Чому у птиці низькі прирости, високі конверсія корму й собівартість виробництва
Практичні рішення
Чому у птиці низькі прирости, високі конверсія корму й собівартість виробництва, розповів Сергій Гудима, консультант департаменту птахівництва компанії «Коудайс Україна»
Виробництво птахівничої продукції — це тонко налагоджуваний механізм. Є дуже багато дрібних нюансів, які здатні як вплинути на показники виробництва і покращити економічні результати вирощування птиці, так і погіршити їх. Іноді виробники вкладають величезні кошти в закупівлю дорогого обладнання, хороших кросів птиці, ветеринарних препаратів тощо, але на виході чомусь не отримують бажаних економічних результатів вирощування. Причини криються, зазвичай, у деталях, які часто залишаються поза увагою спеціалістів господарств. Саме тому важливо, коли компанія співпрацює з професійними партнерами, здатними надати висококваліфіковану консультацію, допомогти вчасно усунути негаразди на виробництві.
Однією з таких компаній, що має штат висококваліфікованих фахівців, тісно співпрацює з провідними науковими закладами (наприклад, Ваґенінґенським університетом і дослідницьким центром), а також має власні дослідні господарства і лабораторії є «Коудайс». Ця компанія не просто пропонує корми для сільськогосподарських тварин, а й акумулює знання про годівлю тварин з усього світу, ділячись потім ними зі своїми партнерами. Досвід «Коудайс» охоплює широке коло знань, починаючи від правильного вибору сировини для виготовлення кормів, закінчуючи порадами щодо комплексного управління господарством.
Як досягти позитивних результатів вирощування птиці, покращити ефективність виробництва й отримати хороші економічні показники, Сергій Гудима розповів журналу «Наше птахівництво».
— Сергію Михайловичу, які найрозповсюдженіші технологічні причини недоотримання бажаних прибутків у птахівництві?
— Судячи з мого досвіду, проблема, з якою найчастіше стикаються на птаховиробництві — погані прирости птиці, висока конверсія корму. На ці показники впливають дуже багато чинників, але найбільш розповсюдженими з них є: хвороби птиці, порушення мікроклімату у пташнику, а також поганий менеджмент у господарстві. Іноді банально людський чинник спричиняє величезні збитки. Причому, за роки своєї роботи, я дійшов висновку, що найгірше навіть не те, що працівники на виробництві іноді не розбираються в темі, а те, що вони часто не дослуховуються професійних рекомендацій і думають, що проблема розв’яжеться сама собою, або приймають рішення просто зекономити кошти (чи на ветеринарні препарати, чи на додаткове опалення пташників тощо). Наведу приклад. Нещодавно в одному господарстві виявили інфекційну хворобу у птиці. Ми зробили патологічний розтин, провели дослідження, встановили діагноз і призначили лікування птиці. Через декілька днів мені зателефонували з цього господарства і сказали, що ситуація у них погіршилась, попросили приїхати. Виявилося, що жодних призначень вони не зробили. Понадіялись, що інфекція пройде сама й не доведеться витрачатися. Це теж є проблема менеджменту і безвідповідальності.
Або ж бувають, навпаки, ситуації, коли спеціалісти птахофабрик призначають лікування птиці навмання, без попередніх досліджень. Наприклад, нещодавно стикався з випадком, коли птиці давали препарати від кокцидіозу, а, як виявилося після мого візиту, у стаді був колібактеріоз. Тобто кошти й дорогоцінний час було витрачено на вітер і втрачено. Все це виливається у збитки для господарства.
— Які проблеми з мікрокліматом у пташнику здебільшого залишаються не поміченими, але завдають суттєвих збитків господарствам?
— Частіше спеціалісти перевіряють значення температури, вологості тощо, і, якщо вони в межах норми, заспокоюються. Проте важливо, коли заходиш у пташник, комплексно перевіряти все: як поводиться птиця, чи скупчена вона, чи споживає корм і воду, наскільки вільний у неї доступ до напувалок і годівниць.
Наприклад, нещодавно я зайшов у пташник, де перебувала птиця 32 днів життя. Я звернув увагу на те, що вона не їсть, не п’є, сидить у купі. При цьому показники мікроклімату у межах норми — температура, вологість. Після дослідження виявилося, що проблема була у неправильно відрегульованій роботі тунельної вентиляції у пташнику. Це призводило до збільшення швидкості повітря у пташнику, через що птиця за фактичного значення температури у приміщенні у 22 °С відчувала її як 16 °С. Відповідно, птиця мерзла і через це відмовлялася споживати корм, витрачала енергію на обігрів свого тіла. Це призводило до того, що зупинялись прирости, господарство втрачало прибуток.
