ТОВ «Потейто Агро» — спеціалізоване господарство з вирощування картоплі для промислової переробки. Культуру висаджують третій рік поспіль на поливних землях, мають під нею 800 га. У планах — збільшення площі під картоплею до 2 тис. гектарів протягом кількох років. Проєкт амбітний, та має всі передумови для успіху, адже в його реалізації задіяна команда висококласних професіоналів, а також кращі технології й техніка.
СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ
Полями «Потейто Агро» опікуються добре відомі в аграрній сфері фахівці: Віктор Семенович Різник, керівник напряму агро, та Ольга Володимирівна Лонська, головний агроном господарства. Вони розповіли журналу «Плантатор» про особливості картопляного бізнесу, в якому працюють.
Особливість підприємства — вирощування картоплі для переробки: для виготовлення чипсів та картоплі фрі. Мрія компанії — мати власні потужності для виробництва картоплі фрі, тож вирощування відповідних сортів у «Потейто Агро» розглядають як підготовчий етап на цьому шляху. Поки в господарстві вивчають сорти для фрі: спостерігають, як вони поводяться в умовах Центральної України, яку врожайність можуть забезпечити. Щоб зменшити ризики, ставку роблять на універсальні сорти, що їх можна реалізувати як для переробки на фрі, так і на свіжий ринок.
— Великих виробників картоплі фрі в Україні наразі немає, хоча на кількох підприємствах встановлені виробничі лінії для фрі, а також фрі для своїх потреб виробляють деякі заклади громадського харчування, — зазначив Віктор Семенович. — Натомість чипсове виробництво активно розвивається в Україні протягом останніх 20 років, на цьому ринку присутні щонайменше три потужні гравці. Відповідно, в нас є можливість вирощувати картоплю під форвардні контракти із замовниками.
СІВОЗМІНА
ТОВ «Потейто Агро» вирощує картоплю у двох локаціях Черкаської області: на Лівобережжі в районі села Гельмязів (тут розміщено насіннєві посіви для власних потреб і ділянки товарної картоплі з універсальними сортами) та на Правобережжі поблизу села Вергуни (чипсовий напрям).
Завдяки тому, що господарство є частиною великого аграрного бізнесу («Потейто Агро» є вихідцем із групи компаній «Маїс»), воно має можливість дотримуватися сівозміни й повертати картоплю на поле не раніше, ніж через 4–5 років. Основні попередники картоплі: зернові, соя, а також ділянки гібридизації кукурудзи.
— Зазвичай у сівозмінах уникають кукурудзи як попередника картоплі, оскільки це створює певні проблеми з мінералізацією решток, обробітком ґрунту та балансом поживних речовин, — уточнив Віктор Різник, керівник аграрного напряму в «Потейто Агро». — Включення в сівозміну такого попередника потребує проведення додаткових операцій, зокрема подрібнення решток, внесення деструкторів для швидшої мінералізації. За грамотного підходу на картоплі після кукурудзи можна отримати гарні врожаї. Плюсом є те, що на ділянках гібридизації стеблова маса кукурудзи менша порівняно з полями, де кукурудзу вирощують на зерно.
ПІДГОТОВКА ҐРУНТУ ТА САДІННЯ
На Правому березі ґрунти під картоплю — чорноземи малогумусні супіщані, на Лівому — чорноземи малогумусні суглинкові.
— Підготовку ґрунту починаємо одразу після збирання попередника, — розповідає Ольга Володимирівна. — В обробіток включене глибоке рихлення на глибину 40–50 см для створення кращої аерації ґрунту, оскільки землі поливні. Попередньо проводимо заміри щільності ґрунту пенетрометрами. Потім вносимо фосфорно-калійні добрива під основний обробіток, далі йде оранка на глибину 28–32 см залежно від особливостей поля та попередника. У такому стані залишаємо поле до весни. Навесні перед посадкою вносимо фосфорні, азотні, кальцієві добрива. Для пізніших термінів посадки закриваємо вологу.
