До технології ноу-тілл хоч і не входять операції з обробітку ґрунту, все ж вона є складнішою й вимагає уважнішого ставлення до кожного поля.
СТОВ «Степове», що у Новомиргородському районі Кіровоградської області, відоме насамперед тим, що на своїх землях (3200 га) уже 10 років поспіль застосовує нульову технологію обробітку ґрунту.
Власник підприємства Сергій Пістоль — фігура неординарна: вчитель фізвиховання, до виборів головою колгоспу у 2001-му жодного дня не працював в аграрній галузі. Отримавши підприємство з потужними боргами, довелося докласти чимало зусиль, щоб з такої непевної спадщини створити сучасне успішне господарство.
Основні культури в господарстві — це соя, пшениця й кукурудза. Під соняшником лише 15% площ. Окрім традиційних культур підприємство вирощує олійні гарбузи австрійської селекції. Під цю культуру застосовують оранку, бо нульова технологія не може забезпечити потрібних умов для ефективного розвитку рослин гарбузів.
Багато хто боїться переходити на ноу-тілл через зниження врожайності сільгоспкультур. Однак у «Степовому» довели, що боятися тут немає чого. З початку застосування нульової технології минуло 10 років — і нічого страшного не сталося. Навпаки, господарство має добрі прибутки й менше залежить від погоди. Ось простий приклад: у 2017 році посуха сильно вплинула на врожайність у багатьох сусідніх господарствах, а для СТОВ «Степове» її нібито й не було. Врожайність була на рівні 2016 року, і по деяких культурах навіть кращою, ніж у сусідів, які застосовують оранку, хоча показник урожайності мало про що каже: головне, скільки прибутку приносить кожен гектар. А це зовсім інша історія. Наприклад, кукурудза з року в рік має стабільну врожайність — 9–10 т/га. Соя після переходу на ноу-тілл спочатку давала 30–35 ц/га, однак тепер її врожайність поступово знижується. Проте найкраще нульова технологія показала себе на соняшнику: 2017 року на посіви цієї культури впало лише 14 мм опадів, і, незважаючи на це, було отримано 24 ц/га. Для тих умов це було схоже на диво.
Від запровадження нульової технології витрати в господарстві суттєво скоротилися. Якщо раніше на гектар посіву витрачали 90–100 л солярки, то тепер цей показник становить 25–30 л. Таким є сумарне споживання палива на прохід сівалки, два-три проходи самохідного обприскувача й на комбайн. Крім того, зменшення кількості технологічних операцій зменшило потребу в персоналі, запчастинах до техніки, заощадили на зарплатні тощо. Тобто крім палива існує доволі велика надбудова видатків, від якої поступово звільнилися. Результат не змусив себе чекати: заробітки зросли, суттєво оновили парк техніки, збудували нові технологічні приміщення.
Система удобрення
Спираючись на власний досвід, у господарстві розробили схему удобрення посівів. Основним добривом є NPK у співвідношенні 16:16:16, яке вносять з осені по 100 кг/га. Навесні, перед висівом кукурудзи, вносять безводний аміак, який суттєво впливає на збільшення врожайності. Водночас спроби вносити аміак під соняшник ефекту не принесли: вегетативна маса рослин справді збільшилась, але врожай був таким самим, як і на контрольній ділянці. Взагалі ноу-тілл й аміак не зовсім дружать, але в «Степовому» отримують від застосування останнього позитивний ефект.
Навесні по озимій пшениці двічі підживлюють аміачною селітрою. Торік перше таке підживлення довелося робити літаком (АН-2). Поряд із господарством є аеродром, звідки й працював літак. За два дні обробили 600 га, і за ціни авіахімробіт близько 100 грн/га вийшло недорого. З іншого боку, добрива потрапили не просто на поверхню ґрунту, а разом із вологою опустилися до кореневої системи. Якби робили цю роботу розкидачами, посіви отримали б пошкодження. А так урожайність сягнула 50 ц/га, що навіть перевершило результати сусідів.
Волога й глибоке розпушення
Останнім часом на полях господарства спостерігається тотальний дефіцит вологи. Це не просто брак дощів у літній період, а пересихання ґрунту на глибину до півметра й більше. В таких умовах рослинам дуже важко демонструвати добрі врожаї. Дослідження показало, що на полях (й особливо на краях, де розвертається техніка) утворюється ущільнений шар ґрунту. Для боротьби із цим явищем придбали два глибокорозпушувачі, які, незважаючи на ноу-тілл, ще восени розпочали руйнування плужної підошви, щоб забезпечити нормальне накопичення вологи в зимовий період.
|
| Нова cівалка Kinze Осіння боротьба з ущільненням |
Підбір техніки залежить від технологій
Ноу-тілл у «Степовому» розпочався з придбання сівалок Semiato бразильського виробництва. Сівалки агрегатували з тракторами МТЗ 1221. Купувати потужніші тягові засоби не було потреби, й «білоруси» чесно відпрацювали по 7–8 років. Однак прийшов час для ефективніших машин, зросла потреба в потужності, тож і було придбано два трактори Claas Axion потужністю 360 к. с. Нині всі основні роботи виконують вони. Звичайно, така потужність для ноу-тілл не потрібна, але, враховуючи глибоке розпушення, інші варіанти не розглядалися.
