Точка зору

Розвиток тваринницьких ферм може зупинити відтік молоді на роботу за кордон

Тетяна Ляшенко
директор СПОП «Відродження»

Люди, які працюють у тваринництві, це не ті, що живуть десь у Києві й керують фермою, що знаходиться хтозна де. Це неможливо. Фермою керують люди, які живуть щонайбільше за 15-20 км від неї. Ця галузь вимагає постійного контролю, уваги і присутності.

У нас дві ферми – племінний завод і товарна. На кожній утримується по 500 голів ВРХ і працює по 50 працівників. Фонд оплати праці на кожній з ферм – близько 9 млн грн.

Тваринницька галузь забезпечує робочими місцями сільське населення, має демографічний чинник. Там, де ферми закриваються, з сіл виїжджають люди, закриваються школи.

У нас дуже багато дітей. Ми створили у своєму Шполянському районі на Черкащині осередок майбутніх фермерів України у рамках освітнього фермерського проєкту для молоді. Ми їм показуємо, що таке аграрний сектор, які він має перспективи, які зарплати. Демонструємо хибність уявлення про тваринництво як про брудну роботу. Це вже абсолютно інший рівень, як порівняти з тим, що був 30-40 років тому. Сьогодні це – індустріальні ферми, куди можна спокійно прийти у туфлях.

Діти це бачать і захоплюються. На кожних канікулах ми робимо ярмарок професій в аграрній сфері. І найчастіше діти хочуть потрапити на ферму, побачити телят. Вони ходять разом із ветлікарем, придивляються до його роботи. Вони розуміють, що робота на фермі є альтернативою заробітчанству за кордоном.

Отже, це один із кроків, щоб утримати молодь в Україні, яка може розглядати варіант виїзду на роботу за кордон.

Скорочення поголів’я ВРХ в Україні, на мою думку, це питання безпеки. Діти і літні люди є найбільшими споживачами молока. Молочний білок, кальцій особливо необхідні цим віковим категоріям. Якщо молоко буде недоступним для них за ціною, то виникає питання, яку націю ми будуємо.

Я вважаю, що держава може вплинути на ціну молока й молочних продуктів, знизивши ставку ПДВ, яка сьогодні на рівні 20%.