Маточник у свинарстві — це все одно, що пологовий будинок в житті сучасного людства.
У 2006 році данська компанія «Данфарм» вирішила зайти в Україну й інвестувати у створення свинарських ферм. Для реалізації цих планів було обрано Київську область. Для цього в селі Халча Кагарлицького району придбали занедбану тваринницьку будівлю, де колись утримували корів. Її довелося повністю реконструювати. Тут установили сучасне свинарське обладнання — станки для вирощування свиней, автоматизовану систему годівлі сухими кормами, систему подачі води, вентиляцію тощо. Тоді ж завезли з Данії першу тисячу голів ремонтних свинок порід ландрас і йоркшир.
Історія трансформацій
Через кілька років після початку інвестування свиноферма в Халчі вже міцно стояла на ногах, проте й далі розвивалася. Спочатку маточник і відгодівельник були розміщені на одній території, але керівництво вирішило ці два виробничих цикли розвести окремо. Тож відгодівельник перевели в інше місце. Водночас санітарно-ветеринарні умови в маточнику стали значно суворішими, зросла біобезпека господарства. Нині господарство «Данфарм» в Халчі має одну з найкращих систем біобезпеки в Україні, він повністю ізольований від небажаних контактів із зовнішнім світом. Що це означає? Насправді — нічого неможливого для будь-якого свиногосподарства. Вхід — виключно через санпропускники та дезінфекційні бар’єри; кожен працівник, перш ніж зайти у приміщення з батьківським поголів’ям і молодняком, повинен перевдягнутися, прийняти душ, змінити взуття тощо.
|
Складно? Начебто ні, але на практиці цього дотримуються не на всіх господарствах.
Крім того, пропуск на ферму автотранспорту максимально обмежений — потрапити на територію можуть лише «свої» кормовози. Дезбар’єри для кормовозів обладнано підігрівом (щоб дезрозчини не замерзали взимку) та спеціальними системами розпилення дезрозчину на колеса автомобілів.
Отже, цей нехитрий підхід унеможливлює потрапляння на територію ферми чужого автотранспорту, який в ланцюгу передачі різних хвороб найчастіше стоїть найпершим.
Виникає запитання: а як же в «Данфарм» вирішили питання продажу поголів’я з маточника, адже у цьому разі до приміщення має під’їжджати транспорт покупця? Не гнати ж молодняк за територію маточника пішки!
Вихід знайшли у створенні на території маточника відокремленого приміщення для тимчасового утримання тварин, які йдуть на продаж. Це приміщення розраховано на 1000 голів молодняку вагою до 30 кг. Там є все для комфортного перебування: система вентиляції, подача води та кормів.
Усі ці нехитрі заходи допомагають запобігати потраплянню на територію маточника найрізноманітніших інфекцій. Мабуть тому підприємство благополучне щодо більшості інфекційних захворювань і має статус SPF, тобто такого, що дає чисте щодо хвороб поголів’я тварин.
Ринкові філософствування
На сьогодні в маточнику підприємства «Данфарм-Україна» утримують понад 3000 голів свиноматок, які дають близько 100 тис. голів товарних свиней на рік. Молодняк реалізується за двома напрямами: для потреб власного відгодівельного цеху та для інших господарств.
«Нині 70% свого молодняку ми продаємо іншим господарствам для подальшої відгодівлі. Та ще 30% відправляємо на майданчик відгодівлі й реалізовуються товарними свинями на м’ясопереробні підприємства. Поросят реалізуємо вагою 30–32 кг по всій Україні. Серед клієнтів — «Брусилівські ковбаси», «Агрокорм», «Пан продукт», «Дубовий гай», ФГ «Старт», «Житомирський м’ясокомбінат», — розповів Юрій Трохименко, менеджер із продажів.
Утім, на підприємстві таку пропорцію в розподілі молодняку вважають не зовсім правильною, адже прибуток дає не лише розведення молодняку, а і його відгодівля. Тому найближчим часом тут збираються максимальний відсоток одержаного молодняку дорощувати самим і продавати м’ясопереробним підприємствам.
«У свинарстві спостерігається сезонність, воно розвивається по синусоїді. Тож завжди треба диверсифікувати ризики. Тому ми продаємо і свиней на відгодівлю, і товарних свиней. Бувають періоди, коли поросята вигідніші, ніж товарні свині, бо попиту на м’ясо немає. Однак буває і навпаки: під Новий рік, на Пасху, травневі свята завжди попит на свинину зростає, тому вигідніше продавати свиней на м’ясокомбінат. Обидва напрями вигідні для нас, якщо правильно суміщати їх та враховувати, у який період що продавати більш прибутково», — ділиться своїми висновками пан Юрій.
