт, коли він прогрівається вище +14 °С і немає загрози заморозків. Схема висіву — 70х30—35 см — дозволяє отримати 40—50 тис. рослин на 1 га.
Глибина посадки має бути більшою за ту, на якій росла розсада. Це поліпшить укорінення рослин і сприятиме утворенню додаткових коренів.
Юрій Носенко, канд. с.-г. наук
НААН України
журнал “Плантатор” квітень, 2013 року
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “Плантатор” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “АгроМаркет” з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines. Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому “АГП Медіа” .
Плантатор
