Віднайти баланс продуктивності

Я ніколи не прагну надвисокої врожайності, про яку сільгоспкультуру не йшлося б. Адже не завжди урожайність, умовно кажучи, 100 ц/га дає більший прибуток, ніж урожайність 60 ц/га, бо все залежить від того, скільки на все це витрачено ресурсів. Тому тут важливо знайти свій баланс продуктивності, контролювати собівартість вирощування, особливо в умовах обмежених фінансів, бо у витратах на технологію за нинішньої вартості добрив, ЗЗР, пального і власне зерна дуже просто перескочити межу беззбитковості. Щоб ефективно господарювати в таких умовах, треба бути максимально гнучким у прийнятті рішень.

Ми вже завершили збирання ранніх культур – ріпаку, пшениці та гірчиці. На другу хвилю жнив лишається тільки соя. Урожайністю пшениці я задоволений, але є питання щодо якості зерна. Із тих площ, які ми збирали «між дощами», вміст білка у пшениці на рівні 10%. А посіви, які молотили останніми, після рясних дощів, дали дуже низький уміст білка – на рівні 8,5%, тож таке зерно доведеться збувати як фураж. Проте поки що я притримую зерно до кращої ціни. Навіть минулорічного врожаю ще не продано приблизно 40%. На щастя, маю де зберігати збіжжя.

А ось із ріпаком цього року мали проблеми, бо через несприятливі погодні умови не спрацював ґрунтовий гербіцид. В цілому ця культура дуже затратна у вирощуванні, а віддача не завжди мене влаштовує. Тому планую від ріпаку поки що відмовитися і натомість збільшити площі посівів гірчиці. Цю культуру наразі вважаю для себе більш перспективною, адже ціна на неї вища, ніж на ріпак, а затрати на вирощування приблизно втричі менші. Тож під урожай-2024 у сівозміні в мене буде три культури – пшениця озима, гірчиця і соя. До слова, стан посівів сої наразі відмінний, рік для цієї культури був дуже сприятливий. Проте спрогнозувати урожайність складно, адже для сої дуже важливі умови і строки збирання.

А ще цього року вперше пробую сіяти сидерати. Рівень зволоження в нашій зоні дозволяє це робити, тож таким чином розраховую підвищити продуктивність культур і зменшити витрати на міндобрива. Щодо ЗЗР, для оптимізації витрат почав застосовувати більше генериків, тоді як раніше завжди віддавав перевагу оригінальним препаратам. Як показує досвід, якісні генерики часом не поступаються в ефективності оригіналам. Вважаю, що зараз головне завдання – зберегти господарство і пройти цей складний для нашої держави період. А після нашої Перемоги, впевнений, все стане на свої місця.