Фото з Фейсбук-сторінки Михайла Петрова, керівника Придніпровського кластера компанії «Кернел»
Переважна більшість українських аграріїв уже давно покладається лише на власні сили, тож і нині інтуїтивно вибудовує свої антикризові алгоритми.
Які б війни й катаклізми не трясли світ, посівна завжди залишається посівною. Нинішнього року її темпи не надто відрізняються від тогорічних, навіть трошки випереджають через ранню весну. Та вперше в історії незалежної України польові роботи тривають в екстраординарних умовах. Карантинних.
Через закриття й самоізоляцію, пов’язану з коронавірусом, практично всі держави нині вмикають механізми посиленої підтримки для виробників, які опинилися у скрутному становищі. Україна теж. Принаймні на законодавчому рівні було ухвалено ряд таких преференцій. Утім, переважна більшість українських аграріїв уже давно не розраховує на державу і розв’язує проблеми власними силами. Компанії нині мало не інтуїтивно вибудовують свої антикризові алгоритми. Хтось оплачує працівникам тести на виявлення антитіл підступного вірусу. Інший власним коштом оснащує місцеву лабораторію. Ще когось карантин спонукав до колаборації — щоб гуртом вистояти. Кожен, як мовиться, діє в силу своїх можливостей та уявлень про безпеку — не шкодуючи ні ресурсів, ні зусиль на заходи з протидії коронавірусу. І нехай як складно їх запроваджувати, хіба хочеш — мусиш. Бо посівна. Як у тій гуцульській байці, що днями розповіла очільниця Чернівецького осередку Аграрного союзу України Лілія Бортич: «У горах дощ, затопило село, жителі вибралися на дахи. Аж раптом бачать, що по воді пливе капелюх — доходить до певної точки й повертається назад, і так декілька разів. Люди здивовані, доручають найсміливішому з’ясувати, в чому ж річ. Той пірнає під воду, а там Петро в капелюсі й з плугом виорює поле. Сміливець з даху запитує його: “Ти хіба не бачиш, що в селі повінь?” На що Петро відповідає: “Повінь чи ні, а орати треба!”»…
Саме ця століттями перевірена життєва мудрість додає й сьогодні наснаги усім тим, хто, попри карантин, у полях. Щоб і у таких обставинах мінімізувати ризики, дедалі більше диджитал-скептиків звертають увагу на можливості дистанційного керування процесами, на практиці переконуючись, що витрати на «цифру» в рази менші за середньостатистичні збитки від розкрадання урожаю, пального, насіння й ЗЗР. Як каже управляючий партнер CleverAgri Ірина Кравець, диджитал може ефективно об’єднувати людей, техніку й процеси. І цей тренд неможливо ігнорувати, зважаючи на обставини сьогодення. Навіть невеликі фермери переходять на онлайн-продажі й дедалі активніше просувають свою продукцію через соцмережі й месенджери. Обмеження сприяють виникненню споживчих інноваційних логістичних рішень і стартапів. Натомість великий бізнес, оцінюючи бізнес-ризики через протидію поширенню Covid-19 у світі, реалізує план дій у режимі надзвичайної ситуації.
Заборони на експорт та імпорт продукції, звісно, найближчим часом не передбачається. Хоча вже зараз зрозуміло, що експорт зменшиться. Крім того, згідно з меморандумом, підписаним основними експортерами, борошномелами й Мінекономіки, узгоджено обсяги експорту пшениці до кінця поточного сезон. Тим часом зерно з резервів «Аграрного фонду» й ДПЗКУ йтиме на борошно, аж доки не буде збалансовано ситуацію на внутрішньому ринку.
Наразі завдяки потужному сільськогосподарському сектору продовольча криза Україні не загрожує. Втім, держава має забезпечити умови для подальшого функціонування галузі. Найгостріші питання представники провідних аграрних асоціацій днями обговорювали з очільником міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігорем Петрашком. Йшлося й про алгоритм дій щодо імплементації земельної реформи. Як відомо, парламент проголосував за зняття заборони на продаж сільгоспземлі з 1 липня 2021 року. Частина незалежних експертів піддає сумніву своєчасність ухвалення такого закону в умовах кризи. Чи стане державі сил, щоб впоратися з проблемами протягом року? Чи відновиться національна економіка до відкриття земельного ринку? Чи буде він конкурентним і прозорим? Питань наразі більше, ніж відповідей. Тож маємо шукати на них об’єктивні відповіді…
газета “АгроМаркет”, квітень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті
“АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою
https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та
авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та
суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
