Моніторинг здоров’я тварин передбачає регулярне та критичне спостереження за станом тварин із застосуванням візуального огляду, клінічних обстежень, оцінювання результатів патрозтину. Проте без різних методів лабораторно-діагностичних досліджень скласти повну картину неможливо.
Сучасні лабораторно-діагностичні дослідження проводять за різними напрямами: молекулярно-діагностичні, мікробіологічні, мікологічні дослідження, дослідження крові.
Усім відомо, що інфекційні захворювання тварин бувають вірусної та бактеріальної етіології. Здебільшого вірусні захворювання ускладнює секундарна бактеріальна мікрофлора. Отже, мікробіологічні дослідження завжди мають входити в комплексну діагностику. Головне — швидкість виявлення інфекційного агента.
Мікробіологічні дослідження патологічного матеріалу в лабораторії «Біолайтс» проводять як класичними методами, так і методом MALDI-TOF. Перелік досліджуваних мікроорганізмів надзвичайно широкий: Pasteurella multocida, Trueperella pyogenes, Fusobacterium necrophorum, Clostridium perfringens, Bordetella bronchiseptica, Actinobacillus pleuropneumoniae, Haemophilus parasuis, Staphylococcus aureus, Streptococcus suis, Klebsiella pneumoniae, Yersinia, Escherichia coli (зокрема продукування гемолізину) та велика кількість інших збудників. Завдяки впровадженому в лабораторії методу MALDITOF термін виділення й ідентифікації патогенів становить усього 24–48 год.
Метод полімеразної ланцюгової реакції допомагає встановити наявність РНК/ДНК збудників в організмі тварин у реальному часі, оскільки під час процесу ампліфікації відбувається збільшення в геометричній прогресії малих концентрацій бажаних фрагментів РНК/ ДНК в біологічному матеріалі (пробі). Для дослідження цим методом важливо відбирати матеріал із найімовірніших місць локалізації збудника з урахуванням його тропізму до органів і тканин.
Біохімічні дослідження дають змогу вчасно виявляти зміни у функціональних системах організму внаслідок дії різних чинників — аліментарні хвороби, паразитарні, вірусні та бактеріальні інфекції.
Серологічні дослідження методом імуноферментного аналізу допомагають моніторити циркуляцію збудників серед поголів’я, а також контролювати якість проведених вакцинацій на поголів’ї. Простежуючи динаміку змін титрів антитіл до різних збудників, можна спрогнозувати розвиток того чи іншого захворювання, вчасно скорегувати схему вакцинації, удосконалити систему біозахисту на виробництві.
Дослідження у крові вмісту вітамінів А (впливає на імунітет), Е (антиоксидант), D(25ОН) (впливає на обмін і засвоєння кальцію та фосфору) допомагає виявляти здатність до засвоювання організмом поживних речовин і відстежувати порушення обмінних процесів.
Прихованою загрозою організму тварин є гриби, серед яких найнебезпечніші — Fusarium, Aspergillus and Penicillium, що продукують мікотоксини, які спричиняють мікотоксикози тварин. Лабораторно можна встановити основні групи мікотоксинів у кормах та в патологічному матеріалі (печінка, нирки), а також в сироватках крові. Виділення та ідентифікація грибів можлива як класичними методами, так і сучасним методом MALDI-TOF.
Вчасний відбір
Щоб встановити збудника хвороби — бактерію, вірус, паразита тощо, треба правильно обрати час відбору проб і метод дослідження. А для цього треба знати патогенез захворювання та циркуляцію збудника в організмі під час перебігу захворювання.
У перебігу хвороби розрізняють основні чотири періоди: прихований (латентний, інкубаційний); продромальний (період передвісників); період розпалу виражених клінічних ознак хвороби; завершальний (видужання або загибель).
Під час інкубаційного періоду, коли збудник починає активно реплікуватися, запускаються захисні функції організму і провокуються певні порушення, які потім стануть видимі. Проблема полягає в тому, що в цьому періоді напевне не відомо, хвора тварина чи — ні, особливо за великого поголів’я.
У продромальний період наявність хвороби вже очевидніша, бо збудники активно розмножуються в організмі. Характеризується появою загальних симптомів: пригнічений стан, підвищення температури тіла, зміна в поведінці, зниження рівня споживання корму, підвищення або зниження споживання води тощо.
У період розпалу виражених клінічних ознак хвороби з’являються специфічні (патогномонічні) симптоми: кашель, діарея, шкірні висипи, аборти тощо. У цей період, спираючись на симптоми, встановлюється підозра на того чи іншого інфекційного агента.
Завершення хвороби характеризується повним або частковим одужанням, ускладненням, рецидивом або загибеллю тварин. У цей період уже напевне в крові циркулюють захисні антитіла, відповідно, по них можна встановити, з яким зі збудників контактувала тварина.
Правильний метод
Зазвичай в інфекційний процес втягується не один, а кілька збудників, тому поставити діагноз тільки на підставі анамнезу, клінічних симптомів, результатів патрозтину важко. Складно обрати й метод дослідження збудника хвороби, тож нерідко після проведених тестувань лабораторія видає значну кількість негативних результатів. Причин може бути кілька:
• підозра на збудник помилкова;
• відбір зразків здійснено, коли збудник в організмі уже не присутній;
• не враховано тропізм збудника, надіслано на дослідження не той перелік органів;
• обрано неправильний метод дослідження;
• зразки надсилають після проведення попередніх лікувальних заходів.
Щоб уникнути хибнонегативних результатів, мінімізувати помилки у відборі матеріалу й обранні методу для дослідження, слід пам’ятати, що в інкубаційний та продромальний періоди ефективним методом діагностики є ПЛР і мікробіологічний, у період виражених клінічних ознак хвороби — частіше мікробіологічний, а також ПЛР, у завершальний період — ІФА.
Відтак
Методи ПЛР, ІФА та мікробіологічний доповнюють один одного, адже комбінація цих методів у життєвому циклі захворювання дає повнішу картину інфекції. З тим для діагностики важливі правильно обраний час відбору зразків, правильно відібраний матеріал, доцільний метод дослідження, лабораторія, яка відповідає параметрам якості, достовірності та неупередженості.
The Ukrainian Farmer
