Агросезон 2023: яку культуру сіяти?

Війна дуже змінила аграрний бізнес, і багато цих змін ще попереду. Аграрії мусять максимально перелаштовувати посівну кампанію, адже на сьогодні головна стратегія – навіть не прибуток, а виживання.

Аби втриматися на плаву, сільгосппідприємства переорієнтувалися на дорогі культури, а це, своєю чергою, може спричинити дефіцит інших культур. До того ж багато господарств почали скорочувати норми внесення добрив задля економії, а це теж, відповідно, зменшить обсяги врожаю.

Експорт сьогодні дуже складний, логістика – витратна, тож працювати на зовнішній ринок нелегко: транспортування морським шляхом сьогодні дуже ускладнене, всі переорієнтувалися на залізничний транспорт, а за цим також стоїть цілий ланцюжок проблем. 

Середня ціна ріпаку в Польщі – 2800 злотих за тонну. Тобто 20 800 грн без ПДВ. В Україні зараз ріпак коштує 14 500 грн. Різниця 6300 грн. Виглядає привабливо, але є нюанси. Наприклад, доба користування приватним зерновозом коштує зараз $250 за вагон. А в черзі перед кордоном доводиться стояти по 20-25 діб, бо для залізничного транспортування – це велике навантаження сьогодні.

Українські аграрії змушені оплачувати кожен день простою, щоб довести своє зерно до Європи. Плюс добрива здорожчали, паливо… Все це лягає тягарем на собівартість продукції. До слова, ріпак – більш рентабельна культура, ніж, наприклад, ячмінь. І, відповідно, дешевші культури невигідно експортувати, зважаючи на суму логістичних простоїв. Тому аграрії змушені орієнтуватися на дорожчі культури, щоб хоч якось продати за кордон.

Звісно, у розпал війни складно робити будь-які прогнози на новий агросезон. Фермери орієнтуються на те, що буде в попиті за кордоном, якими є ціни на готову продукцію та насіння там. Тож сьогодні багато аграріїв переорієнтувалися на «дорогі» культури, як-от ріпак. Експерти вже передбачають, що вирощування ріпаку матиме позитивну тенденцію. За даними Мінагрополітики, ріпаком цьогоріч засіяли 999 тис. га, або 104% до прогнозу. Ця культура потребує чіткого дотримання технології і є досить затратною щодо підживлення. Очевидно, агрокомпанії роблять ставку на вирощування цієї культури для експорту.

Деякі господарства зосередяться на вирощуванні органічної сої. На неї вже кілька років поспіль є попит у Німеччині та інших країнах Євросоюзу. І хоч Європа активно збільшує посівні площі сої, попит на неї не зменшиться наразі. Це пов’язано з посухою та поганою врожайністю сої в США та Китаї. Соя, порівняно з іншими культурами, не така вибаглива щодо мінерального живлення, а отже суттєво економніша. Також її легше перевозити сухопутним транспортом. Однак, погода в Україні цьогоріч не сприяє вирощуванню сої.

За останніми прогнозами аналітиків, вирощування кукурудзи на експорт вважається вигідним. На світовий попит впливають знищені посіви кукурудзи у Франції, яка є чи не найбільшим її виробником у центральній Європі. Через посуху ціна кукурудзи ростиме надалі. Недобір врожаю у ЄС може стати для наших аграріїв шансом. Однак, умови вирощування її є зараз досить затратними. Окрім дорогих насіння та добрив, досушування врожаю кукурудзи потребує додаткових грошових вкладень (дорогий газ). Тому, незважаючи на світовий попит, чимало господарств просто відмовилися від її вирощування.

Через посуху в Європі очікується недобір врожаю соняшнику. Посівні площі цієї культури зменшили відразу кілька країн. Отже, для українського виробника ця ніша буде вільна. Важливий аспект щодо соняшнику – вигідна логістика, адже його насіння не так залежне від транспортування портами, можна обійтись вантажівками. Втім, під питанням скільки «безпечної» землі знайдеться для цієї культури. Адже чимало соняшникових районів досі залишаються під окупацією. Крім того, багато наших господарств через дощі втратили весь урожай соняшнику.

Деякі аграрії кажуть, що нова стратегія виживання – це орієнтир на нішеві культури, тобто ті, які можна буде реалізувати в Україні. Тим не менш уже очевидно, що ця посівна кампанія буде більше про виживання, ніж про розвиток бізнесу. 

Та навіть у цих умовах не варто нехтувати питанням якісного живлення культур. Чимало господарств у цілях економії мінімізують використання мінеральних добрив, а деякі взагалі відмовляються від них. В кінцевому результаті це відіб’ється на кількості та якості отриманого врожаю.

Сьогодні варто обирати дійсно якісне добриво, яке працюватиме на результат і не зашкодить землі. До прикладу, українська «Нітроамофоска-М». Це NPK має розкислюючу дію на ґрунт, легко засвоюється. А завдяки наявним у складі мікроелементам підсилює ефект головних поживних речовин – азоту, фосфору та калію. Тому має користь для розвитку рослини та самого ґрунту. Одна гранула містить комплекс усіх необхідних корисних речовин. Незалежні дослідження показали, що «Нітроамофоска-М» збільшує врожайність до 70%.

Лінійка наших добрив має шість комбінацій NPK, добриво не злежується та залишається розсипчастим. Це міндобриво виділяється високою якістю грануляції, тобто має рівномірну кількість поживних речовин. Крім того, залишає позитивну післядію на ґрунт. Підходить для вирощування більшості сільськогосподарських культур.

І яким би складним не був цей рік і наступний, аграрії не опускають руки, не втрачають оптимізму. Сьогодні вони з неймовірною вірою в ЗСУ та в майбутнє продовжують сіяти, навіть розуміючи, що можуть «зайти в мінус».