Гідропонний метод вирощування перетворює зерно на легкоперетравний корм з активованими ферментними комплексами, підвищеною кількістю вітамінів, каротиноїдів, незамінних амінокислот і мікроелементів.
В останні роки погода та її вплив на виробництво кормових рослин стали для фахівців сільського господарства, мабуть, однією з найчастіше обговорюваних тем. Погода стає то надто спекотливою, то дуже холодною; то сухою, то надто вологою. Фермери, намагаючись виростити велику кількість зеленої маси на корм тваринам, у зв’язку з цим стикаються із серйозними труднощами. Вирішити ці проблеми може гідропонний метод вирощування кормових рослин у воді в закритому приміщенні.
Покращення несучості
Використання гідропонної зелені у період підготовки до яйцекладки і в період яйцекладки гусей сприяє збільшенню їх несучості на 3,9–4,5%. Слід відзначити, що використання пасовищ і водойми під час вирощування молодняку гусей і включення гідропонної зелені до їх раціону підвищило відтворювальні якості птиці порівняно з показниками вирощування без використання пасовищ і водойми. За результатами досліджень більш оптимальним є включення до раціону гусей 30% гідропонного корму від маси комбікорму.
Так, заплідненість яєць у разі використання пасовищ і водойми та згодовування ГЗК була вищою на 3,84%, а вивід гусенят – більшим на 5,7–6% порівняно з контрольною групою.
Згодовування ГЗК гусям позитивно вплинуло на показники перетравності і використання поживних речовин корму незалежно від технології їх утримання. Так, перетравність протеїну корму поліпшилася на 0,5–2,1%, причому найбільшою вона була в групі гусей, які отримували 30% гідропонної зелені. Така сама тенденція була виявлена і щодо перетравності жиру.
Включення до раціону гусей гідропонного зеленого корму позитивно вплинуло на гемопоез в організмі птиці за рахунок підвищення вмісту гемоглобіну та еритроцитів у крові. Уміст гемоглобіну, еритроцитів і лейкоцитів у крові гусей підвищився відповідно на 3,98%, 2,41% і 3,33% порівняно з контролем.
Покращення збереженості
В іншому дослідженні гусям згодовували в складі раціону 20%, 25% та 30% гідропонного зеленого корму замість трав’яного борошна та ячменю. Для отримання гідропонної зелені зерно ячменю пророщували протягом 7–8 діб за температури 22–26 °С до отримання паростків довжиною 7–8 см, з освітленням протягом 10 годин люмінесцентними лампами потужністю 600 лк.
За результатами проведених досліджень установлено, що згодовування гідропонної зелені гусям батьківського стада сприяло збільшенню збереженості птиці. Висока збереженість гусей була виявлена в усіх дослідних групах із початку продуктивного періоду. Більш висока збереженість гусей на рівні 96% (на 2% більше порівняно з контрольною групою) була встановлена в дослідних групах, де гуси отримували 25% і 30% гідропонної зелені.
Покращення інкубаційних якостей
Згодовування ГЗК сприяло збільшенню вмісту вітамінів у яйці. Так, уміст каротиноїдів у жовтку зі збільшенням гідропонної зелені в раціоні гусей підвищувався від 1,62 до 4 мкг/г (на 12,26–30,28%) порівняно з контрольною групою. Збільшення частки гідропонної зелені в раціоні гусей сприяло підвищенню вітамінів А і В2 відповідно на 0,71–2,66 мкг/г (8,13–30,47%) та 0,62–1,21 мкг/г (8,42–16,44%).
Включення до раціону гусей гідропонної зелені вплинуло і на продуктивні показники. Так, за її рівня в раціоні від 20% до 30% відзначено збільшення несучості на 1,4–3,8% порівняно з контролем. Причому найбільшою несучістю вирізнялися гуси, котрі отримували в складі раціону максимальну кількість ГЗК.
Нарівні з високою несучістю від гусей дослідних груп було отримано більше число яєць, придатних для інкубації. Вихід інкубаційних яєць у дослідних групах був на 0,81–1,8 шт. більшим, ніж у ровесниць контрольної групи. Слід також зазначити, що від гусей дослідних груп було отримано на 1,52–3,05 шт. більше запліднених яєць порівняно з контрольною групою.
Отже, комплексний аналіз впливу згодовування гідропонної зелені на інкубаційні якості яєць переконливо показав доцільність її включення до складу раціону племінної птиці. Це позитивно впливає на заплідненість та виводимість яєць, вивід гусенят та призводить до істотного збільшення в жовтку яєць каротиноїдів і вітамінів.
Включення ГЗК до раціону племінних м’ясних курочок сприяло кращому засвоєнню протеїну на 6,1–10,2%. Перетравність сирого жиру була вищою на 4,2–7%, а клітковини – на 3,1–6,1% порівняно з контролем.
Включення до раціону ремонтних курочок гідропонного зеленого корму замість дробленого зерна ячменю основного раціону дозволило збільшити приріст їх живої ваги на 4,1–5,6%, підвищити збереженість на 6,6–7,4%, підвищити вихід ділових молодок на 6,1–8,5% і знизити витрати корму на 1 кг приросту на 8–14%.
Кури дослідних груп мали кращу яєчну продуктивність. Птиця, яка споживала замість 50% маси ячменю гідропонний зелений корм, мала несучість на 6,6% більшу, а в разі споживання ГЗК замість 100% маси зерна ячменю, – на 8,6%, ніж кури, які споживали зерно ячменю в основному раціоні.
Рівень м’ясної продуктивності підвищився у курей дослідних груп, які отримували у складі раціону ГЗК. Це виразилося в збільшенні маси їстівних частин тушки на 5,8–5,9%, зокрема в зростанні м’язової тканини на 6,4–7,5% порівняно з контролем.
Отримано позитивні результати і з розвитку репродуктивних органів курочок. Вага яєчника в курей, які споживали ГЗК, була більшою на 28,8–29,4%, довжина яйцепроводу – на 8,5–8,6%, а вага яйцепроводу – на 7,9–12,6%, ніж у контролі.
Кури дослідних груп відрізнялися кращою відтворювальною здатністю. Різниця за виводом курчат становила 3,7–5,9%. Виводимість яєць була вищою на 3,5–4,9% порівняно з контролем.
Застосування гідропонного корму вплинуло на більше накопичення вітамінів у печінці та яйцях курей. У печінці курочок ретинолу містилося більше на 23,6–33,9%, каротину – на 34,9–52,0%. Жовток яєць курей дослідних груп за період яйцекладки в середньому містив каротиноїдів більше на 40,3–63,6%, ретинолу – на 24,5–35,8%, рибофлавіну – 13,6–18,2%.
Віктор Хвостик
журнал “Наше Птахівництво”, січень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
