Цей морозостійкий підвид білоголової капусти витримує температуру до мінус 10 °С. Вегетаційний період триває від 120 до 180 і більше днів, тому вирощують рослини через розсаду.
Брюссельська капуста (лат. Brassica oleracea var. gemmifera Lizg.) — це різновид білоголової капусти з родини хрестоцвітих. Цей підвид вивели в Бельгії, вона набула популярності в Західній Європі: у Франції, Німеччині, Голландії. У Східній Європі культура з’явилася в середині XIX століття, але через складний клімат не набула поширення. Однак у Канаді, США та багатьох країнах Західної Європи брюссельська капуста сьогодні вирощується в промислових масштабах. Брюссельська капуста в перший рік утворює циліндричне товсте стебло висотою 20–60 см і більше. Листя дрібне або середньої величини, слабо ліроподібне, на тонких черешках довжиною 14–33 см. Пластинки листка зелені або сірувато-зелені, зі слабким восковим нальотом, з цільними гладкими або слабо зігнутими краями від плоских до ложкоподібних. Довжина — 18–40 см, ширина — 18–32 см. У пазухах листків на вершині сильно вкорочених стебел утворюються невеликі (завбільшки з волоський горіх) качанчики. На одній рослині утворюється 20–40 і більше качанчиків.
У Державному реєстрі сортів, придатних для поширення в Україні, значаться чотири гібриди брюссельської капусти: Абакус F1, Франклін F1, Діабло F1, Ірен F1.
Вирощування розсади
Вирощують брюссельську капусту розсадним способом. Сіють насіння в середині березня з таким розрахунком, щоб продукцію можна було одержати в середині жовтня. Для знезараження насіння від бактеріальних інфекцій його прогрівають протягом 20–25 хв. у гарячій воді за температури 50 °С або протруюють одним із фунгіцидів: Превікур, 72,2% (4,0 л/т), Фундазол, 50% (2,0 л/т).
Насіння висівають у горщики або ящики з родючою ґрунтовою сумішшю. Глибина посіву має становити 1–2 см. Відстань між рослинами в ящику — 3–4 см, а між борозенками — не менше 6 см. Ящики ставлять у теплицю за температури 15 °С. Сходи з’являються на 4–5-й день. Коли сформуються перші справжні листки, розсаду пікірують.
Догляд за розсадою
Дуже важливим є догляд за молодою розсадою. Сходи брюссельської капусти правильно поливають і регулярно провітрюють, щоб вони не захворіли чорною ніжкою. Перше підживлення проводять, коли на розсаді утворюється другий листок. Для цього на 10 л води розводять 20 г сечовини, 10 г суперфосфату і 10 г калійних добрив. Через 10 днів можна зробити ще одне підживлення. При цьому дозу добрив потрібно збільшити в півтора рази. Щоб рослини не витяглися, стежать, щоб не підвищилася температура в теплиці.
Якщо розсада капусти вирощується в загальній ємності, пікірування проводять у фазі розвитку сім’ядольних листків. Перед пікіруванням ґрунт поливають розчином перманганату калію. Після пікірування, на стадії 2–3-х справжніх листків, сіянці підживлюють розчином із 40 г суперфосфату, 10 г сірчанокислого калію і 20 г аміачної селітри на 10 л води. Через два тижні проводять друге підживлення: 60 г суперфосфату, 20 г сірчанокислого калію і 30 г аміачної селітри, розчинених у 10 л води. Після кожного підживлення поливають субстрат водою кімнатної температури.
Рами в теплиці відкривають спочатку вдень, а потім, коли потеплішає, і вночі. Робити це краще за кілька днів до вибірки розсади капусти.
За тиждень до висаджування брюссельської капусти в поле поливи припиняють, а перед посадкою ґрунт у горщиках рясно зволожують.
Висаджують брюссельську капусту у відкритий ґрунт, коли сіянці мають 4–5 справжніх листків, з середини травня до початку червня. Для брюссельської капусти вибирають південні або південно-східні схили, яскраво освітлені сонцем. Проти комплексу шкідників (звичайного вовчка, дротяників, личинок хрущів, весняної капустяної мухи, капустяного прихованохоботника, хрестоцвітих блішок) замочують корені розсади перед висаджуванням у суспензії препарату Актара, 25% (1,5 г/л води на 250 рослин) протягом 90–120 хв.
