Агрономія

Як вчасно виявити карликову сажку озимої пшениці

Протягом останніх років у різних областях України виявлено спалахи поширення карликової сажки озимої пшениці. Вона вважається шкідливішою, ніж тверда. Уражені посіви практично не дають урожаю, пише журнал The Ukrainian Farmer.

В Україні вперше хворобу зареєстровано 1911 року. Пізніше її фіксували в західних областях України. За результатами обстежень, проведених співробітниками лабораторії фітопатології ІЗР НААН, ураження пшениці озимої виявлено в Тернопільській, Хмельницькій і Сумській областях. В усіх випадках імовірність ідентифікації збудника доведено з використанням методу ПЛР.

За зовнішніми ознаками й характером ураження карликова сажка нагадує тверду, однак уражені рослини помітно виділялися на загальному фоні посіву. Стебла хворих рослин у 2–3 рази нижчі порівняно зі здоровими, колос має щільніший вигляд. Характерною особливістю є те, що остюки помітно редукуються. Внаслідок збільшення кількості зав’язі та лусочок колос має атипову форму (спостерігається галуження).

Під час проведення обстежень у посівах відчувається характерний запах триметиламіну. Соруси T. controversa характеризуються чітко вираженою сферичною формою. Теліоспори кулясті, сітчасті, діаметром від 20 до 24 мкм. На їх поверхні присутня безбарвна сітчаста оболонка, товщина якої знаходилась в межах від 1,5 до 3 мкм.

Забарвлення теліоспор темно-коричневе, в масі чорне, хоча серед них зустрічалось до 7% безбарвних (гіалінових) теліоспор, розміром (17–22) × (12–20) мкм, з гладкою, рідше сітчастою оболонкою. Для контролю ураження зерна патогеном необхідна його точна ідентифікація.

У польових умовах за проявом симптомів можна поставити лише попередній діагноз. Точне визначення збудника проводять у лабораторних умовах за морфологічними характеристиками теліоспор із застосуванням мікроскопіювання.

Проте біометричні характеристики спор у межах виду можуть значно варіювати, а в споріднених видів, таких як T.caries i T.controversa, частково збігатися, що суттєво ускладнює діагностику. В такому разі переконлива відповідь на запитання щодо етіології хвороби можлива лише після проведення ПЛР діагностики. Основним джерелом інфекції є ґрунт, додатковим – заспорене насіння.

Нагадаємо, кліматичні зміни висувають нові вимоги у виборі сортів.