Овочі-Ягоди-Сад

«Яловицька агротехнологія» вже три роки поспіль співпрацює з компаніями «Європлант» і «Рекорд Агро»

Як виростити довіру до насіння

Як виростити довіру до насіння

«Рекорд Агро», що є генеральним дистриб’ютором німецької селекційної компанії «Європлант» в Україні, регулярно відвідує поля партнерів — насіннєвих господарств. Адже для поважної селекційної компанії важливим є дотримання технології та збереження чистоти сорту. Одна з адрес таких відвідин — ТОВ «Яловицька агротехнологія» на Рівненщині.

ТОВ «Яловицька агротехнологія» вже три роки поспіль співпрацює з компаніями «Європлант» і «Рекорд Агро», нині для них це базове насіннєве господарство. 

Вибір партнера із села Яловичі Млинівського району на Рівненщині не був випадковим. Господарство має зручну локацію для товаровиробників західної, північної і центральної України, де знаходиться переважна більшість картопляних господарств. У культивуванні картоплі за попередні роки товариство набуло певного досвіду. Має змогу вирощувати низку сортів на великій площі — від 50 до 100 га. Упродовж всієї вегетації — і це вкрай важливо! — фермери застосовують полив, що унеможливлює ризики, пов’язані з посухою. Господарювати їм допомагає сучасна спеціалізована картопляна техніка: саджалка, гребенеутворювач, комбайн для збирання бульб тощо. Крім того, яловичани забезпечили себе картопляним сховищем і лінією для фасування. Тож щороку, посадивши еліту, отриману через «Рекорд Агро» з Німеччини, «Яловицька агротехнологія» збирає якісну насіннєву картоплю першої репродукції. 

— Тестовим для початку нашої співпраці був 2018 рік, коли «Яловицька агротехнологія» отримала від нас фуру супереліти сорту Мадейра. У кінці сезону вони зібрали до 200 т, тобто врожайність становила 30–35 т/га, що вважається добрим показником для насіннєвих бульб, — розповідає директор компанії «Рекорд Агро» Юрій Дяк. — Відтоді європлантівська лінійка в цьому господарстві розширилася до 10 сортів. Крім Мадейри, з’явилися плантації сортів Беллароза, Санібель, Карелія, Доната, Берніна, Вінета, Медісон, Вівіана. 

Родина Могильчуків-Біренсів: племінник Сергій, Любов, Іларіон Михайлович, Ген

Насінництво — справа тонка 

Що відрізняє посадки яловицьких фермерів, так це однорідність розлогих кущів, акуратні гребені, чисте, насичене вологою й енергією темно-зелене листя. Розкішні білі та фіолетові квіточки, звісно, погоди врожаю не роблять, але надають посадкам урочистості й підкреслюють гарне здоров’я рослин. Та головне — те, що всередині гребеня. Менеджер із питань регіонального розвитку фірми «Рекорд Агро» Ярослав Демкович береться за лопату. Одна за одною на поверхні з’являються акуратні, правильної форми бульби. Що приємно, без будь-яких ознак хвороб. Ярослав Богданович їх оглядає, зважує й рахує: 

— В одному кущі — 635 г, всього на гектарі приблизно 60 тис. кущів. Виходить, що від посадки, що проводилася 22 квітня, на 8 липня маємо біологічну врожайність не менше 36 т/га. Це надає оптимізму, бо вегетація триває. 

До речі, Ярослав Демкович — кандидат сільськогосподарських наук, чий досвід роботи з картоплею, у тому числі в наукових закладах, нараховує без малого чверть сторіччя. 

— Цей час — найкращий, щоб зробити на полі прочистки для збереження якості насіння на майбутнє. Для цього слід оцінити габітус куща, знайти й вибракувати рослини нерозвинені чи зі зміненими стеблами, — зауважує Ярослав Богданович. — На полі, де вирощується насіння, всі рослини мають бути однотипними, із ознаками, притаманними певному сорту. 