Попередники
Кращі попередники для брюссельської капусти — багаторічні трави, картопля, огірки, цибуля, томати, озима пшениця і бобові культури. Не слід вирощувати її після усіх різновидів капусти, ріпи, турнепсу, редису, редьки, томатів, буряків. Брюссельську капусту повертають на попереднє місце через чотири роки, щоб обмежити ураження рослин інфекційними хворобами.
Обробіток ґрунту
Восени дисковими лущильниками подрібнюють рослинні рештки попередника і проводять напівпаровий обробіток ґрунту: дві-три культивації, зяблеву оранку. Навесні обробіток розпочинають із боронування ґрунту в 1–2 сліди за діагоналлю поля. Першу культивацію проводять на глибину 8–10 см, другу — на 10–12, на зрошуваних землях — на 14–18 см. За безрозсадного вирощування капусти передпосівну культивацію проводять на глибину 6–8 см. Одночасно ґрунт боронують і коткують.
Удобрення
Для капусти брюссельської найбільш придатні родючі суглинкові ґрунти з рН 6,7–7,4. Не рекомендується під неї вносити свіжий гній (краще під попередник), інакше розвиток головок подовжиться, збільшиться кількість пророслих та уражених. Перегній вносять на бідних ґрунтах.
Із мінеральних добрив азотні покращують ріст рослин у перший період вегетації, підвищують урожайність, збільшують уміст білка в головках.
На відміну від інших капуст, брюссельська більш вимоглива до вмісту фосфору, який покращує щільність і зав’язуваність головок та морозостійкість рослин.
Також ця капуста потребує вапна. Нестача кальцію в ґрунті веде до внутрішнього побуріння головок. Вапно вносять в кількості 2–8 т/га залежно від кислотності ґрунту.
Догляд за рослинами
Розсаду у відкритий ґрунт висаджують у фазі 5–6 листків, через 35–45 діб після появи масових сходів, у другій половині дня або в хмарні дні, щоб створити кращі умови для приживання рослин.
Враховуючи розгалуженість дорослих рослин, розсаду висаджують за схемою 70?50–60 см. Щоб забезпечити оптимальні умови для розвитку кореневої системи, систематично розпушують міжряддя після кожного поливу чи дощу.
Для покращення провітрювання всі пожовклі листки знизу стебла обрізують мірою росту рослин і розвитку головок.
Верхівкова брунька рослин капусти брюссельської залишається відкритою всю вегетацію. За місяць до збирання її видаляють, тоді пластичні речовини будуть спрямовані на збільшення розмірів головок, а не на утворення нових листків. Цей захід прискорює ріст і підвищує щільність головочок, сприяє збільшенню врожайності. Якщо рослини прищипнути дуже рано, можна спричинити ріст бічних пагонів, пізно — затримається ріст головок.
За вирощування безрозсадним способом ширина міжряддя має становити 70 см. Після появи сходів сіянці проріджують на відстані 20–30 см, у фазі розетки — 50–60 см. Норма висіву насіння становить 1,5–2 кг/га. Термін сівби — початок травня.
Полив
Брюссельська капуста любить вологу, але не потребує частих поливів улітку. На осінь потреба води в цього виду зростає через формування головок. За вегетаційний період полив здійснюють 8–10 разів, витрачаючи по 35–40 л води на 1 м2 до початку утворення головок і по 40–50 л з моменту їх формування.
Система захисту
До висаджування розсади або до висіву насіння проти однорічних однодольних та двосім’ядольних бур’янів вносять гербіциди Бутізан, 40% (1,75–2,5 л/га), Дуал Голд, 96% (1,6 л/га), Стомп, 33% (3,0–6,0 л/га) або Трефлан, 48% (2,0–3,0 л/га), Трифлурекс, 48% (2,0–3,0 л/га) із негайним загортанням. Менші норми препаратів застосовують на легких ґрунтах, а більші — на важких.