Для проведення обробітку ґрунту господарство має потужний тракторний парк. Зокрема, мають шість тракторів потужністю 220–250 к. с., ще два трактори — потужністю 180 к. с. Для нарізання гребенів орендують у партнерських господарств трактори потужністю 400 к. с., оскільки такі машини працюють у господарстві лише 15–20 днів на рік, тож купувати їх немає сенсу.
Унікальність технології вирощування картоплі в «Потейто Агро» полягає в тому, що гребені формуються двічі — перед посадкою й одразу після садіння бульб. Допомагає в цьому техніка Grimme, придбана господарством через компанію «Агролінії», котра є дилером відомих брендів. Спочатку нарізає гребені шестирядкова фреза Grimme GF 600. Слідом за нею з інтервалом не більше 6 годин на поле запускають картоплесадильний комплекс Grimme GL 660. Цей комплекс одночасно (тобто за один прохід поля) виконує кілька операцій: проводить інсекто-фунгіцидну обробку бульб (нанесення розчину), посадку, внесення комплексних добрив локально в рядок у нормі до 300 кг/га, внесення рідкого фосфору, формування потужних гребенів (в обхваті понад 1 м). Таких комплексів у господарстві мають два. Додатково на один із картоплесадильних комплексів поставили аплікатор для внесення мікрогранульованих добрив та гранульованого інсектициду, що сприяє доброму старту рослин та захисту їх від ґрунтових шкідників, зокрема дротяників та личинок хрущів.
Після фінального формування гребеня далі до часу збирання ґрунтообробна техніка на поле більше не заходить.
— Формування гребенів — доволі енергоємна операція у технології вирощування картоплі, зазначив Віктор Семенович. — Зазвичай буває так, що господарства ще не завершили посадку, а вже терміново треба нагортати гребені. Хоча висаджування картоплі в нас — багатокомпонентний і непростий процес, завдяки комбінації кількох операцій в одному агрегаті Grimme вдається здійснити його в максимально стислі терміни.
У теорії 6-рядковий посадковий комплекс Grimme GL 660 може в день висаджувати до 20 га картоплі. Однак на практиці в роботу техніки втручаються сторонні фактори: скажімо, цього року в господарстві порахували, що до 30% часу витратили на простій через сильні дощі. Отже, реально розраховувати на швидкість посадки 15, максимум — 18 га на день. У сезоні 2020 року посадку в ТОВ «Потейто Агро» вдалося здійснити в стислі терміни, що з урахуванням масштабів господарства є показником високої ефективності.
— Рання посадка — це загрози розвитку ризоктоніозу, пізня — імовірність недобору врожаю, — говорить Віктор Семенович. — Можливість вкластися в оптимальні терміни — значний плюс для всього технологічного процесу.
СХЕМА ПОСАДКИ
У господарстві використовується схема посадки картоплі з міжряддям 90 см. Це оптимальна схема посадки для вирощування бульб на промислову переробку: як на чипси, так і на фрі.
— Отримуємо кращу якість, краще провітрювання рядків, відповідно — спрощується захист від хвороб, — зазначає Віктор Семенович. — За такої схеми утворюються більш об’ємні гребені, що створює передумови для формування великого врожаю. Об’ємні гребені можуть вмістити велику кількість бульб та убезпечити їх від позеленіння, що вкрай важливо в умовах інтенсивного зрошення, особливо для чипсових сортів.
Щільність посадки залежить від напряму використання картоплі. У господарстві є камера для пророщування посадкового матеріалу з регульованим мікрокліматом. У неї перед посадкою закладають зразки кожної фракції картоплі, потім фіксують кількість утворених пагонів і на основі цих даних обчислюють норму висаджування для кожного сорту і фракції насіння.