З останніх придбань слід сказати про сівалку точного висіву Kinze ASD. Цей агрегат якнайкраще пристосований для роботи по нульовій технології й має набагато кращу точність висіву. Максимальний тиск на сошник становить 400 кг: це виявилося дуже доречним, бо поблизу лісосмуг після висихання ґрунту сошники навіть за такого притискання не завжди хотіли лізти в ґрунт. Отже, притискне зусилля сошників сівалки на ґрунтах «Степового» є критичним параметром, який визначає якість сівби.
Раніше в господарстві під час визначення часу сівби намагалися дотримуватися температурних норм. Проте на сьогодні головним чинником стала волога. За її дефіциту виростити добрий урожай неможливо, оскільки розвиток рослин у початковий період має критичне значення для розвитку кореневої системи й подальшого забезпечення рослин вологою та поживними речовинами. Тому строки висіву визначають насамперед наявністю вологи, і лише потім звертають увагу на температурну складову.
 |
| Самохідний обприскувач Metalfor — основний працівник |
Нульова технологія передбачає активне застосування обприскувачів, тому на заміну старим ОПП-2000 близько трьох років тому було придбано самохідний обприскувач Metalfor. Він суттєво полегшив обробки, які тепер здійснюються значно швидше й ефективніше. Крім того, один обприскувач замінив три МТА з ОПП-2000, а також один або два трактори з бочками.
Нині в процесі внесення засобів захисту рослин працюють лише два механізатори. Вони встигають зробити всю роботу навіть швидше, ніж більша кількість людей і техніки робили до цього.
Як енергоносій підприємство широко застосовує скраплений газ. На ньому працює зернова сушарка, а також вся автомобільна техніка з бензиновими двигунами. В парку ще є багато радянських «ГАЗонів», які чудово працюють на газу й використовуються як зручний і неважкий транспорт для перевезення зерна з поля. Навіть господарська Toyota Tundra працює на блакитному паливі. Такий підхід не лише зменшує транспортні витрати, а й унеможливлює крадіжки пального. Загальна економія завдяки скрапленому газу за 7 років становила сотні тисяч доларів.
Коли точність — не головне
Усю техніку, що виконує технологічні операції в полі, обладнано навігаційними системами й автопілотами. Господарство працює із системою Cropio, через яку отримує супутникові знімки посівів, де видно стан вегетації та проблемні зони. Крім того, отримує безкоштовний супутниковий сигнал, який дає точність 15–20 см. Цього цілком достатньо для всіх робіт разом із висівом. Використовувати точніший (2–5 см) платний сигнал від RTK станції в господарстві поки що не планують. Коли сіяли бразильськими сівалками, користувалися звичайними маркерами. На кукурудзі, соняшнику та широкорядній сої втрат через неточний прохід сівалок практично не було. На пшениці були такі незначні, що це взагалі не потрібно брати до уваги. Механізатори мають значний досвід у виконанні всіх технологічних операцій, тому саме їх майстерність компенсує невелику точність навігації.
Кожен повинен виконувати свою роботу
Усю техніку обслуговують власними силами. В господарстві є потужна майстерня, однак нові машини обслуговує сервісна служба дилерів. Економія тут ні до чого, а гарантія дає впевненість. Хоча дрібні роботи виконують самі механізатори. Наприклад, нещодавно в тракторі пробило датчик тиску, через який витікала олива. Із замовленням запчастини й заміною легко впоралися самостійно. А ось тоді, коли в трактора впала потужність і він ледве їхав, а комп’ютер нічого не показував, викликали спеціаліста. Сервісний інженер від дилера знайшов проблему в повітряному патрубку. Завод-виробник уже вніс конструктивні зміни у цю деталь, але в тракторі господарства було застосовано ще стару версію, яка в певних умовах може деформуватись і перекривати доступ повітря до двигуна.
 |
| Сергій Пістоль |
Сергій Пістоль,
директор СТОВ «Степове»
— Коли мене обрали директором цього господарства, ситуація була досить складною. Стара техніка, неефективні технології та борги перед працівниками відразу змусили вдаватися до рішучих дій. То були кілька вирішальних років, які стали своєрідним іспитом на витривалість. Тепер розумію, що сьогоднішній успіх є результатом пошуку ефективності в кожному процесі. Однак ми не зупиняємося, бо аграрна галузь кожного року приносить нові умови, держава також не забуває «піклуватися» про нас. Тож ми створили потужний запас міцності, щоб в умовах української нестабільності почуватися комфортно й мати можливість для стабільного розвитку.
Володимир Огійчук
журнал “The Ukrainian Farmer”, березень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