Розповсюдженою проблемою є те, що мало хто у господарствах звертає увагу на співвідношення між температурою і відносною вологістю. Зазвичай дивляться на температуру і вологість окремо і заспокоюються, якщо показники відповідають технологічній нормі. Однак важливо, щоб за додавання значень цих двох параметрів виходило 90–92 пункти, тоді це будуть найідеальніші умови для птиці. Допустима норма при цьому: верхня границя — 95 пунктів, нижня — 85 пунктів. Влітку, наприклад, після дощу може бути 115 пунктів. Якщо вчасно не вжити правильних заходів, за таких значень птиця отримує тепловий стрес і помирає.
Серйозною проблемою, що часто у господарствах залишається недооціненою, є підвищений рівень СО2 у пташнику. Здебільшого спостерігається у період сильних морозів і залежить від того, як провітрюють пташник і як його нагрівають. У різних господарств були різні причини підвищеного рівня СО2. Хтось не міг підвищити температуру в приміщенні за сильного морозу, хтось просто економив на газу чи дровах — позакривали щільно пташники й не провітрювати їх зовсім, вважай, законсервували. Це призвело до критичного підвищення рівня СО2 у приміщеннях. Особливо небезпечно, коли це відбувається у пташнику з курчатами. У приміщенні, де утримують зовсім малих курчат, небезпечним вважається рівень СО2 більше як 3000 ррм (норма в зимовий період — до 3 тис. ррм, у літній — до 2,5 тис. ррм). Так от взимку я у господарствах спостерігав рівні від 4 тис. до 6 тис. ррм. Це все, звичайно, негативно позначається на стаді, призводить до порушення обміну речовин й розвитку асциту у птиці. І тут важливо зрозуміти взаємозв’язок, що наслідки такого порушення ви отримаєте у середньому через 20 днів. Тобто помилку ви допустили, коли курчата були зовсім малі, а збільшений падіж птиці матимете через декілька тижнів, хоча мікроклімат в цей час уже може бути повністю в межах норми. Ця проблема найчастіше трапляється у господарствах, обладнаних газогенераторами, а не теплогенераторами.
Часто у закритих приміщеннях збільшується рівень вологості й аміаку. Це призводить до намокання підстилки й виникнення пододерматитів у птиці.
Спеціалісти «Коудайс Україна» завжди намагаються приїжджати на період посадки птиці до клієнтів. Ми проводимо аналіз мікроклімату пташника, заміряємо температуру бетону підлоги тощо. Важливо, щоб температура бетону була не менше 28 °С, бо інакше підстилка віддаватиме тепло (а вона повинна мати температуру 30–32 °С). Якщо правильно дотримуватися всіх температурних параметрів, то курчатам буде комфортно, в них добре розсмоктуватиметься жовте тіло (а чим краще і швидше воно розсмокчеться, тим менша ймовірність виникнення бактеріальних проблем), вони споживатимуть корм і нормально зростатимуть.
Я спостерігав випадки, коли температура у приміщенні, де утримували курчат, була близько 30 °С, а температура підлоги — 20 °С. Звичайно, що курчата мерзли, у таких умовах вони не зможуть нормально розвиватися, бо до 5 днів життя в них взагалі не налагоджена терморегуляція і вони повністю залежать від температури зовнішнього середовища. Я раджу контролювати у перші дні вирощування клоачну температуру тіла пташеняти, вона повинна бути 40,5–41,3 °С.
За посадки курчат ми оцінюємо їх якість для наших клієнтів і часто вже в перший день можемо спрогнозувати, як вони ростимуть і чи буде потрібне їм додаткове випоювання або ветеринарні оброблення. Якщо якість курчат хороша, на 9–10 балів, і у господарстві високий рівень санітарно-ветеринарного добробуту, можна очікувати хороших результатів вирощування. Проблемою є те, що часто птахофабрики не працюють за принципом «пусто/зайнято», утримують одночасно декілька вікових груп птиці, а це вже значно ускладнює ветеринарні оброблення, оскільки старша птиця заражатиме меншу. Якщо підприємство саджає птицю за принципом «пусто/зайнято», то, звичайно, там буде менше ветеринарного навантаження на птицю.
Важливо також надавати належну увагу підготовці пташника до посадки птиці. Якщо приміщення готують у пришвидшеному режимі, то за 10 днів до посадки птиці повністю нормальну дезінфекцію провести буде неможливо. Тому слід виділяти хоча б 14 днів на миття і дезінфекцію пташників. Таким чином ми робимо інвестиції у ветеринарний добробут господарства.
— На що треба звертати увагу в перші дні вирощування птиці?
— Важливо контролювати висоту напувалок і годівниць, а також визначати, чи достатній тиск води у системі напування. Обов’язково перевіряємо, щоб у годівницях завжди було достатньо корму. Також слід контролювати конверсію корму в птиці. Часто її зниження є діагностичною ознакою наявності ряду проблем у стаді.
— Як саме можна вчасно покращити конверсію корму, щоб уникнути зниження продуктивності птиці й запобігти зайвим витратам на її вирощування?
