Агромаркет
Головне:
Агромаркет

Все починається з малого…

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
Все починається з малого…

На кожній гривні, інвестованій у діяльність наукових насінницьких установ, національна економіка заробляє 38. Чому ми програємо імпорту?

У продовольчій безпеці кожної держави з розвиненою економікою насінню відводиться особливе місце. Розвиток галузі, що реалізує генетичний потенціал сформованих сортових рослинних ресурсів, — це запорука подальшого зростання агровиробництва. Крім можливості задовольнити внутрішню потребу в насінні й садивному матеріалі, це ще й нагода наростити його експорт. Відтак ефективність насінництва у контексті розвитку національної економіки — питання стратегічне.  

Загальна вартість світового ринку насіння 2018 року становила 39,9 млрд доларів (+1,2% до 2017-го й +7,9 % до 2016-го). 

Лідерські позиції в насінництві утримує Німеччина з часткою у 44,4% від світового продажу. На другому місці США з часткою у 24,8%. На третьому Китай з часткою 12,0%. На четвертому-п’ятому місці — європейські країни, відповідно Франція (8,3%) та Нідерланди (4,3%)

Перелік провідних насінницьких компаній відображає історичну силу європейської насінницької індустрії (здебільшого вона представлена Нідерландами та Францією, таблиця). Втім, свого часу цим країнам довелося радикально змінювати бізнес-модель, переорієнтовуючись на глобальну модель насінництва, за якою працюють транснаціональні корпорації з кінця ХХ ст. Зусилля, направлені на інноваційні досягнення науки і техніки, а також зусилля, спрямовані на дослідження і розробки, принесли свої результати. Зокрема, продажі насіння виробництва Франції протягом фінансового року в 2017/2018 МР досягли 3,254 млрд євро (перше місце серед країн — виробників насіння в ЄС). 

Таблиця. Динаміка продажу насіння найбільшими виробниками у світі за 2016–2018 рр., млн доларів

Виробники насіння2016201720182018 рік у %
до 2016 року
Компанія Bayer (Німеччина)998810 91310 773107,9
Corteva Agriscience (США)81888143800797,8
Syngenta (ChemChina) (Китай)265728263004113,1
BASF (Німеччина)142718052000140,2
Limagrain (Франція)174619001821104,3
KWS (Німеччина)150615961573104,4
DLF (Данія)533542678127,2
Sakata Seed (Японія)529558574108,5
Long Ping High-Tech (Китай)331492520157,1
Rijk Zwaan (Нідерланди)431480483112,1
Takii Seed (Японія)48045947198,1
Florimond Desprez (Франція)255н/д400156,9
Bejo Zaden (Нідерланди)270н/д322119,3
Barenbrug (Нідерланди)258291304117,8
Enza Zaden (Нідерланди)281н/д300106,8
RAGT Semences (Франція)239238257107,5
Advanta Seeds (UPL) (Індія)234231250106,8
Beidahuang Kenfeng Seed (Китай)24422024098,4
Euralis Semences (Франція)192н/д227118,2
InVivo (Франція)17818914480,9
Разом29 96730 883 32 348107,9
Інші продажі701185447552107,7
Всього разом36 97839 42739 900107,9

Найбільший вітчизняний виробник насіння — Національна академія аграрних наук України — реалізував у 2018-му насіння на 456 млн гривень або близько 18 млн доларів. Це рівно у сто разів менше, ніж результат однієї французької компанії!!! На жаль, цей показник не можна віднести до найкращих результатів світового виробництва насіння. Втім, є низка об’єктивних та суб’єктивних причин такого стану справ. 

У системі НААН насінництво ведеться у 46 наукових установах, 135 дослідних господарствах, по 550 сортах і гібридах 87 сільськогосподарських культур. Щорічно виробляється понад 5,0 тис. тонн добазового насіння первинних ланок, 60,0 тис. тонн базового насіння, 1,1 тис. тонн батьківських форм гібридів кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків, сорго, 70–80 т насіння овочевих та понад 100 т баштанних культур, 20,0 тис. тонн базового насіння картоплі, 1,5 млн штук саджанців плодових культур, 1,5 млн штук саджанців винограду, а також насіння та саджанці інших культур. 

За офіційними даними, тільки для забезпечення посіву прогнозованих площ в Україні необхідно мати щорічно до 2,5–3,0 млн тонн високоякісного насіння різноманітних сортів лише зернових культур, з них озимих — 1,5–1,8 млн тонн і 1,0–1,2 млн тонн ярих зернових. За нашими розрахунками, близько 60% насіння зернових та зернобобових культур становить насіння вітчизняної селекції. Дві третини від загальної кількості виробленого вітчизняного насіння — це насіння наукових установ НААН України. 

Виділити й оцінити значущість окремого чинника чи окремої агротехнології в кінцевій частці врожаю доволі важко. Проте все ж таки, на думку багатьох вчених, частка насіння і садивного матеріалу як основного чинника впливу на врожайність сільськогосподарських культур за останні 50 років значно зросла і становить від 5 до 25%.

Інші чинники, такі як природна родючість ґрунту — 10%, погода — 15, обробіток ґрунту — 10, добрива — 25, захист рослин — 15, становлять 75%. Разом із тим сортозаміна та сортооновлення відігравали та відіграють все більшу роль. 

