Переглядаючи періодичні видання сільськогосподарського спрямування, можна натрапити на значну кількість публікацій, які присвячені аспектам системи захисту зернових культур від шкодочинних об’єктів. Інтерес до цієї сфери сільськогосподарської діяльності є цілком зрозумілим і непідробним. Адже зернові культури посідають чільне місце у структурі посівних площ сільськогосподарських підприємств України, а інтегрована система захисту є одним з найбільш дієвих засобів підвищення продуктивності посівів та отримання врожаю з високими якісними показниками. І хоча погляди та підходи щодо організації системи захисту зернових культур у різних авторів різняться, однак мету переслідують вони спільну: підвищення ефективності ведення сільськогосподарського виробництва. Останнє є особливо актуальним в умовах економічної кризи, коли зростання цін на вироблену продукцію відбувається значно повільнішими темпами, ніж здорожчання основних засобів виробництва. Скрутне становище з фінансуванням виробничої діяльності змушує сільськогосподарських товаровиробників переглядати технології вирощування в бік їх здешевлення. Зазвичай це досягається за рахунок зниження норм внесення добрив, використання дешевих, сумнівної якості пестицидів, зменшення кратності обробок ними тощо.
Хочеться застерегти аграріїв від помилки, яка в 90-х роках минулого століття стала причиною банкрутства багатьох господарств та занепаду аграрного сектора економіки України. Керівники, намагаючись зберегти максимальну кількість земель в обробітку, розосередили свій ресурсний потенціал, майже відмовилися від використання добрив та засобів захисту, що призвело до різкого падіння урожайності сільськогосподарських культур і зниження рентабельності виробництва. Дефіцит оборотних коштів став причиною ліквідації багатьох сільськогосподарських підприємств, безробіття і зубожіння сільського населення та виведення з обробітку значної кількості орних земель, які в подальшому зі значними потугами вдалося повернути назад в обробіток.
В умовах економічної кризи більш доцільною є концентрація матеріальних ресурсів у перерахунку на одиницю посівної площі. Тобто коли перед вами стоїть вибір: засіяти 100 га озимої пшениці за інтенсивною технологією чи 200 га за екстенсивною — перевагу необхідно віддати першому. Адже, вкладаючи кошти в насінництво, систему удобрення і захисту — основні складові інтенсивної технології вирощування, ви гарантовано отримуєте урожайність озимої пшениці на рівні 60–80 ц/га і вище. Тоді як витративши аналогічну суму, як у першому випадку, на 200 га, ви не зможете забезпечити збалансоване мінеральне живлення посівів, їх повноцінний захист від хвороб, шкідників і бур’янів, що безу мовно призведе до зниження продуктивності посівів до рівня 30–40 ц/га. І хоча обсяг виробленої продукції в обох випадках може бути аналогічним, економічні показники відчутно відрізнятимуться. Адже розширення посівних площ автоматично веде до збільшення витрат на обробіток ґрунту, догляд за посівами та збирання, оплату праці, оренду землі, тощо. Як наслідок, конкурентоспроможність такого виробництва різко падає.
Не слід також захоплюватися використанням генеричних продуктів з низькою закупівельною ціною. Як правило, їх ефективність є нижчою і значною мірою залежить від погодних умов, а захисний період коротший, ніж в оригінальних продуктів. Спокусившись на низьку закупівельну ціну таких пестицидів, ви в подальшому будете змушені збільшувати норму витрати препарату та кратність обробок. Як результат, система захисту посівів у перерахунку на гектар є дорожчою, ніж при використанні якісних оригінальних продуктів, а рівень урожайності — нижчим. Однак без знання біології та фізіології розвитку культури і шкодочинних об’єктів будь-яка система захисту буде малоефективна.
У своїй статті ми хочемо сконцентрувати увагу читачів на системі захисту озимої пшениці від хвороб, зокрема хвороб колоса. Цьому питанню останнім часом приділяється значна увага у періодичних друкованих виданнях, однак наявні публікації носять більше теоретичний характер, ніж практичний. Ми ж спробуємо розкрити практичний бік цього питання.
