Тваринництво

Бройлери з Поділля

Бройлери з Поділля

ТОВ «Подільський бройлер» розкриває секрети: як перемогти тепловий стрес, оптимізувати витрати на кормові добавки та ефективно протидіяти бактеріальній інфекції.

  

Михайло Фіялковський, головний лікар ветеринарної медицини ТОВ «Подільський бройлер», поділився з журналом «Наше птахівництво» своїми напрацюваннями щодо ефективного вирощування бройлерів і мінімізації ветеринарних витрат у господарстві.

 

— Михайле Петровичу, з яким кросом працюєте наразі? Де купуєте добовий молодняк?

 

 

— Більшою мірою вирощуємо крос Росс 308, іноді доукомплектовуємо стадо кросом Кобб 500. Скажу чесно, Росс 308 нам подобається більше. У птиці цього кросу менша продуктивність, вона росте повільніше за Кобб 500 і дає на виході трохи меншу тушку, але має значно кращу збереженість, витривалість, у неї немає таких проблем із ногами, як у кросу Кобб 500.

Раніше ми купували курчат у Польщі, потім деякий час в Угорщині. Наразі завозимо їх із Чехії. Змінювати постачальника не плануємо, хоча доводиться купувати курчат у валюті, що в нинішніх умовах досить накладно. Компанія, з якою ми співпрацюємо, повністю нас задовольняє (це стосується обслуговування, сервісу, якості птиці, однорідності стада). Виробник на 60 тис. пташенят дає певний запас на падіж. Приміром, коли ми раніше купували курчат у польської компанії, запас на падіж вона нам не давала, ще й стадо часто було неоднорідним.

 

— Чи не виникає проблем із курчатами через тривале транспортування з-за кордону? Як молодняк переносить дорогу?

 

— Зазвичай проблем немає. Хоча дорога справді далека, курчата з Чехії доїжджають до нас у кращому разі за добу. Звичайно, що за всіма ветеринарними канонами дорога від інкубатора до пташника має займати не більше 8 годин, адже птиці якнайшвидше треба попити воду.

Загалом за весь цикл вирощування падіж у нас становить не більше 3–5%. Під час транспортування гине дуже мало курчат, більші втрати бувають тільки в тих випадках, якщо трапляються проблеми з машиною. Хоча навіть у разі тривалої затримки автомобіля (наприклад, узимку, коли транспорт із курчатами може їхати кілька днів) не спостерігається масового падежу чи непоправних проблем ні після вивантаження птиці, ні в процесі вирощування. Але тут, на мій погляд, не останню роль відіграє якісне калібрування добового молодняку компанією-постачальником.

Проте, якщо курчата в дорозі проводять більше доби, в них може виникати сечокислий діатез. Причому форма цього захворювання може бути настільки запущеною, що урати стає видно навіть під шкірою пташенят. Раніше для вирішення цієї проблеми ми заварювали і випоювали птиці чорний чай або полівітаміни. Але з часом почали після вивантаження давати уротропін. Такий спосіб боротьби з уратами був дуже поширеним ще за радянських часів. Ми навіть проводили на птиці експеримент: за його результатами в тих стадах, де випоювали уротропін, падіж був найменшим. Наразі даємо курчатам вітурол – це досить ефективний препарат, куди входить той самий уротропін, а також глюкоза і вітаміни групи В.

 

— Від яких хвороб курчата отримують вакцину ще до приїзду на птахофабрику?

 

— Як правило, поголів’я вже щеплене від хвороби Ньюкасла та інфекційного бронхіту. Звичайно, ми можемо додатково замовити інші вакцинації, але в основному проводимо їх за схемою самостійно, після результатів аналізів.

 

— Перевагу надаєте вакцинам вітчизняного чи імпортного виробництва?