Проти комплексу шкідників (хрестоцвітих блішок, капустяної мухи, капустяного прихованохоботника) після висаджування розсади вносять один із перелічених інсектицидів: Актара, 24% (0,07–0,09 кг/га), Альтекс, 10% (0,10–0,15 кг/га), Децис Профі, 2,5% (0,035 кг/га), Базудин, 60% (1,0 л/га), Діазинон, 60% (1,0 л/га), Діазол, 60% (1,0 л/га), Фастак, 10% (0,10–0,15 л/га), Фуфанон, 57% (1,2 л/га), Ф’юрі, 10% (0,1–0,15 л/га), Штефесін, 2,5% (0,3 л/га).
Якщо гербіциди не вносили до посіву чи до висаджування розсади, то проти однорічних злакових і дводольних бур’янів через 3–7 днів після висаджування розсади вносять Бутізан, 40% (1,75–2,5 л/га).
Через 7–10 днів після висаджування розсади розпушують ґрунт на глибину 6–8 см. За вегетацію обробляють 2–3 рази, рослини підживлюють і поливають. Після поливів та підживлень капусту підгортають для утворення додаткових корінців, що сприяє підвищенню стійкості її проти пошкоджень капустяними мухами і килою.
Проти кореневих і стеблових гнилей проводять полив розсади з інтервалом 3–4 тижні 0,15%-м робочим розчином препарату Превікур, 72,2% (2–4 л/м2).
Під час вегетації капусти застосовують гербіциди залежно від ступеня й типу забур’яненості площі. Проти однорічних і багаторічних злакових бур’янів (пирію повзучого, мишію, курячого проса тощо) проводять обприскування препаратами Агіл, 10% (0,6–1,2 л/га), Пантера, 4% (1,0–2,0 л/га), Фюзілад Форте, 15% (0,5–2,0 л/га). Проти однорічних і багаторічних дводольних бур’янів (наприклад осотів) для обприскування використовують препарат Лонтрел, 30% (0,2–0,5 л/га). Проти пероноспорозу рослини обприскують фунгіцидом Квадріс, 25% (0,6 л/га).
Проти капустяних попелиць, клопів, блішок, прихованохоботників, капустяної молі, біланів проводять крайові або суцільні обробки полів інсектицидами Актара, 24% (0,07–0,09 кг/га), Альтекс, 10% (0,10–0,15 кг/га), Децис Профі, 2,5% (0,035 кг/га), Базудин, 60% (1,0 л/га), Діазинон, 60% (1,0 л/га), Діазол, 60% (1,0 л/га), Сумі-альфа, 5% (0,2 л/га), Фастак, 10% (0,10–0,15 л/га), Фуфанон, 57% (1,2 л/га), Ф’юрі, 10% (0,1–0,15 л/га), Штефесін, 2,5% (0,3 л/га).
У період формування головки проти попелиць, гусениць капустяної совки, капустяного, ріпакового біланів, капустяної молі обприскують посіви інсектицидами, зазначеними вище, а також використовують препарати непрямої токсичної дії (регулятори розвитку шкідників) Дімілін, 25% (0,08–0,12 кг/га), Матч, 5% (0,4 л/га), Номолт, 15% (0,3 л/га).
За наявності 2–3 гусениць капустяної совки на рослину та заселеності 2–5% рослин у період формування головок використовують біологічні засоби: випускають трихограму та проводять обприскування біопрепаратами.
Збирання і зберігання
Головки брюссельської капусти дозрівають через 3–3,5 місяці після висаджування сіянців у ґрунт. Але не треба поспішати зі збиранням врожаю, бо від впливу низької температури смак брюссельської капусти тільки поліпшується. Вона переносить похолодання до мінус 6–7 °С без втрати якостей.
Збирати починають із нижніх качанчиків, а верхні залишають, щоб вони набрали потрібний об’єм і щільність. Масовий збір врожаю проводять, коли починає опадати листя. Завершити збирання треба до зниження температури до мінус 10 °С. Стебло зрубують біля кореневої шийки, верхівкову бруньку і листову розетку обрізують. Качанчики, залишені на стеблі, можуть зберігатися до трьох місяців.
Юрій Носенко, канд. с.-г. наук
Людмила Терьохіна, канд. с.-г. наук
Інститут овочівництва і баштанництва НААН
Ольга Жук, д-р с.-г. наук
журнал “Плантатор”, вересень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
