Тваринництво

Яка небезпека від пташиного посліду, не утилізованого вчасно

Через несвоєчасну утилізацію відходів птахоферми місця зберігання великих обсягів посліду, часто стихійні та несанкціоновані, перетворюються на джерела забруднення довкілля, пише журнал «Наше птахівництво».

Так, відходи можуть потрапити у поверхневі води через пряме скидання стоків, зливання стоків із відгодівельних майданчиків і переповнення сховищ пташиного посліду тощо. Крім того, це й весняне танення снігу, що містить пташиний послід, замороженого посліду, просочування в ґрунт надмірно високої кількості посліду як добрива, витік його чи гною з переповнених лагун.

Нітрати й фосфати у пташиному посліді можуть сприяти евтрофікації, що пришвидшує ріст водоростей. Бактерії, що сприяють розкладанню посліду, знижують рівень кисню у воді, і нормальна водна флора і фауна більше не можуть підтримуватися. У воді починають активно розмножуватися хвороботворні бактерії, які разом із виловленою рибою здатні спричиняти різні захворювання у тварин і людей.

Свіжий послід починає розкладатися одразу. За бактеріального розкладання складні молекули посліду розбиваються на простіші сполуки, найчастіше з виділенням газів.

Аеробне розкладання триває без неприємних запахів: виділяються вуглекислий газ і вода. Цей спосіб можливий за спеціальних умов.

Анаеробне розкладання типове для рідкого посліду у вигрібних ямах і лагунах. Воно супроводжується виділенням метану, чадного газу, вуглекислого газу, сірководню й аміаку. У великих концентраціях вони можуть бути дуже небезпечними для людей і тварин, і сірководень – найнебезпечніший. Він високотоксичний, вибухонебезпечний і дуже легко запалюється. Вельми висока ймовірність вибуху суміші сірководню і кисню у закритому приміщенні. Його легко виявити за специфічним запахом тухлих яєць.

Метан легший за повітря і не дуже добре розчиняється у воді, тому не має серйозної небезпеки для водойм. Але за високих концентрацій метану в закритих приміщеннях імовірність вибуху висока. Для запобігання подібним ситуаціям слід користуватися вибухобезпечними електродвигунами та вентиляторами.

У результаті анаеробного розкладання посліду не виділяється безпосередньо окис вуглецю, але чадний газ може виділятися під час його перероблення. Як і всі гази, він безбарвний, а його вдихання дуже небезпечне.