Погодні станції стали незамінними помічниками фермерів. Окрім фіксації поточної інформації про стан погоди вони здатні аналізувати отримані дані й накопичувати їх для використання у майбутньому.
|
Аграрне виробництво: сівба, внесення ЗЗР, вибір гібридів, вегетація рослин, розвиток шкідників, збирання врожаю — все в сільському господарстві залежить від погодних умов. Погода диктує правила гри. Якщо ми так залежимо від погодних умов, чому, коли починаємо розмову з фермерами про це, все зводиться до: «Я всю погоду на „гісметео” або „синоптику” бачу»?!
Можливо, не всі українські фермери розуміють можливості та функції погодної станції, як і чим вона може допомогти покращити врожайність їх господарств, відповідно, і їх прибутковість, тому у цій статі ми вирішили зруйнувати найпоширеніші стереотипи про погодну станцію й розповімо вам, як вона допомагає у веденні сільгоспвиробництва.
За даними Німецького аграрного інституту, погодний чинник суттєво впливає на врожайність. У розрізі всіх чинників маємо таку ситуацію: погода — 27%; азот — 26%; гібрид — 19%; вибір культури — 10%; сингуляція (відстань між насінинами) — 8%; тип обробітку — 6%; регулятори росту — 4%.
У переважній більшості регіонів України весна 2018 року була аномально спекотною й дощовитою, з різким переходом у літо. Тому, якщо агрономи не встигали стежити за стадіями розвитку культур на різних полях, відповідно спостерігаємо недоотримання потенційного врожаю. Наприклад, на ділянках, де гербіцидні та фунгіцидні обробки, а також підживлення в період формування качана кукурудзи були проведені невчасно, результат відчутно відрізнявся в гірший бік.
Людина ще не може суттєво впливати на погоду — викликати дощ чи підвищувати середню добову температуру можуть тільки герої фантастичних книжок і фільмів. Однак, усе ж таки певний вплив для нас є абсолютно доступним.
Маючи поточні погодні дані, що впливають на розвиток сільськогосподарських культур, можна запобігти надлишковому випаровуванню вологи з ґрунту, прогнозувати стадії розвитку культур, щоб підібрати оптимальні терміни підживлення, хімічного захисту тощо.
Якщо проаналізувати розповсюдження метеостанцій у світі, то побачимо, що найширше їх застосовують фермери у США, Канаді, Франції та Німеччині. Ці країни є лідерами з урожайності сільськогосподарських культур у світі. Таким чином, можна дійти висновку, що фіксація погодних даних і їх аналіз є одним із чинників, що забезпечують такий високий рівень ефективності агробізнесу.
Та що таке метеостанція для агронома і які її функції?
Перелік датчиків і їх показників:
Розглянемо детальніше про застосування цих даних у сільському господарстві.
ФАР — фізіологічно активна радіація, фіксується датчиком сонячної радіації. Сонячне випромінювання в межах від 400 до 700 нм найбільше впливає на рослину. Кожному агроному відомо, що для повноцінного розвитку рослині протягом вегетаційного періоду треба отримати певну кількість сонячного світла. Відповідно, виробники насіннєвого матеріалу вказують, яка кількість ФАР потрібна для отримання оптимального врожаю. За допомогою метеостанції фермер отримує можливість фіксації метеорологічних умов локально у своєму господарстві. Враховуючи ці дані, він зможе підбирати правильні сорти й гібриди й завдяки тільки цьому збільшувати прибутковість власного бізнесу.
Також одним із найважливіших чинників, що впливає на розвиток культур, є кількість активних температур. У Сполучених Штатах Америки цей параметр називається GDD — Growing degree days. Якщо перекладати дослівно, то це «дні росту». За відсутності екстремальних умов (посуха, хвороби) рослини ростуть поступово, й температура навколишнього середовища сильно впливає на процес їх росту. Як цей параметр впливає на рослину? Для кожної сільськогосподарської культури є мінімальна й максимальна температура, за якої рослина активно вегетує й розвивається. Формула проста (Тмакс + Тмін)/2Тбаз.
Тмакс — максимальна середня температура за 24 год, Тмін — мінімальна середня температура за 24 год, Тбаз — мінімальна температура, за якої рослина вегетує (для кожної культури різна). В підсумку отримуємо суму активних температур за день. Наприклад, для кукурудзи потрібно від 800 до 2700 GDD залежно від сорту. Таким чином, фермер на основі цих даних може прогнозувати стадії розвитку рослин і планувати агротехнічні операції та системи захисту рослин.
Багато фермерів не знають, що вологість повітря є одним із ключових чинників під час обприскування. Адже коли рівень вологості нижчий за 60%, вода доволі швидко випаровуватиметься, а отже, і концентрація препарату змінюватиметься. Відповідно, препарат або взагалі не буде працювати, або отриманий результат не відповідатиме очікуванням. Також важливим чинником, що впливає на обприскування, є вологість листка (не плутати з точкою роси!). За підвищеної вологості листка концентрація препарату також змінюватиметься, що також може впливати на якість обробки.
Таким чином, метеостанція може досить точно показувати, як поточні умови дозволяють виконати якісне обприскування. Агроном може скористатися мобільним додатком, у якому відображаються дані зі станції в режимі реального часу, й переглянути, чи придатні погодні умови для обприскування (вологість, температура повітря, швидкість вітру), тим самим зменшуючи ситуації, коли ЗЗР не спрацьовує або спрацьовує не повністю. Під час посівної кампанії метеостанція дасть можливість постійно контролювати температуру й вологість ґрунту.
Також на основі даних температури, вологості повітря й інтенсивності сонячної радіації ми отримуємо дані евапотранспірації — сумарного випаровування. Це кількість вологи, що переходить в атмосферу у вигляді пари в результаті десукції і подальшої транспірації (фізіологічне випаровування) й фізичного випаровування з ґрунту та з поверхні рослин. Евапотранспірація виражається у міліметрах водяного стовпа й корелює з біологічною продуктивністю екосистем. Показник евапотранспірації здебільшого використовується в системах поливів для обчислення кількості й інтенсивності поливів.
Однак найціннішим результатом роботи метеостанції є накопичення, збереження й аналіз історичних погодних даних. Оскільки ці дані фермер отримує на місці, а не з метеостанції, що розташована за 40–60–80 або й більше кілометрів, їх правдивість, а відповідно, й цінність, є максимальними. Жоден із доступних сервісів не зможе надати таку точну інформацію саме для конкретного місця. Тому для кожного фермера користь від наявності в господарстві власної метеостанції є безумовною.
Отже, підсумовуючи всі наведені вище факти, можна зробити кілька важливих висновків: погодні станції дають фермеру дані саме про ту місцевість, де розташовано його угіддя; вони можуть надати точніший прогноз погоди з урахуванням місцевих особливостей природно-кліматичних умов; програмний комплекс погодної станції здатен аналізувати дані за багато років і спиратися на них у створенні прогнозу; контроль погодних показників у режимі реального часу дає змогу оперативно коригувати виконання певних технологічних операцій.
Таким чином погодні станції роблять агробізнес більш керованим і прогнозованим, відповідно, ефективнішим.
Анатолій Низенко
журнал “The Ukrainian Farmer”, грудень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