— Для нас важлива не стільки вага посадкового матеріалу, скільки щільність стеблостою, який має залежати від напряму використання продукції, — уточнив Віктор Семенович. — Для насіннєвої картоплі це 240–260 тис. стебел на гектар, для картоплі на переробку — 180–210 тис. Бульба залежно від фракції може утворювати від 2 до 6 стебел: більші бульби забезпечують більше стебел. Відповідно, в середньому норма для вирощування товарної картоплі та картоплі на переробку становить у межах 1,8–2 т/га для насіннєвих бульб фракцією 30–45 мм та 3–3,5 т/га для насіннєвих бульб фракцією 45–60 мм.
Оскільки «Потейто Агро» має форвардні контракти з переробниками, сорти підбирають під потреби замовників. Насінництвом картоплі для власних потреб у господарстві займається підрозділ на Лівобережжі в районі села Гельмязів. Для цього купують насіння еліти й першої репродукції, яке розмножують: така схема здешевлює посадковий матеріал, інакше в структурі собівартості витрати на його закупівлю становили б 30–40%. Насіннєву картоплю вирощують за всіма правилами: з посиленим інсектицидно-фунгіцидним захистом, контролем фракції, проведенням фітосанітарних прочисток, раннім знищенням бадилля тощо.
ПІД ЧАС ВЕГЕТАЦІЇ
Після завершення садіння вносять ґрунтові гербіциди, під час вегетації картоплі — страхові. Після появи масових сходів щотижня проводять обробки на полі для захисту від хвороб та шкідників, а також вносять мікроелементи по листу.
— Обприскувач із поля практично не виходить, — коментує Ольга Володимирівна. — За сезон проводимо на полі до 15 обробок. Маємо для цього три італійські навісні оприскувачі з місткістю баку 3 000 л і системою повітряної підтримки, які значно покращують якість розпилювання робочої рідини, менше травмують посадки, мають менше коло розвороту. Через епідемію коронавірусу італійський виробник Bargam отримував спеціальний держаний дозвіл на виробництво цієї техніки, яку ми попередньо законтрактували, тож усі обприскувачі ми отримали вчасно. Їх виготовляли спеціально під наше замовлення, зі специфічним розміщенням форсунок під нашу схему посадки картоплі.
Оприскувачі обладнані системою повітряної підтримки, яка дає змогу покривати рослини робочим розчином рівномірно, з верхнього та нижнього боку листя. Якщо зазвичай обприскування можна проводити за швидкості вітру до 1,5–2 м/с, то обприскувачі в «Потейто Агро» можна виводити в поле за швидкості вітру до 4 м/с.
ПОЛИВ
Для поливу в «Потейто Агро» використовують дощувальні установки фронтального типу. З метою розширення поливних площ придбали установки Lindsay, обладнані системами фертигації. Воду використовують як зі свердловин, так і з Дніпра. Для цього організована система накопичувальних басейнів — лагун, в яких акумулюється і підігрівається вода до того, як потрапити на поля.
Минулого року в господарстві на полях із пізніми сортами, які збирали у вересні, застосовували до 15 поливів за сезон.
— Рекомендацій щодо норм поливу картоплі багато, — зазначає Ольга Володимирівна. — Ми багато експериментували й дійшли висновку, що картоплі достатньо 150 куб. м/га (це 15 мм опадів) раз на чотири дні. Ліпше давати менші норми, але частіше, щоб картопляний гребінь постійно підтримувати у вологому стані. Тоді можна отримати бульби з бажаним умістом поживних речовин — це перше завдання. Друге завдання — отримати бульби правильної форми, відповідно до особливостей сорту, без ознак вторинного росту чи деформацій. Загалом витрачаємо понад 2 тис. куб. м води в розрахунку на гектар.
Окрім вегетаційних поливів, зрошення на картоплі вмикають перед збиранням, щоб під час копання не було грудок, через які травмуються бульби. Для переробників травмовані бульби — це дефекти, тож їх кількість у господарстві намагаються мінімізувати.