Рис. 1. Динаміка розвитку хвороб у посівах озимої пшениці в умовах Київської області, 2014 рік (кількість проаналізованих дослідів n=4
Коли в колі аграріїв мова заходить про захист посівів від хвороб колоса, перші асоціації, які можна почути — це внесення фунгіцидів у фазі цвітіння (ВВСН 61-65) з метою контролю розвитку фузаріозу. Однак це лише верхівка айсбергу, на яку почали активно звертати увагу протягом останніх років, коли втрати врожаю від ураження фузаріозом колоса в грошовому еквіваленті стали значно вищими, ніж вартість обробки фунгіцидами. Щоб зрозуміти, чому це саме так, проведемо аналіз поширення хвороб на прикладі агроцентру компанії BASF в умовах Київської області (смт Терезине). Завдяки щоденній наполегливій праці висококваліфікованих фахівців цього структурного підрозділу ми здатні відтворити реальну картину щодо видового складу і динаміки розвитку хвороб у посівах зернових культур протягом вегетаційного періоду (рис. 1).
|
Рис. 2. Ступінь ураження хворобами та урожайність озимої пшениці залежно від системи фунгіцидного захисту, 2014 рік (середнє за результатами двох дослідів) |
Згідно з отриманими даними, видовий склад збудників хвороб у посівах озимої пшениці в 2014 році був представлений борошнистою росою, септоріозом листя і фузаріозом колоса. Перші симптоми ураження септоріозом листя були зафіксовані ще в осінній період, а борошниста роса з’явилася з відновленням вегетації навесні. Однак через низький температурний режим інтенсивного розвитку хвороб на початкових етапах органогенезу не було, хоча постійно відбувалося випадання опадів. У період виходу рослин в трубку (ВВСН 31-32) ступінь ураження борошнистою росою і септоріозом листя не перевищував 2%. Лише з підвищенням середньодобової температури вище +15 °С (ВВСН 37-39) вони почали прогресувати. Інтенсивний розвиток септоріозу листя і фузаріозу колоса припав на налив зерна, хоча інфікування рослин відбулося підчас цвітіння колоса, коли для розвитку хвороб були сприятливі погодні умови: середньодобові температури на рівні +15…+20 °С при наявності крапельної вологи (йшли дощі). Ступінь ураження рослин септоріозом листя і фузаріозом колоса (за візуальними симптомами) на кінець молочної стиглості зерна озимої пшениці на ділянках без внесення фунгіцидів досягав близько 89 і 10% відповідно. Саме такі експериментальні дані, які були підтверджені результатами досліджень і в інших локаціях, дозволяють стверджувати, що внесення фунгіцидів у період цвітіння зернових культур (Т3) має бути спрямоване не лише на контроль фузаріозу колоса, а й контроль плямистостей листя: септоріозу, бурої іржі, піренофорозу тощо. Якщо ураження фузаріозом колоса негативно впливає на закладку та формування зернівки, її виповнення, обумовлює накопичення мікотоксинів, то септоріоз листя, бура іржа, піренофороз та інші плямистості зменшують площу листкової поверхні. Це негативно позначається на фотосинтетичній діяльності посівів, біосинтезі пластичних речовин, їх відтокові до зернівки, як результат — отримуємо щупле зерно з низькими якісними і посівними кондиціями. Тобто наслідки є подібними, як і при уражені фузаріозом колоса.
З метою контролю хвороб колоса, зокрема фузаріозу, і хвороб листкового апарату компанія BASF рекомендує використовувати сучасний фунгіцид широкого спектра дії Осірістм Стар з нормою витрати 0,75–1,5 л/га. Завдяки поєднанню двох діючих речовин з групи тріазолів в інноваційній препаративній формі на основі полімерів фунгіцид забезпечує швидку лікувальну дію та тривалий захист від фузаріозу і септоріозу колоса, септоріозу листя, видів іржі, сітчастої і темно-бурої плямистостей, піренофорозу тощо.