Вирішення племінних питань
Час від часу підприємству доводиться оновлювати батьківське поголів’я. Для цього раз на рік сюди завозять із Данії кнурів і ремонтних свинок. Свинок використовують для ремонту стада, а кнурів — для відбирання у них сперми для штучного осіменіння та стимуляції свинок до приходу в охоту. Крім того, щороку до загального стада вводять 30–40% власного ремонтного молодняку.
Експлуатують свиноматок до 5–7 опоросів (йоркшири «працюють» трохи менше, а ландраси — довше). Довше не тримають, бо тоді у свиноматок менше народжується живих поросят, гіршим стає прихід в охоту та багато інших показників є незадовільними. Основна причина вимушеного вибракування маток — проблеми з вим’ям і кінцівками.
У приплоді свиноматки дають 15,5–16 живих поросят, в середньому 30,5–31 поросят на свиноматку на рік. Відлучення відбувається на 28 добу вирощування за ваги поросят 6,5–7 кг.
Середньодобові прирости на дорощуванні становлять 300–500 г, а на відгодівлі (тварини до 3 місяців) — 900–1000 г на добу.
Годівля тут суха, кормами власного виробництва. «Ні система рідкої годівлі, ні система сухої годівлі не є легкою в обслуговуванні чи використанні — кожна з них має якісь свої нюанси. Щоб обрати, треба зважити все та перейти на ту, яка спричинятиме менше проблем і даватиме більше зиску, — розповів головний ветлікар.
З поля на ферму і назад
На підприємстві вирощують кукурудзу, ячмінь, овес, жито, пшеницю, сою, ріпак тощо. Більшість зернових іде на корм тваринам. Рецептури обраховують за допомогою спеціальної програми, готові комбікорми часто перевіряють і в місцевих, і в данських лабораторіях. Особливо це стосується преміксів.
Підприємство має спеціальні бетонні ванни для зберігання гною, потім гній вивозять на поля й використовують як органічні добрива.
Селекційно-племінні рішення
Умови утримання та годівлі ремонтного молодняку дещо відрізняються від умов для товарного стада. За словами головного лікаря ветеринарної медицини Олега Панченка, дуже важливо вчасно перевести тварин на нормовану годівлю, щоб не допустити ожиріння. Крім того, слід дотримуватися світлового режиму для формування у тварин чітких біоритмів. На відміну від свиней на відгодівлі племінним свиням небажано знижувати рівень освітленості, оскільки в них може зменшитися статева активність.
Для якісного ведення селекційно-племінної роботи на підприємстві є штат зоотехніків-селекціонерів. Вони скрупульозно й уважно оцінюють кожну тварину від самого народження, своєчасно та якісно ведуть племінний облік, тестують тварин, підбирають пари, враховуючи результати генетичних досліджень. Годівля свиноматок дозована й нормована. Розмір і склад однієї даванки залежить від фази життя свиноматки: поросна, лактуюча, рання чи пізня стадія поросності.
На підприємстві працює лабораторія, де сперма від кнурів проходить тестування, змішування-розбавлення; там вона й зберігається до моменту осіменіння свинок.
В усіх приміщеннях маточника (родильному відділенні, цеху осіменіння, відділенні відлучників, приміщенні з утримання ремонтних свинок) установлено примусову вентиляцію. Ретельно контролюється температурний режим, родильне відділення та відділення з поросятами-відлучниками забезпечено теплою підлогою. Є система зрошування свиноматок і кнурів у спекотні періоди року.
Про плани та наміри
Підприємство серйозно налаштоване на реалізацію свиней забійних кондицій, на збільшення банку землі, бо поголів’я свиней постійно зростає — кормова база є найдорожчою складовою у вирощуванні тварин.
«Коли ми підрахували, скільки кілограмів корму йде на виробництво одного кілограма свинини, то зрозуміли, що потрібно самим вирощувати зернові. Проте не намагатися вирощувати весь спектр культур, потрібних для відгодівлі свиней, а лише кілька з них. Надлишок урожаю продавати, а на виручені кошти закуповувати ті компоненти, яких бракує. Наприклад, ми продаємо кукурудзу й купуємо продукти соєвого виробництва», — розповідає менеджер із продажів підприємства.
На сьогодні завершується будівництво відгодівельного майданчика в Житомирській області, а це, поза сумнівом, також вплине на напрям її подальшого розвитку. «У чому я абсолютно впевнений — це в тому, що якщо ти хочеш мати успішний свинарський бізнес, то повинен мати маточник. Без нього ніяк», — підсумовує Юрій Трохименко.
Наталія Колос
журнал “The Ukrainian Farmer”, березень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
