Оцінюючи сучасний рівень виробництва суниці в Україні, слід відмітити відсутність стабільності в продуктивності насаджень, хоча рослини суниці високо пластичні й можуть вирощуватися в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України.
Розвиток рослин та їх урожайність напряму залежать від того, наскільки послідовно та своєчасно будуть проведені всі технологічні операції в насадженнях. Тому особливу увагу необхідно приділити весняному догляду за суницею. Також варто враховувати біологічні особливості культури.
Рослини суниці низькорослі, що має як позитивний, так і негативний вплив на виробничий процес. З одного боку, це сприяє формуванню специфічного мікроклімату в приземній частині. Рослини й ґрунт добре прогріваються весною, під листками утримується більш висока вологість і вміст СО2, що активізує процес фотосинтезу. Зимою під покривом снігу низькорослі рослини суниці ліпше витримують низькі температури.
Із другого боку, стебла суниці влітку погано захищені від високих температур і вітрів-суховіїв. Весною в період цвітіння рослини пошкоджуються ґрунтовими заморозками, а ягоди можуть забруднюватися та псуватися через контакт із ґрунтом.
Суниця не має яскраво вираженого періоду спокою, восени листки не опадають, а зимують зеленими. У разі підвищення температури до +2…+3 °C активізуються процеси росту кореневої системи, а листки, що зимували під снігом, починають асимілювати. За середньодобової температури +5…+7 °С відростають нові листки, тому рано навесні, до початку активного росту, слід провести такий санітарний захід, як видалення та вивезення за межі поля відмерлих листків. Адже саме вони в подальшому стануть джерелом розвитку й поширення грибних хвороб і шкідників. Осіннє обрізування рослин повторювати не бажано — воно може спричинити підмерзання ріжків узимку.
Про скошування листків поговоримо докладніше. Варто пам’ятати, що листковий апаратсуниці оновлюється тричі на рік — весною, влітку та восени, але цей процес майже непомітний, бо відмирання старих й утворення нових листочків проходить одночасно. Тривалість життя листків залежить від умов вирощування та функціонального стану рослин і коливається в межах 30–130 діб (виняток осінні — до 240). Кожне покоління листків має своє призначення:
– весняні забезпечують плодоношення;
– літні — закладання генеративних бруньок і накопичення поживних речовин;
– осінні зберігаються до весни.
Чим більша листкова поверхня, тим більше виробляється органічних речовин, а отже, рослина виростає більшою та віддає вищий урожай. Ученими встановлено, що збереження листків узимку сприяє збільшенню урожайності на 40–50%. Тому скошування проводять лише в крайньому разі, коли рослини сильно уражені хворобами й тільки в першу половину вегетації (після збору врожаю).
Найефективнішим способом боротьби з патогенними організмами буде застосування засобів захисту рослин (хімічних або біологічних). До того ж після скошування листки рослини потребують більш ретельного догляду — поливів, додаткового підживлення для відновлення листкового апарату, що веде до зайвих витрат.
Одним зі способів поліпшення функціонального стану та підвищення врожайності рослин суниці є створення та підтримання оптимальної густоти стояння. Адже, незважаючи на відносну невибагливість до інтенсивності освітлення, в умовах загущення посадок закладається менша кількість генеративних утворень, ягоди формуються виродженими, урожайність знижується, а достигання ягід затримується (близько тижня). Крім того, створюються більш сприятливі умови для розвитку хвороб.
Ще одним необхідним заходом на початку весняних польових робіт є ревізія насаджень суниці. При цьому видаляють слаборозвинені та пошкоджені морозами рослини. Коли вирощують суницю без застосування мульчувальної плівки чи агроволокна, то загущені ділянки проріджують, ураховуючи особливості сорту, забезпечують оптимальні умови для подальшого розвитку рослин.
Поверхневе розміщення кореневої системи та відсутність чітко вираженого періоду спокою впливає на зимостійкість культури. За температури ґрунту в зоні кореневища –10 °С рослини підмерзають, а за –5…–16 °С — гинуть. Однак за наявності снігового покриву заввишки 15–25 см перезимівля зазвичай проходить успішно, без особливих негативних наслідків. Весною під час проведення ревізії встановлюють ступінь пошкодження рослин морозами. Якщо листки повністю вимерзли, але на розрізі ріжків немає ознак побуріння, то такі рослини трохи відставатимуть у розвитку, але швидко відновляться й плодоноситимуть. Не варто сподіватися на плодоношення поточного року, якщо на розрізі ріжки частково або повністю коричневі. У ліпшому разі поновлення росту відбуватиметься за рахунок сплячих бруньок, розташованих на кореневищі. Такі рослини будуть більш вибагливими до підживлення та поливів, проте наступного року плодоноситимуть як звичайно. У разі пошкодження кореневої системи (корінці чорні) надії на відновлення немає. Тому ліпше проводити профілактичні заходи, щоб уберегти насадження від вимерзання. Площі для суниці обирають вирівняні, без мікрозападин, захищені від вітрів, що переважають узимку. Якщо взимку немає снігу, рослини мульчують агроволокном, соломою або гілками хвойних культур.
Не слід забувати про заходи захисту рослин від хвороб і шкідників, адже відомо, що профілактика ефективніша за лікування. Перше обприскування проти хвороб проводять контактними фунгіцидами до відростання листків, коли спори грибів ще знаходяться в стані спокою. Для цього застосовують препарати міді. Наступні обробки проводять, коли відростуть листки та висунуться квітконоси. У цей період установлюється температура, сприятлива для розвитку хвороб (+15 °С і вище) і пробуджуються основні шкідники суниці (довгоносики, кліщі).
Цвітіння починається через 20–30 днів після початку росту листків і триває 20–35 діб. На період цвітіння великий вплив мають погодні умови, адже залежно від групи стиглості для сорту необхідна певна сума ефективних температур. Цвітіння ранніх сортів починається за накопичення 155–233 °С, середніх — 197–276, пізніх — 253–305, а плодоношення за 448–572 °С.
Під час цвітіння рослини починають уражувати збудники сірої гнилі. Особливо в умовах теплої вологої погоди. Крім того, період цвітіння суниці збігається з льотом бронзівки (оленки волохатої) — багатоїдного шкідника, що харчується квітками. Комплексне обприскування рекомендовано проводити в теплу (не спекотну) сонячну погоду, адже в холодні дні та на ніч жуки ховаються в ґрунті.
Після цвітіння рекомендовано провести ще одне-два профілактичних обприскування проти сірої гнилі та кліщів. Обираючи пестициди, перевагу слід віддавати препаратам із невеликим терміном очікування для максимального зменшення негативного впливу на біологічну безпечність й якість ягід.
Важливим агротехнічним заходом у комплексі весняного догляду за суницею є розпушування міжрядь. Ця операція насамперед направлена на боротьбу з бур’янами, а також допомагає частково знищити шкідників, що зимували в ґрунті, поліпшити повітряний режим.
Ще одним необхідним заходом, що забезпечує підвищення врожайності, є зрошення. Як відомо, суниця вологолюбна культура, тому зрошення насаджень є ефективним в усіх зонах України. Основними способами поливу суничних насаджень є крапельне зрошування та дощування. Незалежно від обраного способу поливу необхідно підтримувати вологість ґрунту на глибині 50 см на рівні 70–80% НВ. Піщані ґрунти поливають частіше, але меншими нормами, ніж чорноземи. Важливою умовою є якісні показники води. Вона не повинна містити більше ніж 1 мг/л Fe, 10 мг/л Mg і K і 20 мг/л Ca. Критичними періодами в житті рослини суниці є формування асиміляційної поверхні й урожаю. Тому саме у цей час необхідно максимально забезпечити рослини вологою. Дефіцит вологи призводить до зниження активності фізіологічних процесів, в’янення й навіть засихання рослин. Проте й надлишок вологи негативно впливає на суницю. Навіть тимчасовий застій води може спричинити вимокання рослин.
Позитивним моментом, особливо у вирощуванні сортів нейтрального дня, буде наявність зрошення шляхом дощування. Завдяки йому можна проводити охолоджувальні поливи в ті дні, коли температура перевищує +30 °С. Це дасть змогу повніше реалізувати біологічний потенціал рослин й уникнути літньої пази в плодоношенні.
Більша частина вологи, що використовується суницею, поверхнево випаровується, тому для збереження вологи бажано проводити мульчування. За мульчу можна брати перегній, торф (восени на молодих насадженнях), солому (наприкінці цвітіння), синтетичну плівку, агроволокно.
У період весняного росту, цвітіння та достигання врожаю рослини суниці крім вологи, тепла й освітленості потребують мінеральних елементів живлення. Не варто нехтувати цим, особливо якщо ви розраховуєте на високу врожайність. Система удобрення розробляється ще до закладання суничних насаджень на основі аналізу ґрунту та запланованої врожайності. Під час вирощування може лише коригуватися залежно від стану рослин.
Для отримання більш раннього врожаю (на 1–2 тижні) можна проводити укриття рослин суниці агроволокном ще до початку відростання листків або створювати плівкові каркасні накриття. Плівка й агроволокно здатні захистити насадження в разі пониження температури до –2…–3 °С. У теплу погоду під час цвітіння рослини потребують провітрювання, тому накриття на день знімають. Це призводить до додаткових витрат коштів і робочої сили, тому перш ніж створювати накриття для суниці потрібно проаналізувати можливий економічний ефект від цього агроприйому. До речі, цей спосіб має низку недоліків: у разі значного зниження температури рослини, що перебувають на більш пізніх стадіях розвитку порівняно з неукритими, сильніше пошкоджуються; з’являються проблеми із запиленням, особливо в умовах хмарної холодної погоди.
Додаткове запилення необхідне не лише у разі використання накриття. Комахи сприяють ліпшому зав’язуванню плодів, а отже, зменшується відсоток деформованих ягід і підвищується врожайність.
Основне навантаження в календарі робіт припадає на збір ягід, тому наступним етапом у комплексі весняних робіт є підготовка до нього. Адже виростити врожай — це половина справи. Необхідно правильно та своєчасно його зібрати й реалізувати. Усі робочі моменти слід продумати заздалегідь, щоб звести до мінімуму вплив форс-мажорних ситуацій.
Ураховуючи терміни достигання та площі, зайняті тим чи іншим сортом, планують потребу в робітниках, які будуть залучені до збору ягід. Готують тару та пункт збору, який бажано обладнати холодильником. Без охолодження ягоди не варто зберігати більше ніж 10–15 годин.
Ягоди збирають за сухої погоди, здебільшого в ранкові або вечірні години. Не варто зривати мокрі ягоди, бо вони швидше псуються. У разі реалізації ягід для свіжого споживання їх збирають у фазу повної стиглості й обов’язково з плодоніжкою. Ягоди різних товарних сортів збирають в окрему тару, в якій їх транспортуватимуть. Важливо контролювати процес збору, щоб не допускати перестигання ягід суниці. У цьому разі вони втрачають свої смакові властивості та частину корисних речовин, стають нетранспортабельними. Якщо перестиглі ягоди лишати на рослині, вони стають джерелом поширення сірої гнилі.
Після закінчення періоду достигання та збору ягід насадження обробляють проти шкідників і хвороб, підживлюють і видаляють вуса, що почали відростати.
Вчасно сплановані та проведені операції з весняного догляду за рослинами суниці зведуть до мінімуму можливі втрати й забезпечать отримання максимальної вигоди від вирощування.
Марія Походня,
канд. с.-г. наук, Національний університет біоресурсів і природокористування України,
журнал Плантатор, березень 2014 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі Плантатор та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал Плантатор з гіперлінком https://agrotimes.ua/journals.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