Таблиця 1. Здатність грибів роду fusarium викликати візуальні симптоми фузаріозу [3]
Економічну доцільність застосування фунгіцидів під час цвітіння колоса озимої пшениці було підтверджено показниками приросту врожаю, які отримані у ході польових досліджень в умовах Київської та Хмельницької областей. Застосування Осірістм Стар з нормою витрати 1,5 л/га, яка є рекомендованою для ефективного контролю фузаріозу, під час цвітіння колоса (ВВСН 62-65) дозволило додатково отримати 6,7 ц/га зерна (середній показник за результатами двох дослідів). Потрібно акцентувати увагу на те, що цей приріст урожаю був отриманий на фонідвох фунгіцидних обробок: Капало®, 1,0 л/га у фазі початок виходу в трубку (ВВСН 31-32) і Абакус®, 1,25 л/га у фазі прапорцевого листка (ВВСН 37-39). Застосування цих фунгіцидів дозволило майже в 3,5 рази зменшити ураження рослин септоріозом листя і на 3,2% підвищити стійкість рослин до ураження фузаріозом колоса у порівнянні з контролем. Однак, як показує практика, в умовах достатнього зволоження двох фунгіцидних обробок — у період виходу рослин в трубку і появи прапорцевого листка — недостатньо для повноцінного контролю хвороб колоса і плямистостей листя, особливо під час наливу зерна. Третя фунгіцидна обробка Осірістм Стар, 1,5 л/га у фазі початок-середина цвітіння (ВВСН 62-65) дозволяє додатково в 1,7 раза зменшити пошкодження листкової поверхні рослин септоріозом листя і в 2,4 раза інфікування фузаріозом колоса. При цьому захисний ефект триває до воскової стиглості зерна озимої пшениці, а це більше 30–40 днів після внесення фунгіциду (рис. 2).
Рис. 3. Частота зустрічальності видів роду Fusarium – збудників фузаріозу колоса і зерна пшениці в умовах Степу України (1993–2007 рр.) [2]
Окремо потрібно зупинитися на особливостях захисту посівів зернових культур від фузаріозу колоса, оскільки це питання багатогранне і неоднозначне. Розпочнемо із симптоматики хвороби. У будь-якому довіднику чи іншій спеціалізованій літературі можна прочитати приблизно такий опис фузаріозу колоса: «Збудниками хвороби є недосконалі гриби (Deuteromycetes) роду Fusarium Link. Симптоми ураження на колосі проявляються починаючи з фази наливу зерна у вигляді побіління лусок колосків, що чітко видно на фоні зеленого здорового колосся. Уражується верхня, середня або нижня його частина і рідко весь колос. Згодом на лусках колосків, а іноді на зерні з’являється наліт грибниці рожевого, помаранчевого або червоного забарвлення. У теплу погоду на ньому формуються дрібні чорні перитеції. При ранньому ураженні хвороба на зерні проявляється у вигляді таких симптомів: білувата, крейдоподібна поверхня, повна втрата блиску та скловидності, пухкий і крихкий ендосперм; зерно зморшкувате і щупле із вдавленою глибокою борозенкою; у борозенці або зародковій частині зернівки наявний павутиноподібний наліт гриба; зародок нежиттєздатний і на зрізі темний. При пізньому ураженні зерно за величиною не відрізняється від здорового, але у вологій камері через 1–3 дні на ньому з’являється наліт міцелію гриба»[1].
Такий опис хвороби доволі часто збиває аграріїв з пантелику під час її візуальної ідентифікації в польових умовах. Причиною цього є те, що наведений опис фузаріозу буде відповідати дійсності, якщо інфікування відбулося збудниками Fusarium graminearum і F. culmorum у період колосіння — цвітіння колоса. Саме ці збудники на поверхні колосків здатні формувати наліт рожевогочервоного кольору, за яким зазвичай відбувається ідентифікація хвороби у виробничих умовах. Однак видовий склад грибів роду Fusarium Link, які здатні викликати фузаріоз колоса, є доволі широким (рис. 3), і лише окремі з них формують на поверхні колоса чи зернівки міцелій характерного забарвлення (таблиця 1). Також наліт з міцелію гриба не утворюється, якщо інфікування рослин відбулося у період молочної — початок воскової стиглості, і період розвитку збудника був доволі коротким. За таких умов візуально ідентифікувати хворобу в польових умовах неможливо, лише лабораторний аналіз може виявити наявність збудника, який в подальшому здатен активно прогресувати під час зберігання зерна.
Розбираючи візуальні симптоми прояву фузаріозу колоса, ми підійшли ще до однієї проблеми, з якою стикаються аграрії, коли обирають оптимальний час фунгіцидної обробки для ефективного контролю цієї хвороби. Адже збудник може інфікувати колос починаючи від його появи з піхви прапорцевого листка до збирання. Це доволі тривалий проміжок часу, щоб за допомогою однієї фунгіцидної обробки забезпечити 100%-й конт роль фузаріозу колоса. Тому доводиться шукати компроміс між вартістю фунгіцидної обробки і рівнем втрати врожаю.