Юрій Дяк констатує, що, на жаль, українські виробники часто не мають довіри до насіння картоплі, бо не один раз обпікалися. Насіннєвим господарствам не завжди вистачає знань і навиків: 

— На мою думку, українські господарства, які спроможні отримати якісний посадковий матеріал, можна полічити на пальцях рук. Дрібниць у цій справі бути не може, адже йдеться про насіння, від якості котрого залежить бізнес виробника кілька років поспіль. 

За словами Юрія Платоновича, помилка багатьох картоплярів — брати на посадку бульби з товарних плантацій. Відбирають менші за розміром бульби, а значить, більш ослаблені. Насіннєву картоплю треба вирощувати окремо й збирати вчасно. Після досягнення бульбами фракції 35–55 мм призупиняють вегетацію рослин шляхом десикації за допомогою хімічних препаратів або механічним методом (скошування). Під час десикації в робочий розчин можна додати фунгіцид для додаткового захисту бульб під час збирання. Мірою того, як бадилля усихає, відбувається відтік поживних речовин у бульби. Через один-два тижні шкірка в них грубішає, і можна збирати. 

Саджають бульби на насіння щільніше, ніж на продовольчі цілі. За дотримання технології в них максимально концентруються корисні речовини й енергія росту. Між більшими бульбами в ряду тримають відстань 20 см, між дрібнішими — 18 см, інтервал між гребенями — 75 см. Усі ці параметри задають техніці. На один гектар витрачається приблизно 3,5 т посадкового матеріалу. 

Із інженерів — у картоплярі 

Для власників ТОВ «Яловицька агротехнологія» картопля стала профільною культурою років десять тому, насіннєва — три. У 2018 році господарство отримало офіційний статус насіннєвого. Передувала цьому непересічна історія. 

Сьогоднішній генеральний директор ТОВ «Яловицька агротехнологія» Іларіон Могильчук — людина, що почала фермерувати ще у 1990-ті на 7 га власної землі. А після помаранчевої революції до батька з Голландії завітала дочка Любов із чоловіком-голландцем. Генріх Біренс, інженер-мореплавець, був зачарований Україною: чудова природа, щирі місцеві жителі. Він нічого не знав про сільське господарство, але його вразило, що великі площі не обробляються, адже в Голландії працює кожен клаптик. У другий приїзд до Рівненщини у Генріха вже не залишилося сумнівів, що треба робити бізнес в українській аграрці. Любов, інженер-машинобудівник, поклалася на думку чоловіка. 

Емоційний і завзятий Генріх Біренс із представником компанії «Азотер Україна» Віктором Матрунчиком

На чолі з батьком Іларіоном Михайловичем вони заснували нове господарство — ТОВ «Яловицька агротехнологія». Наразі на площі 450 га родина Могильчуків-Біренсів вирощує пшеницю, горох, сою, часник, озиму цибулю й картоплю. Цього року на 15 га на замовлення фірми «Чіпси Люкс» посадили першу репродукцію кількох сортів, серед яких європлантівський сорт Медісон, на 50 га розмістили насіннєві посіви. 

— Картопля — культура складна, — каже Любов Іларіонівна. — Вчитися нам довелося на власних полях та власних помилках. Дистанційно нас консультували голландські друзі, на місці допомагали українські колеги. Нарешті почуваємося впевнено, хоча гладко і безпроблемно не стало. Вимушені крутитися, перекриваючи витрати на одну культуру прибутком на іншу, брати кредити під 24%. Ще й карантин цього року випробував нас на міцність. Генріх виявився заблокованим у Голландії. І хоча в нас є агроном, довелося мені, окрім організаційних питань, вникати в агротехнічні. Але наші поля свідчать, що ми впоралися, чи не так? 