 

— Ми проводили досліди з вітчизняними вакцинами: застосовували їх на базі нашої птахофабрики. У результаті чого мали низькі титри антитіл до збудника хвороби Ньюкасла. Більше не експериментуємо, адже це дорого обходиться. Антибіотики, дезінфектанти, вітамінні препарати вітчизняних виробників купуємо, а от вакцини – ні.

Зараз використовуємо тільки імпортні вакцини, адже вони показали себе з кращого боку. Причому перейшли суто на аерозольний спосіб вакцинації (що стосується профілактики хвороби Ньюкасла та інфекційного бронхіту). Він виявився набагато ефективнішим і дієвішим за інші способи введення вакцин.

 

— Які обробки проводите для боротьби з бактеріальними інфекціями в курчат? Як поставлена профілактика?

 

— Одразу після вивантаження курчат, у першу ж добу даємо їм вітурол, щоб почистити нирки, а потім протягом трьох днів з профілактичною метою випоюємо антибіотики. Раніше використовували трифлон, зараз застосовуємо тримікозин. Це препарат широкого спектра дії, як і попередній, але він також діє на мікоплазму.

Друге випоювання антибіотиків проводимо за потребою, зазвичай на 22–23 день. Кожен тиждень у рамках державного контролю в нас проводиться моніторинг сальмонельозу лабораторією. Досліджують зразки посліду, тушки тощо.

Постійно проводимо заходи для зменшення мікробного навантаження в пташнику. Раніше перед вакцинацією використовували екоцид із гліцерином для санації повітря у виробничому приміщенні. Наразі застосовуємо діксан – це таблетки, що дезінфікують пташник парами йоду в присутності птиці, використовуються в дозі 75 г на 5 тис. м2. Дуже зручний препарат: просто розклав його, запалив, у результаті чого виділяється пара (пари йоду), що дезінфікує повітря.

Щоб зменшити мікробне навантаження в пташнику, важливо якісно готувати його до посадки птиці. Важливо підбирати дезінфектанти, в яких діюча речовина була б щораз іншою, тобто постійно здійснювати ротацію препаратів. Причому робити це треба на основі лабораторних досліджень, після вивчення бактеріального фону кожного конкретного господарства.

У воду додаємо екоцид по 100 г/т, а також селко РН – це набір із чотирьох органічних кислот, які не дають бактеріям розмножуватися. Останній препарат в основному використовуємо для покращення апетиту птиці, адже вона мало споживає корму в жару, а також для санації води. Даємо тільки за потребою, бо він досить дорогий. Та й взагалі, зараз більшість ветеринарних препаратів доводиться давати птиці не з профілактичною метою, а за показаннями через їх дорожнечу.

Обов’язково в корм додаємо кокцидіостатики. Взимку частіше трапляються проблеми з кокцидіозом, бо замокає підстилка, що пов’язано з особливостями вентиляції.

Улітку частіше турбують бактеріальні інфекції. Приміром, цього літа значно почастішала коліінфекція (в основному аеросакуліти), що іноді викликає до 10% падежу.

 

— Чи вважаєте ви за доцільне використовувати сучасні кормові добавки для покращення продуктивності чи імунітету птиці?

 

— Залежить від того, про які саме добавки йдеться. Важливо, щоб птиця отримувала в достатній кількості вітамінно-преміксний комплекс, щоб у неї був правильно збалансований раціон тощо. Тоді не виникатиме проблем із продуктивністю.

Наприклад, у нас пшенично-кукурудзяний раціон. Ми додаємо в корм 10% немеленої пшениці, щоб затримати з’їдене в м’язовому шлунку з метою покращення травлення. Але були такі періоди, що пшениці ми не мали зовсім, тож годували птицю самою кукурудзою. У такому разі в неї можуть виникати проблеми з печінкою, тому доводилося давати птиці гепатоніки. Але, знов-таки, давали їх не для профілактики, а тоді, коли збільшувався падіж і на розтині виявляли проблеми з печінкою. Загалом же ми в годівлі дотримуємося рекомендацій виробника корму і постачальника кросу, жодних додаткових добавок не вносимо. Виробник корму прораховує для нас раціон, виходячи з тієї сировини, що ми йому постачаємо.

