Одним із найважливіших періодів у фізіологічному циклі корови є три тижні до та після отелення, і які заведено називати транзитним (перехідним) періодом. Правильна годівля на цьому етапі запобігає важким отеленням, метаболічним порушенням (парезам, кетозам, затримці плаценти тощо), покращується якість молозива. Крім того, цей період суттєво впливає на лактацію та відтворення.
Одна з головних проблем для групи новотільних корів полягає в тому, що в цей період споживання сухої речовини (ССР) відносно низьке, навіть якщо порівняти з пізнішим періодом лактації, з тим, що пік ССР відстає від піка виробництва молока. Тому одним із головних завдань у цей період є підвищення рівня споживання сухої речовини (ССР) новотільною коровою.
Надлишок енергії за 1–2 тижні до отелення може спричинити до 30% зниження споживання сухої речовини. Проте значне зниження споживання сухої речовини перед отеленням призводить до більшої мобілізації енергетичних запасів і збільшує ризик появи проблем зі здоров’ям (Drackley, 1999; Overton and Waldron, 2004). Підтримувати на одному рівні споживання сухої речовини можна залежно шляхом додавання соломи або інших кормів, які мають низьку засвоюваність і високий уміст нейтральної детергентної клітковини (НДК), що дозволяє підтримувати великий об’єм рубця (Van Saun and Sniffen, 2014). Однак ССР може бути обмежено наповненням перетравної системи занадто високим умістом фуражних кормів або кормів із поганою засвоюваністю НДК.
Скоригувати раціон
Для оптимізації ССР упродовж першого періоду сухостою потрібно використовувати раціони, що задовольняють основні потреби корів, але не перевищують потреби в енергії. Кукурудзяний силос часто використовують разом з іншими джерелами вуглеводів, які забезпечують помірну кількість ферментованого крохмалю (Allen and Piantoni, 2014). Ділення сухостійних корів на ранній і пізній сухостій дає змогу забезпечити більший уміст енергії та білка в раціоні тварин і, таким чином, компенсувати зменшення споживання корму, що спостерігається протягом останніх 10 днів перед отеленням.
Після отелення в раціон мають входити корми з вищою енергетичною і перетравною здатністю, щоб ферментовані вуглеводи забезпечували корів відповідною кількістю енергії. Однак раціон не повинен містити занадто велику кількість ферментованого крохмалю, бо це може спричинити проблеми зі споживанням сухої речовини через субклінічний ацидоз рубця або метаболічну регуляцію споживання. Окрім того, занадто велика кількість фуражного НДК в новотільному раціоні також обмежує споживання сухої речовини. Після початку лактації коровам буде потрібно більше засвоюваних кормів, щоб максимізувати ССР до того, як буде досягнуто фізіологічного обмеження.
Стратегія годівлі
Найбільший інтерес являють адаптаційні механізми щодо підтримки кальцієвого та енергетичного гомеостазу. Кальцій потрібен для функціонування всіх систем м’язів і нервів і особливо важливий під час синтезу молозива, скорочення матки й отелення (Белл, 1995). У результаті різкого браку кальцію після отелення виникає стан гіпокальціємії. Гіпокальціємія уражає значну частину корів після отелення (Goff, 2008; Reinhardt et al., 2011).
Існує дві основні стратегії годівлі корів пізнього сухостою, які допомагають поліпшити споживання корму тваринами й знизити частоту виникнення метаболічних порушень, пов’язаних із проявами гіпокальціємії.
Перша полягає в обмеженні споживання Са до кількості, меншої ніж 60 г/добу, тому, що високий уміст кальцію в раціоні призводить до зниження його засвоєння. За вищого споживання Са підтримується його високий рівень в крові, екскреція збільшується, гормональний механізм мобілізації Са з кісток відключається.
Друга стратегія заснована на концепції катіонно-аніонного балансу раціону (DCAB) (Beede, 1992). Перебігають такі процеси: катіони натрію (Na+) та калію (К+) несуть позитивні заряди та підвищують рН у крові; аніони, зокрема хлору (Cl), і сірка (S2–) несуть негативні заряди й мають підкислювальний ефект в крові (зниження рН); коли баланс між катіонами й аніонами є негативним (негативний DCAB), рН крові знижується; для нейтралізації низького рН крові, спричиненого негативним DCAB, корова мобілізує буфери, включно з Ca фосфатом і бікарбонатом із кістяка.
Обидві стратегії спрямовані на активізацію механізмів, які дозволяють корові швидко отримувати з кісткових запасів Са, коли потреба на Са різко зростає під час отелення. Однак обидві стратегії не можна застосовувати разом.
Оптимальне рішення
Ми пропонуємо використовувати другу стратегію годівлі сухостійних корів, яка ефективно компенсує можливі випадки зменшення споживання корму в транзитний період. А негативні наслідки високих рівнів кальцію або калію в раціонах компенсувати використанням аніоногенних добавок. Для контролювання стану корів після отелення ми пропонуємо вивчити рецепти раціону і намагатися зробити так, щоб кормовий стіл містив 110–120% енергії, що піддається метаболізму (ME). Потреби > 1000 г/добу білка, що метаболізується (МП). Раціон корів має бути складений так, щоб забезпечував від 110 до 130% ME, але не більше як 1200 г/день MP.
Контролювати цей процес можна через рН сечі. Фізіологічна норма сечі в корів відповідає рН 8,4–8,6. Для запуску процесу надходження кальцію з кісток до крові рН сечі має бути 6,4–6,6.
Аніоногенні добавки рекомендовано згодовувати, починаючи за 21 день (не пізніше 15-го) перед отеленням. У цьому разі не так важливі витрати на використання продукту — всього за 2–3 тижні до отелення, але важливішим є правильність його застосування. На 3-й день вимірюємо рН сечі у п’яти корів. За досягнення рН сечі 6,2–6,4 вважаємо, що дозу встановили.
Слід ще раз наголосити, що витрати на аніоногенні добавки за 3-тижневий період нижчі, ніж витрати на лікування післяотельних ускладнень. Правильне використання продукту, сприяє додатковому отриманню молока за лактацію в кількості 300–450 л/гол (надбавка 5–8%). Це хороший прибуток і висока окупність. У день отелення треба припинити згодовувати аніоногенні добавки. Крім того, для швидшого відновлення рН крові в корм новотільних корів слід увести буфер.
Запорукою того, що транзитний період подолано успішно, є те, що корова здорова, виробляє велику кількість молока з необхідними компонентами й може бути запліднена у визначений час. Імовірність такого успішного переходу можна гарантувати за використання відповідних стратегій годівлі, додаткових наукомістких продуктів й керування в сухостійний і новотільний періоди.
The Ukrainian Farmer