— Якщо вчасно визначити проблему, яка саме спричинила погіршення конверсії корму, й усунути її, то збитків можна уникнути. Переважно причинами погіршення конверсії корму в птиці є наявність інфекційних хвороб у стаді, проблеми з мікрокліматом у приміщенні тощо. Тому важливо бути уважним, щоб вчасно діагностувати наявність проблеми (наприклад, за зміною кольору, консистенцією посліду в птиці) й усунути її. Після цього конверсія має покращитися.
На конверсію значною мірою впливають якість і поживність комбікорму, грануляція корму її покращує.
Якщо підприємство закуповує готовий корм, виготовлений на сучасному комбікормовому заводі, то якість його буде кращою. Оскільки потужне підприємство може дозволити собі утримувати лабораторію, яка кожні 2–2,5 год відбирає зразки готового корму й досліджує його. Також досліджують на ряд показників рослинну сировину, яка надходить на завод для виготовлення кормів. Якщо власник птахогосподарства сам закуповує рослинну сировину і виготовляє комбікорм власними зусиллями, він не зможе на високому рівні проводити потрібний моніторинг вхідної рослинної сировини і якості готової продукції. Тому що далеко не кожне підприємство може дозволити собі утримувати високооснащену сучасну лабораторію. «Коудайс Україна» своїм клієнтам постійно проводить аналіз рослинної сировини, за результатами якого ми розробляємо рецептуру й балансуємо раціон за всіма необхідними речовинами. І чим якіснішою буде сировина, тим, звичайно, буде якісніший корм. Іноді буває сировина зі шкідливими й токсичними домішками, і якщо не виявити їх і виготовити корм, це провокуватиме хвороби і падіж птиці. Цьогоріч, наприклад, за експертними даними, близько 60% пшениці в Україні забруднено підмаренником. Дуже важливо контролювати, щоб така сировина очищувалась, бо якщо в організм птиці потрапить 5 і більше зернин підмаренника, ми будемо мати падіж і зниження приростів. Тож, якщо сировину добре дослідити й розробити правильні раціони, як ми це робимо для наших клієнтів, це гарантуватиме максимальне наближення до хорошої конверсії, приростів і відмінних результатів вирощування. Якщо наші клієнти самі виготовляють корм, ми досліджуємо їхню сировину, яку закуповують, розробляємо рецепти. Також періодично відвідуємо господарства наших клієнтів, і якщо щось не відповідає нормі, ми про це повідомляємо. Я вважаю критичними 18–24 дні вирощування птиці. У цей період можуть проявлятися різні проблеми: як бактеріальні інфекції, так і вірусні. Ми проводимо патологічні розтини, за потреби досліджуємо кров. Далі здійснюємо аналіз і оперативно призначаємо лікування.
Мало хто під час дослідження корму звертає увагу на інгібітори трипсину. Ми маємо сучасний прилад, завдяки якому можемо досліджувати білкову групу (макуху соєву) на наявність інгібіторів трипсину. Зробили певне порівняння, ґрунтуючись на показниках багатьох виробників в Україні, і виявили, що у 60–65% використовуваної у господарствах соєвої макухи (серед тих, що ми досліджували) завищені рівні інгібіторів трипсину. На цей показник мало хто звертає увагу, але ж від нього залежить рівень засвоєння білка організмом птиці й конверсія корму. Тож «Коудайс Україна» комплексно підходить до процесу вирощування птиці, роблячи максимально все можливе на усіх етапах, починаючи від підготовки приміщень, закінчуючи фінальним етапом відгодівлі.
ДОВІДКА ПРО КОМПАНІЮ
«Коудайс Україна» займається виробництвом кормів для тварин, вирощуванням та розведенням домашньої птиці, надає послуги з очищення, сушіння та зберігання сільськогосподарських культур, переробляє соняшник, ріпак та соєві боби. У другому кварталі цього року компанія планує запустити роботу власного преміксного заводу. Будували його спеціалісти із Польщі та Нідерландів.
Це буде найсучасніший завод в Україні, повністю автоматизований, з кращим європейським обладнанням, де вироблятимуть премікси тільки із імпортної сировини.
Koudijs Animal Nutrition спеціалізується на виготовленні кормів для сільськогосподарських тварин і є світовим виробником та експортером повноцінних програм відгодівлі, концентратів та преміксів. Це компанія, що пропонує рішення для комбікормових підприємств, великих сільськогосподарських компаній, дилерів та імпортерів, а також фермерів. Компанію засновано ще на початку XIX століття в Нідерландах. Свою роботу починала як регіональне підприємство, але з 1960 року почала експортувати кормові концентрати в інші країни. Нині компанія виготовляє та експортує корми для тварин в Африці, Азії, Європі, на Близькому Сході, у Південній і Центральній Америці.
журнал «Наше Птахівництво», березень 2021 року
Усі авторські права на інформацію, розміщену у журналі “Наше Птахівництво” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій згідно із Законом України «Про авторське право та суміжні права».
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».