 

— Які особливості годівлі птиці у перші кілька діб?

 

— Пташенятам у перші дні життя корм насипаємо на папір. Тут теж економимо: використовуємо не спеціально призначений для цього папір (бо він дуже дорогий), а звичайний, тонкий. Це двометровий рулон паперу, який не треба з часом прибирати з пташника, адже він розчиняється сам.

 

— Наразі модною темою є використання пробіотиків. Як ви до них ставитеся?

 

— Це ефективні препарати, але якщо їх не застосовувати, то нічого критичного не відбудеться. Тут рішення залежить від фінансової можливості господарства. Якщо, приміром, антибіотик ми змушені давати, бо в разі спалаху бактеріальної інфекції збитки будуть дуже відчутними, то дія пробіотиків не настільки виражена.

 

— Як боретеся влітку з тепловим стресом? Чи можна упередити падіння продуктивності птиці в цю пору року?

 

— Зазвичай у нас виробничий цикл триває 60 днів. Коли на вулиці температура підвищується до 35 °С, починаємо вибирати птицю з 33-ї доби. У такий спосіб зменшуємо щільність посадки і попереджаємо виникнення теплового стресу. Приблизно до 45-ї доби всю птицю забиваємо. Цього літа йшли на такий крок без особливих вагань, адже через подорожчання свинини курятина отримала більший попит. Далі майже два тижні проводимо санітарну обробку пташника. А взимку, особливо в період постів, птицю часто перетримуємо, тому період обробітку скорочується.

Також згодовуємо птиці бетаїн. Це дуже ефективна кормова добавка: вона затримує воду на клітинному рівні. У жару даємо не один кілограм бетаїну на тонну корму, як рекомендує виробник цього продукту, а два. Завдяки цьому протягом останніх 3–4 років проблем із тепловим стресом у птиці ми не мали. Звичайно, продуктивність стада в жару падала, оскільки кури влітку п’ють більше води і споживають менше корму. Але таких проблем, як раніше, у нас не виникає. Ще п’ять років тому в спеку ми мали купу негараздів: збільшувався падіж, істотно падала продуктивність тощо. Тепер навіть щільність посадки влітку майже не зменшуємо, цілорічно утримуємо 20–22 голови на м2. Навіть не доводиться давати додаткові протистресові препарати чи полівітаміни для дорослої птиці (так ми боролися з тепловим стресом раніше). Випоюємо додатково тільки аскорбінову кислоту в період критичних температур.

 

Довідка про компанію

 

ТОВ «Подільський бройлер» – господарство, розташоване в селі Маків Хмельницької області. Перший забій вирощеної курятини «Подільський бройлер» зробив на початку грудня 2005 року. Спочатку утримували тільки один пташник, розрахований на 30 тис. голів птиці, потім протягом року запустили ще чотири. Згодом відкрили додатковий майданчик для виробництва на 160 тис. голів у с. Маків Хмельницької області та на 140 тис. – у с. Воробіївка. Наразі триває реконструкція корівників під пташники в с. Михайлівка, там буде утримуватися 200 тис. голів птиці. Підприємство повністю забезпечує себе кормами. В основі раціону – кукурудза. Птицю годують тільки розсипним кормом, але планують найближчим часом купити гранулятор.

Період вирощування птиці на підприємстві залежить від потреб ринку, завантаженості цехів тощо. Тричі на тиждень у господарстві забивають по 10–15 тис. голів бройлерів і одразу відправляють їх на переробку й реалізацію. Продукція компанії продається під торгівельною маркою «Ситний двір». Приблизно 50% вирощеної курятини «Подільський бройлер» реалізує в Хмельницькій та Вінницькій області. Решта 50% іде на переробку.  

 

 

Вікторія Дичаковська

журнал “Наше Птахівництво”, вересень 2015 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
Наше Птахівництво
5
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