Агромаркет
Головне:
Агромаркет

Кооперативний відгодівельник

Кооперативний відгодівельник

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Бики Черкащини» отримав грант на будівництво сучасного відгодівельного комплексу.

 

Костянтин Паскевич, науковий бізнес-

консультант СОК «Бики Черкащини»

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Бики Черкащини», що в смт Цибулів Монастирищенського району Черкаської області, уклав угоду з USAID про надання фінансування в рамках Проекту USAID «Агросільрозвиток». За програмою, яку передбачає угода, USAID надасть кошти на відшкодування 50% вартості устаткування для нового комплексу з відгодівлі ВРХ. На запитання редакції нашого журналу відповів науковий бізнес-консультант СОК «Бики Черкащини» Костянтин Паскевич.

 

— Пане Костянтине, коли виник кооператив «Бики Черкащини» і що він сьогодні собою являє?

 

— Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Бики Черкащини» створено у травні 2018 року. Ідейним натхненником проекту стала Асоціація тваринників України (АТУ) та її голова Ірина Паламар, яка сьогодні вже підтримує низку проектів щодо відродження села, зокрема, створення молочних кооперативів. Так, одним із перших таких проектів була допомога приватним виробникам молока на Черкащині у створенні Всеукраїнського молочного кооперативу, завдяки чому селянам вдалося підвищити ціну на молоко.

 

Проте нерозв’язаною є проблема з відгодівлею молодняку. Зазвичай селяни здають щойно народжених бичків перекупникам на забій. Таким чином, створюється проблема глобального масштабу, а саме — дефіцит молодняку ВРХ для відгодівлі в межах усієї країни. А між тим сьогодні це дуже перспективний напрям в агробізнесі. Українська яловичина є бажаним продуктом для імпортерів із мусульманських країн Близького Сходу. Вона в рази дешевша, ніж, наприклад, європейська, проте не менш якісна. Потужності ж українських фермерських підприємств на сьогодні не можуть задовольнити попит на яловичину на міжнародному ринку, та (головне!) їм немає де брати бичків на відгодівлю, бо люди їх забивають щойно народженими.

 

Ось чому виникла потреба створити об’єднання, яке б заохочувало селян вирощувати бичків. Відгодівля здійснюватиметься на централізованому пункті, повністю обладнаному технікою, із застосуванням сучасних ефективних методів годівлі, які дозволяють заощадити на кормовій базі. Це буде фінансово вигідніше для селян, ніж якби вони самостійно тримали бичка в себе на обійсті. За схемою роботи кооперативу селянин із самого початку отримує за тварину гроші (й ціна буде вищою, ніж якби він здав телятко перекупникові), але бичок юридично залишається у власності члена кооперативу. Кооператив його вирощує, і після набору твариною товарної маси селянин може або залишити право реалізації бичка кооперативу (ми самі шукаємо оптового покупця з кращою ціною), або забрати його й продати самостійно, відшкодувавши кооперативу вартість витрат на відгодівлю. Зазначу, що вони будуть меншими, ніж якби селянин вирощував бичка сам у себе в господарстві.

 

Комплекс буде створено на базі старого приміщення ферми, яка сьогодні в стадії реконструкції. Тобто його буде обладнано сучасним устаткуванням, на яке й надав USAID гранд кооперативу.

 

— Чи важко було об’єднувати селян?

 

— Селяни сьогодні не надто звикли довіряти будь-яким об’єднанням, отож із пересторогою ставляться до вступу в кооператив. Проте вступають. Хоча комплекс ще не збудовано, та вже сьогодні кількість членів кооперативу така, що потенційні бички від їхніх корів уже займуть приблизно 50% відгодівельника. А коли комплекс запрацює і люди бачитимуть результат, то вони вступатимуть до кооперативу охочіше.

 

— Які ж конкретно вигоди отримає селянин?

 

— Передусім, як я вже казав, таке гуртове вирощування здешевить витрати на нього. Адже це і оптова закупівля кормів, і централізоване обслуговування персоналом. Крім того, завдяки передовим високотехнологічним підходам до вирощування вдасться значно скоротити період набору твариною товарної маси. Наприклад, аби селянину виростити до певної ваги бичка самостійно, на звичайних кормах, знадобиться не менше як вісім місяців; з передовими ж технологіями вирощування до аналогічної ваги — всього п’ять місяців. До того ж селянин позбавляється всіх клопотів, пов’язаних із вирощуванням бичка. Таким чином, у селянина з’являється мотивація виростити бичка до великої ваги й отримати за це більше коштів, а не забивати телятко в молодому віці.