— Минулого року 3–4% площ під картоплею було в нас на богарі, — поділилася досвідом Ольга Володимирівна. — Після цього експерименту ми дійшли висновку, що ліпше садити менше, але виключно на поливі. Без поливу навіть на Чернігівщині фермери намагаються не вирощувати картоплі — настільки змінився клімат. Що вже казати про минулий рік, коли протягом двох тижнів у вересні копання картоплі в більшості українських господарств було зупинене через посуху, адже наявність грудок не давала змоги якісно зібрати врожай. Власне, це й спричинило істотний сплеск ціни на бульби в той період.
ОСОБЛИВОСТІ РОКУ
Осінь і зима 2019–2020 років відзначилися нетиповими погодними умовами. У регіоні господарювання «Потейто Агро» осінь була практично без опадів. У господарстві скаржаться, що через це восени не можна було якісно провести ні глибоке рихлення, ні оранку. Період із грудня по березень зимою можна назвати лише умовно, адже температури як для зими трималися на високому рівні.
— Ми готувалися до раннього виходу в поле, деякі господарства Центральної та Північної України почали висаджувати картоплю на початку березня, але подальший розвиток весни поламав усі плани, — розповів Віктор Семенович. — Бульби, висаджені в березні, довго не сходили через холоднечу, почали хворіти (навіть оброблені), адже протруйники мають свій період дії. У багатьох господарствах, що здійснили ранню посадку, мав місце масовий розвиток ризоктоніозу. Це призвело до зрідженості сходів. Ми з посадкою не квапилися, тож такі проблеми нас оминули.
Ще одна погодна неприємність поточного сезону — температурні гойдалки, коли вдень температура в затінку сягала 35–36 °С, а ввечері опускалася до 17–18 °С. Такі перепади не сприяють доброму самопочуттю рослин. Крім того, високі температури призупиняють процеси ініціації та росту бульб. За таких умов підвищується ризик їх деформації, дуплистості, що для картоплі на промислову переробку вкрай небажано.
Щодо хвороб, Віктор Семенович відзначив системні зміни:
— Для умов Центральної та Південної України, де господарює «Потейто Агро», в останні десять років чітко проявляється тенденція до посилення альтернаріозу, який вийшов на перше місце серед хвороб картоплі в цьому регіоні. Спалахам альтернаріозу сприяють повітряні посухи й високі температури, а також сприятливим фактором є недостатнє калійне живлення: у більшості господарств на полях відчувається дефіцит калію, оскільки добрива недешеві. Натомість колеги по картопляному цеху із Західної України від початку липня повідомляють, що в них через погодні умови рано почався розвиток фітофторозу, який складно піддається контролю.
Нетипова ситуація в господарстві з бур’янами. За словами Віктора Семеновича, на картопляних полях Черкащини присутні небажані рослини, з якими більшість виробників картоплі ніколи не мають справи. Зокрема, мова про такий карантинний бур’ян, як амброзія полинолиста. Вона забирає з ґрунту значну кількість поживних речовин, а також створює труднощі під час збирання. Також на полях присутні канатник (абутилон Теофраста) і сирійський ваточник, які складно контролювати. Схеми гербіцидних обробок для боротьби з такими рослинами не розроблені, тож агрономи господарства виступають у ролі експериментаторів-віртуозів, підбираючи оптимальні варіанти з дозволених препаратів.
— Ми випробовуємо різні варіанти ґрунтових гербіцидів у поєднанні з системними по вегетації, поки що ситуація на полі стабільна, — відзначив роботу команди агрономів Віктор Семенович. — Звісно, остаточні висновки треба робити після збирання врожаю, але поки результатом ми задоволені. Ще й погодні умови навесні були специфічними, дощовими, що змушувало оперативно ухвалювати нестандартні рішення, проводити екстрені обробки. Наша команда впоралася!
ЗБИРАННЯ
«Потейто Агро» торік збудувало сучасне картоплесховище потужністю 12 тис. тонн для товарної продукції, а також має сховище для зберігання 2,5 тис. тонн насіннєвої картоплі. Сховище обладнано системою клімат-контролю та обійшлося компанії майже в 90 млн гривень.
