16–17 вересня 2017 року в Тернополі вперше відбувся Західноукраїнський конгрес ягідників. Подію відвідало близько двох сотень учасників, передусім фермерів, що мають невеликі ягідні господарства.
Ідея організувати конгрес зародилася під час дискусій у facebook-спільноті, яку створив Василь Вега, голова сільськогосподарського кооперативу «Файна Поляна» із Тернопільської області. До проведення першого Західноукраїнського конгресу ягідників були причетні одразу кілька інституцій. Організатором стала громадська спілка «Інноваційне фермерство та кооперація», подію підтримали Тернопільська ОДА, асоціація «Ягідництво України» і проект «Розвиток полуничних кооперативів». Співпрацювали з конгресом також благодійний фонд Агрохолдингу «Мрія» та вже згадуваний кооператив «Файна поляна». Подія тривала два дні й складалася з пленарної частини (виступів і панельних дискусій) та виїзду на дві промислові ягідні плантації.
Серед безлічі інших семінарів садівничо-ягідної тематики конгрес вигідно різнила молодість його учасників. Закладені на кількох гектарах пайової землі ягідники зазвичай є справою молодого сільського подружжя, і на конгресі це було особливо помітно: майже третина делегатів представляла саме такі невеликі господарства.
Ще одною відмінною рисою події була її невимушеність: учасники до конгресу багато спілкувалися між собою й самі усталили теми, на які говоритимуть під час виступів. У вестибюлі, перед пленарною залою, діяла експозиція — стенди комерційних компаній, що працюють у ягідно-садівничій галузі. Виставлене мало успіх, бо біля стендів аж гуло від цікавих до новинок реманенту. Відвідування події було платним, однак ціна — цілком доступною, навіть для початківців у ягідному фермерстві.
Далі про те, що обговорювали під час ягідного конгресу.
«Пленум»
До обговорення було заявлено низку тем, важливих для невеликих фермерських господарств.
 |
| Ірина Кухтіна |
Передусім говорили про кооперацію — основний вид підтримки, який фермери можуть самостійно для себе організувати. Ірина Кухтіна, голова громадської спілки «Інноваційне фермерство та кооперація», аналізуючи ціноутворення ягід у сезоні 2017 року, зазначила: Три роки поспіль, із 2014 по 2016-й, в Україні ціна закупівлі малини із фермерського поля й ціна ягід на вході в супермаркет різняться на 10 грн/кг. Це означає, що ті, хто купують у фермера, потім ідуть на завод або в супермаркет і заробляють ще. Якщо фермери спільно подбають про маркетинг, доставку і визначаться з тим, що саме треба вирощувати, то зароблять ці додаткові 10 грн/кг. Подібна ситуація з суницею. Цього року її дрібнооптова ціна на полуниці на ринку «Шувар» була на 5–7 грн/кг вище, ніж із поля.
Фермери часто говорять, що їм ніколи торгувати на ринку. Але ліпше кільком фермерам об’єднатися й найняти людину, яка продаватиме врожай на оптовому ринку: додаткові 5–7 грн/кг не лише покриють зарплатню продавця, а й забезпечать вищий прибуток кожному, хто приєднався до спілки.
У ягідництві завдяки кооперуванню можна не лише формувати великі партії продукції, а й підвищити якість плодів, зокрема завдяки побудові спільних охолоджувальних модулів, де продукцію готують до продажу. Під час конгресу на цьому наголошували не лише представники фірм, що постачають ринку обладнання для заморожування продукції, а й садівники-практики, нарікаючи на низькі в сезоні 2017 року закупівельні ціни малини з господарств, які ще не мають холодильників.
Вели мову на конгресі й про те, що для налагодження кооперації ягідники-початківці можуть скористатися підтримкою більш сильних інституцій, наприклад агрохолдингів, які працюють у регіоні. Саме завдяки такому сприянню на Тернопільщині, у Козівському районі було створено ягідний кооператив «Файна Поляна». Для цього над плантаторами малини узяв шефство Агрохолдинг «Мрія», що працює в шести областях Західної України та сумарно обробляє до 180 тис. га сільгоспугідь. Через посередництво свого благодійного фонду він допоміг молодим фермерам технікою та саджанцями. На Тернопільщині цей приклад не поодинокий — кооператорів активно підтримують місцеві агрохолдинги. Чому вони на це йдуть?
 |
| Василь Мартюк |
Директор Благодійного фонду Агрохолдингу «Мрія» Василь Мартюк це пояснив так: Агрохолдинг «Мрія» вирощуванням ягід не займається й не планує цього робити. Та ми підтримуємо ягідництво в регіоні. Робимо це, бо внаслідок залучення нами нової продуктивнішої техніки на поля в сільських місцевостях зменшується кількість робочих місць.
Це відбувається не тільки в нас, а й загалом по галузі, і це слід збалансувати. Розвиток малих сімейних ферм, яким для ведення ягідництва, овочівництва чи іншого нішевого агровиробництва знадобиться багато людської праці, створює багато робочих місць. Це дозволяє нашим пайовикам — місцевим жителям — залишатися тут і нікуди не виїздити, адже вони отримають додатковий дохід до сімейного бюджету.
Під час конгресу було піднято чимало тем, що стосувалися технології вирощування. Йшлося про ефективні в наших умовах сорти ягідних культур, якість та доступність саджанців, а також про зрошення, мінеральне живлення й агротехніку загалом. Науковець Олександр Ярещенко з Інституту садівництва НААН порадив не списувати з рахунків такої традиційної і любої українським споживачам культури, як чорна смородина. Вона призначена для помірного клімату й рекомендована для всіх регіонів України, окрім східних та південних, яким властиві літні посухи й тривала спека. Фахівець наголосив, що попри стереотипи, смородина не є аж такою простою у вирощуванні й у перші роки плантаціям слід забезпечити особливо ретельний догляд: живлення, зволоження й захист від шкідників, хвороб та бур’янів. Молоді рослини мають сформувати належну вегетативну масу, адже лише за такої умови вони зможуть ефективно плодоносити тривалий час.
Фахівець порадив використовувати сорти української селекції й не закладати одразу великих ділянок, а нарощувати площу разом із досвідом: тоді культура насправді щедро віддячить. У доречності порад науковця можна було переконатися під час відвідин величезної (100 га) плантації чорної смородини у ПП «Агроспецгосп».
Пленер
У рамках конгресу відбувся візит на дві промислові ягідні плантації. Перша знаходиться в селі Плотича Тернопільського району, де підприємство «Агроспецгосп» культивує 100 га чорної смородини із машинним збиранням врожаю. У середньому на плантації збирають 6,3 т/га врожаю. Юрій Качунь, керівник садівничого підрозділу підприємства, розповів про продуктивність вирощуваних сортів та про догляд, якого потребують плантації в молодому віці. Зокрема, у молодих насадженнях обходяться без гербіцидів, протягом вегетації вручну 5–7 разів розпушують ґрунт у ряду кущів. Гості змогли оглянути техніку, якою послуговуються на плантації: від плуга власної конструкції до косарок та виготовленого в Польщі збирального комбайна.
Друга відвідана плантація — 8 га малини у СОК «Файна поляна», що розташована в селі Хоробрів Козівського району. Кооператори показали гостям, яке обладнання використовують для зрошення насаджень, поділилися схемою хімічного захисту ягідників та розповіли, яких норм і графіка підживлень потребує культура за промислового вирощування.
Леся Каделя
журнал “Плантатор”, листопад 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