Коли ж доцільно проводити фунгіцидну обробку?
Як показують результати наукових досліджень і практика, оптимальним часом внесення фунгіцидів для кон тролю фузаріозу колоса є початок — середина цвітіння (ВВСН 61-65). Цьому є логічне пояснення. У цей період доволі часто формуються оптимальні погодні умови для розвитку грибів роду Fusarium Link: середньодобова температура вища + 20 °С і йдуть дощі. Ще одним фактором, який стимулює розвиток збудника, є пилок. Він є прекрасним живильним середовищем для гриба, а холін і бетаїн, які містяться в ньому, здійснюють стимулюючий вплив на збудника. У результаті інтенсивність розвитку та поширення хвороби зростає в рази.
|
Рис. 4. Ефективність контролю фузаріозу колоса фунгіцидом ОсірісТМ Стар залежно від строків внесення, 2014 р. (середнє за результатами двох дослідів) |
У 2014 році нами було ініційовано серію дрібноділянкових досліджень, де фунгіцид Осірістм Стар у нормі 1,5 л/га вносився на початку, в середині і в кінці цвітіння озимої пшениці (рис. 4). Метою було встановити оптимальний час застосування фунгіцидів для ефективного конт ролю фузаріозу колоса.
Згідно з результатами досліджень, оптимальним часом внесення Осірістм Стар є початок і середина цвітіння (ВВСН 61-65). Застосування фунгіциду у цей період зумовило зниження в 4 рази ступеня ураження рослин фузаріозом колоса, що дозволило запобігти втратам 12,2–13,1 ц/га зерна. Зміщення фунгіцидної обробки на кінець цвітіння хоча і дозволило майже вдвічі знизити ураження рослин фузаріозом колоса, однак було менш ефективним, ніж раннє внесення. Це стало причиною недобору 5 ц/га зерна озимої пшениці.
І наостанок дамо відповідь на запитання, яке могло виникнути у читачів, які не використовують продукти компанії BASF на своїх посівах зернових культур: «Чому саме Осірістм Стар, а не інший фунгіцид має застосовуватися для контролю хвороб колоса?» Відповідь криється насамперед в тому експериментальному матеріалі, який наведено вище — це висока ефективність і довготривалий захисний ефект щодо контролю хвороб колоса і плямистостей листя. І досягається це не лише за рахунок поєднання двох потужних тріазолів, а й завдяки інноваційній препаративній формі та формуляції продукту. Заміна води у складі Осірістм Стар на органічні розчинники, полімери, збільшення кількості прилипачів та ад’ювантів дала можливість легко утримуватися та перерозподілятися фунгіциду навіть на вертикальній поверхні колоса, не кажучи вже про листя (рис. 5).
Рис. 5. Розподіл фунгіциду Осірістм Стар на поверхні колоса у порівнянні з конкурентами
Результатом є прекрасна превентивна дія проти інфікування рослин фузаріозом колоса, септоріозом листя і колоса, видами іржі, піренофорозом тощо. У той же час здатність діючих речовин через лічені хвилини після нанесення фунгіциду проникати всередину рослини, переміщуватися в ній є підтвердженням прекрасної системної дії продукту та гарантує лікувальний ефект.
Саме з цих причин Осірістм Стар є вершиною досконалості у системі захисту зернових культур проти хвороб колоса.
Віддайте свою перевагу професіоналам, і ви завжди будете з урожаєм. гарних вам урожаїв.
Список використаної літератури:
1. Захист зернових культур від шкідників, хвороб і бур’янів при інтенсивних технологіях / Б. А. Арєшніков, М. П. Гончаренко, М. Г. Костюковський та ін; за ред. Б. А. Арєшнікова. – К.: Урожай, 1992. – 224 с. 2. Бабаянц О. В., Бабаянц Л. Т. Основы селекции и методология оценок устойчивости пшеницы к возбудителям болезней. – Одесса: СГИ-НЦСС, 2014. – 401 с.
3. Гагкаева Т. Ю., Гаврилова О. П., Левитин М. М., Новожилов К. В. Фузариоз зерновых культур. – Всероссийский научно-исследовательский институт защиты растений
Материнський П. В., канд. с.-г. наук, доцент
Чоловський С. М., канд. с.-г. наук
Міхеєва О. О.
журнал “The Ukrainian Farmer”, травень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