Нескладні розрахунки щодо урожаю у 2019 році внаслідок вдалого вибору сорту демонструють, що четверта частина врожаю, одержана за рахунок насіння зернових культур, становитиме майже 19 млн тонн збіжжя на 3,4 млрд доларів. Із них частка наукових установ НААН (а це 40 % від загальної кількості) становитиме 0,8 млрд доларів, або 18,8 млрд гривень. 

За фінансування НААН із загального фонду Державного бюджету України на 2018 рік — 0,5 млрд гривень можна констатувати, що 1 гривня, інвестована у діяльність наукових установ НААН, приносить 38 грн для розвитку національної економіки держави. Це свідчить про високу інвестиційну привабливість галузі та досить швидку окупність витрат й значну прибутковість. 

НААН України — це науковий центр із селекційних досліджень вітчизняного насінництва. На сьогодні науковці НААН: 

• сформували нормативно-методичну базу, яка регулює вітчизняне виробництво зерна, сприяє його переробці та експорту; 

• створили оригінальний вітчизняний вихідний селекційний матеріал різних геноплазм, який не поступається за основними показниками кращим закордонним зразкам, налагоджено їх насінництво; 

• розробили інноваційну техніко-технологічну систему доробки та зберігання насіння, яка підвищує вихід кондиційного посівного матеріалу добазових, базових і сертифікованих генерацій, розширює їх насінництво в природно-кліматичних зонах України, знижує витрати та стабілізує виробництво сільськогосподарської товарної продукції. 

Завдяки безпосередній співпраці вчених НААН і сільськогосподарських товаровиробників розширено площі посіву сортів та гібридів, забезпечується висока сортова і посівна якість насіння, відбувається їх інтенсивне оновлення відповідно до запитів виробництва. 

У перспективі НААН України передбачає підвищувати свій науково-методичний рівень насінництва та прискорювати впровадження нових сортів у виробництво з тим, щоб повніше реалізувати потенціал їх продуктивності. Наукові установи та насінницькі господарства НААН здійснюватимуть заходи щодо скорочення терміну широкого розмноження нових сортів і гібридів із 6–7 років до 3–4 років. 

Завдяки освоєнню сучасних методів насінництва будуть істотно підвищені генетичні та посівні якості базового та сертифікованого насіння, а також насіння батьківських форм гібридів. Одержить подальший розвиток створення корпоративних структур на базі наукових установ та комерційних насінницьких формувань з виробництва високоякісного насіння на взаємовигідній основі. Будуть розроблені та впроваджені у насінницький процес нові біотехнологічні та молекулярно-генетичні методи насіннєвого контролю, зокрема з визначення сортової чистоти, ідентифікації сорту, ступеня гібридності, рівня стерильності та ін. Значно буде зміцнена матеріально-технічна база селекції і насінництва. 

Щорічно Україна закуповує іноземного насіння на 0,5 млрд доларів. Вже сьогодні іноземне насіння виграє конкуренцію порівняно з вітчизняним по таких овочевих, кормових та деяких технічних культурах, як соняшник, ріпак, цукрові буряки, де його частка від 70 до 90%. 

Подальше зменшення державної підтримки вітчизняної селекції, зокрема наукових установ НААН, несе в собі низку загроз. За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, воно сприятиме збільшенню експорту іноземного насіння до України втричі — до 1,5 млрд доларів — і згодом повністю може витіснити вітчизняні сортові ресурси з ринку насіння й садивного матеріалу, що загрожує продовольчій безпеці нашої держави. 

Досить часто в Україну завозять значні партії насіння іноземних фірм за демпінговими митними цінами, яке реалізується на внутрішньому ринку, негативно вплинувши на ціни придбання аналогічного вітчизняного насіння. Особливо суттєві порушення стосуються реалізації насіння цукрових буряків, низки овочевих культур, квітів і багаторічних і газонних трав. Так й хочеться нагадати дуже влучний вислів: «Народ, який не хоче годувати свою армію, — скоро буде годувати чужу!», перефразувавши: «Хто не підтримує власну селекцію та насінництво, платитиме за чужу, але набагато дорожче». 

Основними ж шляхами розв’язання загальних проблем вітчизняної насіннєвої галузі та кроками щодо подолання їх є: 

• створення регіональних систем насінництва сільськогосподарських культур — селекційно-насінницького центру, насіннєвого заводу і регіонального кооперативного об’єднання виробників насіння; 

• розроблення механізму управління ринком насінництва у напрямі збільшення обсягів пропозиції та продажу вітчизняного сертифікованого насіння, подальшого здешевлення його, поліпшення якості й асортименту; 

• встановлення державного замовлення на створення нових сортів рослин вітчизняної селекції, фінансування державної експертизи сортів рослин та державних програм підтримки насінництва; 

• здійснення подальших заходів щодо приєднання України до Схем сортової сертифікації насіння, яке призначено до міжнародної торгівлі для груп таких культур, як трави, бобові, хрестоцвітні, олійні і прядивні (на сьогодні Україна входить лише до 2 схем із 7, у робочому стані третя та четверта схема олійних і прядивних культур та цукрові й кормові буряки).  

Олександр Захарчук,
д-р екон. наук, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки»

газета “АгроМаркет”, квітень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
АгроМаркет
АгроМаркет
АгроМаркет
4
Статті з журналу:
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись: