Правильне проходження транзитного періоду підвищує молочну продуктивність корів
Контроль над ризиками
Правильне проходження транзитного періоду підвищує молочну продуктивність корів.
Перехідний період є критичним і небезпечним для молочних корів. У цей період у корів відбуваються різкі метаболічні зміни, бо вони готуються до лактації, організм починає виробляти молоко і відновлює репродуктивні шляхи, а також виробляє яйцеклітини для підготовки до наступної тільності.
Контроль ризиків
Менеджмент транзитного періоду полягає в дотриманні контролю за трьома фундаментальними ризиками. Насамперед слід зменшити вплив ацидозу на шлунково-кишковий тракт молочних корів. Відомо, що одразу після отелення молочних корів переводять на раціон із відносно низьким умістом клітковини й високим умістом легко ферментованих вуглеводів, що призводить до погіршення здоров’я кишківника. Інші чинники, зокрема погане керування переходом і тепловий стрес, можуть призвести до подальшого посилення проблеми. Погане здоров’я шлунково-кишкового тракту призводить до ацидозу рубця й ацидозу прямої кишки, які є проявом однієї проблеми.
Наступний корок — зменшити негативний енергетичний баланс. Виробництво молока в молочних корів збільшується швидше, ніж споживання сухої речовини, що призводить до негативного енергетичного балансу. Основне завдання менеджменту — збільшити споживання сухої речовини, знизити ризик субклінічного та клінічного кетозу, а також різних проблем, пов’язаних із негативним енергетичним балансом у молочних корів.
За два тижні до отелення сильне зниження споживання сухої речовини може призвести до негативного енергетичного балансу (НЕБ). Молочні корови з НЕБ мають підвищений ризик розвитку субклінічного або клінічного кетозу. Клінічний кетоз у молочних корів добре помітний, але це тільки верхівка айсберга.
Субклінічний кетоз великої рогатої худоби трапляється набагато частіше, ніж клінічний кетоз великої рогатої худоби. Профілактика кетозу у великої рогатої худоби починається з виявлення ознак субклінічного кетозу корів. Визначити субклінічний кетоз унаслідок негативного енергетичного балансу в молочних корів можна за такими ознаками:
• низьке споживання сухої речовини;
• падіння більш ніж на 1 бал за шкалою вгодованості;
• низька молочна продуктивність зі зниженням рівня білка в молоці;
• погана фертильність;
• порушення імунної функції.
Мобілізація запасів жиру в організмі за негативного енергетичного балансу в молочних корів призводить до вивільнення неетерифікованих жирних кислот (НЕЖК). Коли ця мобілізація адекватна і добре регулюється, НЕЖК можуть бути повністю метаболізовані для покриття енергетичних потреб і виробництва молока коровою. Якщо ця адаптація не вдається, то виникає метаболічний стрес.
Таким чином, правильне регулювання негативного енергетичного балансу молочних корів значно підвищить рентабельність молочної ферми.
Запобігти молочній лихоманці
Однією із захисних відповідей на активацію системного імунітету може бути зниження рівня кальцію в крові. Крім того, потреба молочних корів у кальції різко зростає безпосередньо перед отеленням і після нього. Це призводить до падіння рівня кальцію в крові, гіпокальціємії, що призводить до субклінічної молочної лихоманки або клінічної молочної лихоманки.
Якщо під час переходу молочних корів до лактації відбувається активація системного імунітету, одним із захисних механізмів корови є зниження рівня кальцію в крові. Коров’яче молозиво та молоко містять велику кількість кальцію. Таким чином, кількість кальцію, що потрібен корові відразу після отелення, може легко подвоїтися. У відповідь на це — падіння рівня кальцію в крові та збільшення потреби в кальції — молочні корови намагаються збільшити поглинання кальцію з раціону і мобілізувати кальцій із кісток. Для цього потрібна гормональна адаптація, яка триває близько двох днів.
Корови, старші за другу лактацію, мають менш активний кістковий метаболізм, тому в них частіше виникають проблеми з низьким рівнем кальцію в крові. Саме тому клінічна молочна лихоманка молочної худоби найчастіше спостерігається в молочних корів, які повторно народжують. Більшість корів із низьким рівнем кальцію в крові відразу після отелення не мають видимих ознак молочної лихоманки, але потерпають від субклінічної молочної лихоманки. На кожну корову в стаді з клінічною молочною лихоманкою зазвичай припадає чотири корови із субклінічною молочною лихоманкою.
Погана метаболічна й імунна адаптація, що супроводжує субклінічну молочну лихоманку в молочних корів, призводить до:
• зниження споживання сухої речовини;
• підвищеного ризику кетову;
• низького виробництва молока;
• підвищеної частоти затримання плаценти та інфекції статевих шляхів, як наслідок — зниження фертильності;
• зростання захворюваності на мастит;
• підвищеної частоти зміщення сичуга;
• зростання мимовільного вибракування в молочному стаді.
Важливим завданням у транзитний період є зниження активації системного імунітету в дійних корів, щоб знизити ризик субклінічної гіпокальціємії та керувати переходом до лактації таким чином, щоб стрес був мінімальним. Якщо цей перехід до лактації не здійснюється належним чином, у перші 100 днів після отелення відбувається високий рівень ненавмисного вибракування, що призводить до серйозного негативного впливу на прибутковість молочної ферми.
Увага до інфекційних хвороб
Окрім того, важливим є завдання знизити захворюваність корів на інфекційні хвороби після отелення. В результаті системної імунної активації й підвищеної кишкової проникності виникають системні запальні процеси, що чинять тиск на імунну систему. Кальцій відіграє центральну роль в активації клітинного імунітету. Таким чином, гіпокальціємія негативно впливає на клітинний імунітет після отелення. Як наслідок — виникнення негативного енергетичного балансу, що згодом призведе до масивного ліполізу жирових запасів. Це може стати причиною ожиріння печінки й окислювального стресу, а згодом — запалення та подальшого зниження імунної функції. Пригнічення імунітету після отелення збільшує ризик зазначених вище хвороб (затримання плаценти, мастит, метрит і подальші проблеми з фертильністю).
Таким чином, правильне проходження транзитного періоду в корів дасть змогу молочним фермам вирішити більшу частину метаболічних порушень або виробничих захворювань молочних корів і, як наслідок, підвищити рентабельність молочного бізнесу.