Сучасні технології 

Після збирання врожаю на кожному полі береться з десяток проб ґрунту. Їх відправляють в американську лабораторію, де, на переконання господарів, аналіз роблять якісніше й дешевше, ніж в Україні. Любов Іларіонівна викладає на столі таблиці й схеми. Розглядаємо ту, що по фосфору. Виявляється, що на одній ділянці його вміст коливається від «дуже високий» до «низький». А значить, цей елемент наступного сезону буде вноситися вибірково. Подібні висновки отримують щодо вмісту калію, магнію, кальцію, цинку, заліза, натрію тощо. Отримані дані не лише дають можливість заощадити, а й дозволяють збалансувати елементи в ґрунті. Якщо баланс відсутній, один елемент може блокуватися іншим і в результаті для рослини стати недоступним. 

Щоб додатково посилити засвоєння рослинами макро- і мікроелементів, останні чотири роки «Яловицька агротехнологія» співпрацює зі словацькою компанією «Азотер Трейдинг», яка пропонує свої мікробіологічні препарати і як добрива, і для захисту. У господарстві вони застосовуються на всіх посівах картоплі, зокрема, використовують комбінований препарат «Азотер Ф» (Azoter F). 

— Усі наші добрива з біофунгіцидами, — розповідає директор ТОВ «Азотер Україна» Віктор Матрунчик. — Вони покращують кореневу систему рослин, відмолоджують зелень під час посух та після надмірних злив, збільшують урожай і захищають від патогенів. Біопрепарат «Азотер Ф» вберігає від фітофторозу та альтернаріозу, знищує фузаріоз та пітіум. У цьому році на такий захист великий попит через погодні умови. Але погодні катаклізми трапляються чи не щороку: як не зливи, то посуха. Біопрепарати Azoter — природного походження, у кожній краплі препарату, внесеного в ґрунт, — мільярди природних бактерій. Вони мобілізують для рослин азот і фосфор, підвищують стресостійкість. Лікувати хворі рослини не завжди ефективно, та й дорого. Ліпший варіант — профілактика. 

Виростити якісний урожай — частина завдання: товар ще треба зберегти й реалізувати. За голландською технологією родина Могильчуків-Біренсів побудувала сховище  на 3 тис. тонн одночасного зберігання. Використали старі колгоспні ферми, але стіни заглибили на три метри й все приміщення обладнали потужною вентиляцією. 

Пані Любов на досвіді власного господарства переконалася, що якісної насіннєвої картоплі в Україні обмаль. Перекупники на цьому не розуміються, везуть непотріб. Ще й, трапляється, видають дрібну продовольчу картоплю за першу репродукцію. Великі підприємства закуповують посадковий матеріал вантажівками. Що ж робити маленьким виробникам? «Яловицька агротехнологія» поставила сортувально-фасувальну лінію і стала пакувати бульби в сітки по 18–20 кг. 

— Покупці задоволені, — каже фермерка. — Їдуть до нас, щоб купити дві-три сітки. Для нас наразі важлива репутація чесного виробника якісної продукції. Заробити її складно, а втратити легко. Цінуємо, що нас помітили. У 2019 році наше господарство було визнано в Рівненській області лідером галузі. 

Бренд без терміну давності 

У господарстві улюбленицею від «Європланту» став сорт Мадейра. Це гарний на вигляд і смак середньоранній сорт якості преміум. Спостерігаючи за ним кілька років поспіль, помітили, що він доволі теплолюбний. Якщо посадити рано, то все одно сидітиме в землі й чекатиме на комфортну для себе температуру, не менше 14 °С. У господарстві й не квапляться садити, бо мають полив. Знають, що Мадейра обов’язково віддячить великою кількістю бульб у кущі. 

Представники компанії «Європлант» Юрій Дяк і Ярослав Демкович під час відвідин ТОВ «Яловицька агротехнологія»

Чільне місце в господарстві займає сорт Беллароза, так само, як і в асортименті «Європланту». Цей широковідомий ранній сорт був внесений до Державного реєстру сортів України 2003 року. Він напрочуд стабільний — саме те, що потрібно останніми роками картоплярам. Які б не трапилися катаклізми — затяжні дощі, посуха — Беллароза завжди покаже свій потенціал, 35–40 т/га. У неї високі товарність і лежкість. Смак однаково добрий у пюре, у смаженому вигляді й у салатах. У великих бульбах не утворюється дуплистості. 