Коли бульби дозрівають і ухвалюється рішення про початок збирального циклу, передусім проводять десикацію посівів. Через тиждень підсушену надземну масу скошують, якщо є потреба, вносять десикант повторно меншою нормою.
Для збирання методом збагачення використовують техніку Grimme. Технічно збирання організоване так: спочатку полем рухається підкопувач Grimme WR 200, який підкопує два рядки картоплі та складає бульби в міжряддя. За ним іде комбайн Grimme GT 170, що підкопує два рядки рослин і одночасно підбирає викопані бульби. Завдяки цьому відбувається збирання чотирьох рядків, що вдвічі прискорює процес. Викопані бульби одразу подаються транспортерами до причепів.
— Наше надважливе завдання — зібрати бульби з мінімальним рівнем травмування, — пояснює Ольга Володимирівна. — За договорами із замовниками, травмовані бульби можуть становити у валу продукції лише кілька відсотків. Для оптимізації цього показника компанія застосовує збиральну техніку Grimme — комбайн цієї марки сконструйований так, що бульби рухаються по транспортерах в одному напрямку, з мінімальною зміною напряму руху, тобто є всі передумови для того, щоб уникнути механічних пошкоджень.
Комбайн подає картоплю на причепи вітчизняного виробництва. Для них у господарстві вже закупили «антишоки» — тенти, які натягуються в причепах, куди завантажується картопля. Тент пом’якшує падіння картоплі та просідає під пружинами мірою завантаження.
На причепах картоплю переміщують до сортувальної лінії. Там встановлений приймальний бункер RH 24–60 місткістю 24 куб. м. Із бункера транспортерами картопля подається на лінії відокремлення решток, відділення дрібної фракції (діаметром менше як 40 мм). Відсортовані бульби транспортерами надходять у камеру для зберігання.
Сучасне сховище тривалого зберігання обладнане передовими вентиляційними та охолоджувальними клімат-системами. Воно розраховане на висоту закладання картоплі навалом до 5 м. Останню партію картоплі врожаю 2019 року зі сховища господарство відвантажило у червні 2020 року.
У поточному сезоні першим у господарстві планують копати ранній чипсовий сорт Леді Розетта, якого посаджено понад 100 га. Зібране одразу відвантажать замовнику, на зберігання компанія закладає більш пізні сорти.
Урожайність картоплі в господарстві значно різниться залежно від напряму використання.
— Товарної насіннєвої картоплі, відсортованої й закладеної на зберігання у сховище, торік ми отримували в середньому 40 т/га. Для універсальних сортів доброю вважаємо врожайність 50 т/га, для чіпсових сортів хороший, економічно доцільний показник — 35–40 т/га, — каже керівник напряму агро Віктор Різник. — Поки ми результатами задоволені. Робимо акцент на тому, що для нас важлива не лише врожайність: нам важливо отримувати здорові безвірусні бульби з певними якісними характеристиками, певної фракції, які можна якісно зберігати у сховищі до нового врожаю.
Господарство сертифіковане за системою безпеки харчових продуктів — таку вимогу висунули замовники картоплі на переробку, вони ж наймали аудитора (іноземну компанію), котрий проводив сертифікацію. Сертифікат підтвердив, що вирощена та поставлена на переробку продукція від «Потейто Агро» є безпечною.
До речі, «Потейто Агро» має власну лабораторію, яку запустили цього року. Якість картоплі контролюють у динаміці на кожному полі. Беззаперечна перевага: не доводиться чекати на результати аналізу кілька днів. Станом на середину липня прогноз щодо врожаю та його якості з огляду на стан полів та лабораторні показники був оптимістичним.
Наша команда професіоналів реалізує складний і цікавий проєкт, — говорить Віктор Семенович. — Та головне — що ми робимо свою роботу з любов’ю і захопленням.
Юлія Коротич
журнал “Плантатор”, липень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