 

Ще однією вигодою є те, що член кооперативу може отримати дотацію на вирощування молодняку, передбачену державною програмою. А це — від 300 до 2500 грн. Всю паперову тяганину, пов’язану із цим (реєстрацію тварини, подання на дотацію, оформлення документів на реалізацію тварини тощо), кооператив також бере на себе. Як бачимо, члени кооперативу отримають цілу низку вигод.

 

Лідія Руденко, голова СОК «Бики Черкащини», та

Патрік Рейдер, директор Проекту USAID «Підтримка

аграрного і сільського розвитку», підписують договір

про надання гранту

— Розкажіть детальніше про цей грант USAID: чому вирішили взяти в ньому участь?

 

— Асоціація тваринників України постійно співпрацює з різноманітними міжнародними організаціями, зокрема й з USAID. Саме діяльності АТУ певним чином можна завдячувати в тому, що цей грант USAID власне і був оголошений. Адже ще в березні 2018 року АТУ разом з іншими аграрними організаціями обговорювала бізнес-модель із відгодівлі молодняку ВРХ, закупленого з особистих селянських господарств, яку підготували експерти Проекту «Агросільрозвиток» USAID. За результатами обговорення цього проекту було оголошено відкритий конкурс за отримання донорського фінансування на відгодівлю бичків.

 

Дізнавшись про те, що USAID оголосив грант для кооперативів, фахівці АТУ активно поширювали цю інформацію. Вони й допомогли СОК «Бики Черкащини» пройти весь шлях від задуму до його втілення, активно супроводжували всі підготовчі етапи, що передували укладанню угоди.

 

— Чи важко було виграти грант? Як відбувався процес?

 

— Звичайно, гроші легко не даються. Крім того що треба було оформити багато документів, заявок, обґрунтувати ідею, мотивацію тощо, кооператив довго перевіряли представники USAID: чи ми реальне об’єднання, чи маємо необхідну інфраструктуру, майданчик для будівництва відгодівельника. Американці багато спілкувалися із селянами, проект пройшов екологічну експертизу профільних структур.

 

І як результат — представлений проект зацікавив фахівців USAID, і вони виділили кошти на його реалізацію, про що й було укладено відповідну угоду.

 

— Хто вклав другу чаcтину коштів? І взагалі, на які кошти відбуватиметься утримання комплексу — персонал і т. д., ветеринарне обслуговування. Чи є в кооперативу земля для вирощування кормів?

 

— Для реконструкції ми залучатимемо кредитні кошти, оскільки USAID дає гроші тільки на обладнання. А треба ще ж відремонтувати приміщення.

 

Щодо витрат на корми, утримання персоналу, ветеринарне обслуговування, то кооператив укладатиме договір із майбутнім покупцем продукції, і саме цей покупець братиме вирощування на свій кошт. Власне, через це земельний банк кооперативу не потрібен.

 

— Куди здаватимуть продукцію, вирощену на комплексі?

 

— Ми плануємо, що вирощені бички експортуватимуться. В нас уже тривають перемовини з компаніями, які їх купуватимуть оптом, і які мають змогу реалізувати тварин за кордон.

 

— Як формуватиметься цінова політика на вирощену продукцію?

 

— Для членів кооперативу закупівельна ціна на бичків буде вищою, ніж якби вони здали їх перекупникам. А ціна за реалізацію, зрозуміло, формуватиметься з урахуванням витрат на вирощування та цінової політики на внутрішньому й зовнішньому ринках.

 

— Якщо люди відмовляться здавати бичків на комплекс, де братимете поголів’я?

 

— Відгодівельний комплекс розрахований на утримання 3000 голів. Якщо в нас бракуватиме поголів’я від членів кооперативу, то СОК закуповуватиме телят у фермерських господарствах.

 

— Де гарантія, що цей комплекс, збудований за допомогою фінансової підтримки, із кооперативного плавно не стане приватним відгодівельним підприємством?

 

— Потрібно чітко розуміти юридичну природу кооперативу. Кооператив — це не приватне підприємство. Він має статут, де чітко прописано всі права й обов’язки членів, керівні органи, порядок ухвалення рішень, майнові нюанси. Члени кооперативу на загальних зборах самі вирішують, як розпоряджатися своїм майном. Звісно, ніхто не застрахований, наприклад, від незаконних рейдерських захоплень, але про це навіть недоречно говорити.

 

 

Ірина Демидова

журнал “The Ukrainian Farmer”, грудень 2018 року

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
The Ukrainian Farmer
The Ukrainian Farmer
The Ukrainian Farmer
12
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ

Журнали