Похідний від Белларози — надранній сорт Санібель. У нього теж червона шкірка, видовжена форма, м’якуш із відмінними смаковими якостями жовтого кольору. Він увійшов до українського держреєстру 2019 року. Придатний для чипсів, однак це не означає, що його не можна варити чи смажити. На відміну від Белларози, яка зав’язує в кущі 6–8 повноцінних бульб, одна рослина сорту Санібель може дати до 20 картоплин. Чудово витримує несприятливі погодні умови, та все ж потребує дотримання схеми захисту від фітофтори. Добре підходить для миття — важливий показник з огляду на те, що мита картопля продається краще. Також показує хорошу лежкість. 

Стабільна й надійна Беллароза

Популярні жовтошкірі 

За останнє десятиріччя компанія «Європлант» створила сорти, які істотно перевищили продуктивність Белларози. Вони дають по 60–70 т/га. На вимогу часу з’явилися бульби для переробки: на чіпси, крохмаль, фрі. Більшість із них — жовтошкірі, бо такий колір вважається найбільш популярним у споживача. 

Загалом в українському реєстрі міститься 160 сортів картоплі, 16 із яких — селекції «Європланту». Сімнадцятий сорт, який там невдовзі з’явиться, — Отолія. Наразі він знаходиться на державному сортовипробуванні. Особливістю цього середньораннього селекційного доробку є його підвищена стійкість до фітофтори, що вже доведено на європейських полях. Такий ефект можливий завдяки особливості листя, що розташоване не паралельно поверхні ґрунту, а майже перпендикулярно, тому випаровування з землі, де міститься збудник хвороби, не осідає на листовій пластині. Своє паралельне випробування Отолії на рівненській землі проводить «Яловицька агротехнологія». Поки сорт планку тримає. 

У 2019 році український реєстр також поповнився сортом для фрі Доната і для чипсів — Медісон. Чимало схвальних відгуків від українських споживачів за майже два десятки років отримав сорт Вінета, внесений до українського реєстру ще 2001 року. Ранній, комерційний, стійкий до шкодочинних факторів, гарний для смаження. Поширений у всіх зонах вирощування. Якщо у Вінети трохи шершава шкірка, то в сорту Берніна — гладенька, тому вона вигідно виглядає митою. Підходить для смаження, при цьому з неї отримують добре пюре. Сорт середнього терміну достигання, дає врожаї до 60 т/га, особливо на чорноземах, але не любить надлишку азоту — під час підживлення його дають на третину менше, ніж під інші сорти. 

Насіннєві посадки картоплі в ТОВ «Яловицька агротехнологія»

Новий надранній сорт Вівіана (40 днів від сходів) дає від 40 т/га навіть на суглинках, але чутливий до поливу. Має високу стійкість до фітофторозу. Добре почувається як у Лісостепу, так і на Півдні. —

Генетичні відмінності сортів диктують і різні вимоги до агротехніки, — зауважує директор «Рекорд Агро» Юрій Дяк. — Один потребує менше азоту, більше фосфору та калію, інший навпаки. Є різні потреби в захисті від хвороб і шкідників. Тому для кожного регіону й кожного сорту з урахуванням кліматичних умов і аналізу ґрунту наша компанія розробляє технологічну карту. Як правило, якщо виробникові товарної картоплі сподобався якийсь сорт, він продовжує його розмножувати, але настає момент, коли таке вирощування стає економічно недоцільним через всі ознаки виродження сорту. Тоді кажуть про сортооновлення або сортозаміну. Її бажано проводити кожні 3–4 роки, а для південних регіонів — кожні 2–3 роки. 

За словами Юрія Дяка, всі європлантівські сорти чудово почуваються на українських теренах, бо клімат і ґрунти Німеччини подібні до наших. Ще фахівець радить виробникам обирати німецькі сорти через те, що вони мають більш щільну шкірку, яка не пошкоджується під час збирання й транспортування. 

Олена Сухорукова

журнал “Плантатор”, липень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