Агромаркет

Битва за вологу

Битва за вологу

Поки вчені обговорюють глобальне потепління, українські аграрії вже як даність сприймають посухи й навіть не скаржаться на них. Переможемо або програємо ми у цій боротьбі — поки відповісти важко. Однак у цих боях з’являються досить оригінальні методики збереження вологи.

 

 

Отже, сім способів як зберегти вологу:

 

1. Зібрати сніг на полі.

Мова йде не про звичайні методи снігозатримання — про них знають усі досить непогано. Краще це назвати малим снігозатриманням. Механізм такий: пшеницю сіють або перехресно, або ще краще — суцільно. Норма висіву до 7 млн/га. Такий висів формує густий, як килим, покрив. По таких сходах пройти не заплутавшись досить складно. Сніг щільно набивається в густу «щіточку» зі сходів і надійно затримується там. Важливо, що немає довгих міжрядь, якими сніг може видуватися з посівів. Будь-яке потепління взимку — тільки на руку, варто снігу трохи підтанути, як утворюється пласт, який вже ніякому вітру не по зубах.

Чи вистачає одного снігу для старту? У фазах проростання зерна та появи сходів пшениці необхідно у верхньому (0-10 см) шарі ґрунту не менше 10 мм продуктивної вологи. Висота снігового покриву 150 мм дає нам 15 мм опадів, тобто снігового запасу для старту озимої пшениці більше ніж достатньо.

 

2. Притримати сніг.

Другий крок — не дати йому розтанути швидко. Сніг потрібно змусити танути повільно, щоб тала вода встигала ввібратися в ґрунт. За швидкого танення земля не встигає вбирати воду, вона збирається в потічки й «втікає» з поля в сусідній яр. За один теплий день можна втратити все накопичене за зиму.

Здебільшого сніг тане в полі, що посіяне рядками. Так само як і лежить, нерівномірно. Перші проталини з’являються на висотках, де снігу мало. Тала вода з проталин спрямовується в низини, де починають формуватися калюжі або струмки. Вода стікає не під коріння, а від них у найближчу низину. Струмки починають жити своїм життям, а вода блукає по полю, куди їй заманеться. Із поверхні калюж волога інтенсивно випаровується. Тобто вода на полі починає перерозподілятися, десь її мало, а десь — із надлишком, і там стоятиме калюжа.

На полі суцільного посіву сніг тане рівномірно, як і лежав. Із появою сонця вздовж листочків пшениці формуються вертикальні канали. Тала вода стікає прямо до основи кущиків, під коріння. Як тільки крапля води сформувалася, вона стікає вниз і «ховається» під шар снігу. І так крапля за краплею. Верхній шар снігу захищає талу воду від випаровування. Коли шар снігу зменшиться, зверху нього утворюється «навіс» із листя пшениці. Тінь листя захищає сніг від сонця і продовжує період танення. Отже, сніг тане повільніше та рівномірніше, «не йде» з поля струмками та не випаровується масово. Волога залишається на полі.

 

3. Не чекати!

Перед посівною часто вичікують кілька тижнів, щоб земля «дозріла». Виходить, ми навмисне сушимо землю, а потім скаржимося на брак вологи. А все через те, що звичайні рядкові сівалки не можуть сіяти по вологому полю. Чекають, коли земля підсохне, і сіють із запізненням. Прислів’я «Сій мене в болото — буду золото» у народі з’явилося не даремно. Деякі сівалки культиваторного типу мають режим посіву по болоті, тому можна не втрачати часу й починати посівну.

Усе це стосується не тільки ярових, а й осінньої посівної. Наприклад, як це сталося восени цього року — п’ять тижнів безперервного дощу. Питання полягало навіть не в затримці, йшлося про зрив осінньої посівної взагалі. Ті, хто мав відповідну техніку, сіяли прямо по дощу й отримали відмінні сходи. Адже відразу після посіву дощ із противника перетворився на помічника. Тому не чекайте погоди, сійте за календарем, в оптимальні терміни.

 

4. Сіяти в один прохід по полю.

Для цього потрібно застосовувати не звичайні сівалки, а посівні комплекси, які дозволяють проводити всі посівні операції за один прохід по полю. Якщо на полі залишилися грубі рослинні рештки, наприклад, після збирання соняшнику або кукурудзи, — не потрібно їх переорювати. Оранка глибоко висушить землю, і ви самі себе загоните в глухий кут. Найбільш просунуті фермери не заорюють рештки, а готують поле за допомогою мульчувача. Агрегат їде по поверхні ґрунту, зістригає, як перукар, стебла, подрібнює та розкидає їх по полю. Таким чином, по-перше, земля не розкривається до посіву. По-друге, поле готове для роботи посівного комплексу. По-третє, на поверхні поля з’являється шар мульчі, яка додатково зберігає вологу.

 

5. Призначити Петровича.

Якщо волога потребує окремої уваги, значить, потрібно цю увагу їй надати. Ми виділили окрему людину, нехай його звуть Петрович. Тепер він повністю відповідає за вологу. Головна його функція — відслідковувати прогноз погоди з декількох джерел. Він може не знати який сьогодні день, але якщо не знає прогнозу погоди на тиждень — його буде покарано. Як не дивно, цей простий крок виявився досить ефективним. Тепер ми постійно тримаємо руку на пульсі. Петрович аналізує інформацію з десятка сайтів і робить свій середньозважений прогноз.

Друга його функція — проведення заходів щодо зберігання вологи. Наприклад, взимку, коли всі сиділи в теплих хатах, Петрович лазив по переметах, визначив і зазначив діри в посадках. улітку насадження лісосмуг відремонтували, восени, відповідно до заздалегідь накреслених схем, виставили щити снігозатримання на наскрізних ділянках. І ось уперше за останні 20 років снігопад і перемети взагалі не позначилися на пропускній спроможності доріг. А до того навіть малий сніг міг «подарувати» нам двометровий перемет. Крім того, що дороги перекривало, так ще й сніг із полів по ярах розносило. А тепер наш сніг лежить там, де треба.

 

6. Закрити землю тінню.

У спеку всі ми прагнемо швидше сховатися туди, де прохолодно й комфортно — у тінь. Так само й землі комфортно, коли вона закрита тінню, під листям пшениці. Вона не перегрівається, не пересушується, не втрачає вологу. Прямі сонячні промені корисні для листя, але не для ґрунту під кущиком пшениці. Міжряддя тінню не прикриті, це місце інтенсивного пересушування. Із відкритої для прямих сонячних променів поверхні земля інтенсивно втрачає вологу, яка їй так потрібна для того, щоб живити рослини. А коли посуха триває довго, саме уздовж пересушених міжрядь з’являються глибокі поздовжні тріщини. У такій ситуації коренева система просто рветься по лінії розлому ґрунту. Суцільний посів забезпечує суцільну тінь, а волога зберігається в землі.

 

7. Зібрати росу.

Вологозбереження дозволяє утримати те, що дала природа. Проте є можливість не тільки зберегти, а й залучити додаткову вологу на полі. Ідеться про росу. Рясна роса дає до 0,5 мм опадів за ніч. Тобто за 100 днів можна отримати до 50 мм опадів. А це кілька добрих дощів! У цифрах це по 50 л додаткової води на кожен квадратний метр, і в прямому сенсі з… повітря. Росу потрібно накопичити й дати їй увібратися.

Що потрібно зробити для накопичення роси? Необхідно мати велику поверхню конденсації (тобто площу листових пластинок) і тепле, насичене парою повітря. А якщо ваші землі розташовано біля річок, водойм або моря — скаржитися гріх, водяної пари у повітрі завжди буде достатньо. За суцільного посіву сумарна площа листкової поверхні в будь-якій фазі розвитку завжди більша, ніж за рядкового. Наприклад, у фазі 6 тижнів сумарна площа листкової поверхні за рядкового посіву становить 0,5 м², а в суцільному посіві — 1,0 м². Це дозволяє зібрати вдвічі більше роси.

Росу треба не тільки зібрати, захистити від прямих сонячних променів і вітру, а й допомогти ввібратися. У рядкових посівах потоки повітря, рухаючись уздовж міжрядь, просушують сходи. Увесь ефект збирання вологи нівелюється. Як прийшла роса з повітря, так і повертається назад. У суцільному посіві рух повітря є тільки над посівами, міжрядних «протягів» немає, а рясна тінь не дозволяє прямим променям сонця висушити росу. Тому в суцільних посівах вона не випаровується, і її можна побачити навіть пополудні. Витримайте ці умови, і тоді роса тішитиме не тільки око романтика, а й кишеню прагматика.

З усього цього слід зробити висновок: якщо вам потрібна волога завтра, то готуватися треба ще вчора, заздалегідь. Хороших вам урожаїв і два дощики у травні!

 

Віктор Коваль, канд. техн. наук, доцент кафедри сільгоспмашин,

Луганський національний аграрний університет

 

 

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