Агромаркет
Головне:
Агромаркет

З високого старту

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
З високого старту

Зима для аграріїв закінчилася несподівано рано, принаймні на два-три тижні раніше, ніж зазвичай. Головна інтрига посівної-2019 — розподіл площ під основними культурами. 

 

До початку польових робіт досвідчені аграрії готуються, можливо, навіть ретельніше, ніж до жнив. І якщо тактичні питання гарний господар сміливо делегує фахівцям відповідних підрозділів чи служб компанії, то стратегічні — особливо в наших турбулентних реаліях — це, передусім, виклик для власника й керівника. Ведучи бізнес у таких умовах, починаєш ще більше цінувати надійність і прозорі правила гри. На цьому, до слова, акцентували практично всі очільники агрокомпаній, з котрими, готуючи до друку новий номер, поспілкувався «АгроМаркет». Переважна більшість учасників ринку, керуючи ризиками, діє інстинктивно, вибудовуючи успішні комунікації, налагоджуючи власну 3D-модель співпраці, долаючи неабиякі навантаження й конфлікти. Скажімо, насіння, ЗЗР, добрива й інші складові агротехнології купують у перевірених контрагентів. Чимало керівників нової генерації усвідомлює, що репутація — це надважливий актив для залучення інвестицій. Утім, навіть схильність повертати позичене і добре налагоджені бізнес-процеси не допомагає агросектору якісно подолати проблеми з доступом до дешевих кредитних ресурсів, а окремі зміни в ситуації відверто непокоять вже не тільки агроспільноту. Зокрема, якщо поглянути на динаміку гривневої заборгованості, то стає очевидно, що кредитна підтримка агроіндустрії в абсолютному вимірі скорочується. Схоже, на часі альтернативні механізми, дієвість яких перевірить саме життя. До слова, часом ринок аж здригається від якоїсь кризової ситуації чи шахрайської схеми. Та, як то кажуть, усе, що не вбиває бізнес, робить його сильнішим. Агроіндустрія критично важлива для макроекономічної стабільності країни. Тож вирішальним чинником мало б стати поглиблення синергії всіх ланок ланцюга — від первинного виробництва й до споживання харчових продуктів. Про виклики посівної-2019 й перспективи нового сезону, про вектори диверсифікації господарської діяльності та можливості захисту свого бізнесу нам розповіли аналітики, експерти й громадські діячі української агроспільноти.

 

Поки що прогноз валового збору зернових і олійних у сезоні 2019/20 вкрай приблизний і визначається за формулою «минулорічний урожай мінус 10–15%», від’ємні відсотки — поправка на можливі несприятливі погодні умови. Конкретніші кількісні оцінки експерти й аналітики озвучать тоді, коли стане відомо, як розподілилися площі під основними культурами. А поки що саме ці площі (і наскільки вони не збігатимуться із прогнозованими) і є питанням номер один. Хоча Мінагрополітики запевняє, що загальна структура посівних площ під урожай 2019 року не зміниться і загалом відповідатиме минулорічній, певні коригування таки відбудуться – як з об’єктивних, так і суб’єктивних причин. Під першими маються на увазі матеріально-технічне забезпечення посівної та погодні умови, під другими — потреби сівозміни й бажання сільгоспвиробників вирощувати більш прибуткові культури.

 

Щодо матеріально-технічного забезпечення поточної посівної кампанії, то воно, справді, нічим особливо не відрізнятиметься від попередніх у тому сенсі, що аграріям так само бракуватиме коштів на придбання необхідної кількості техніки, пального, насіння, добрив тощо. Хоча ринкова пропозиція всього переліченого цілком достатня. За словами заступника міністра агрополітики Володимира Топчія, дефіцит фінансового забезпечення аграріїв для проведення посівної становитиме близько 15%, і це з урахуванням кредитів, які вони зможуть взяти в банках. Утім, цей дефіцит цілком покривається відтермінуванням оплати, яку часто пропонують постачальники товарів і послуг.

 

Куди складніше питання з погодою. Рання весна й ранній початок посівної самі по собі є позитивним чинником, втім, багато залежатиме від того, як складатимуться погодні умови надалі та для посіву яких культур вони будуть найсприятливішими.

 

«Метеорологи не можуть із великою точністю прогнозувати погоду на тривалий період — найімовірніші прогнози сягають не більше двох тижнів, — зауважує начальник відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко. — За тими даними, що ми маємо нині, погода в березні буде досить мінливою, циклони змінюватимуться антициклонами, але загалом нас очікує достатня кількість теплих сонячних днів. До 10-го числа на більшій території температури становитимуть +10…+12 °С, а потім відбудеться потужний винос тепла, і температура підвищиться аж до +25 °С на Півдні. Втім, 15–17 березня в країну прийде холодне арктичне повітря, і тоді температура вночі знижуватиметься до нуля, а вдень буде близько +6 °С».

 

Звісно ж, для проведення посівної важлива не лише температура, а й вологість. Загалом кількість опадів у березні відповідатиме нормі, однак через вітряну погоду пришвидшиться висихання поверхневого шару ґрунту. Подекуди вітри матимуть характер небезпечного явища, тобто їх швидкість перевищуватиме 20 м/сек. Тож аграріям доведеться встигати сіяти інколи в дуже вузькі «часові вікна».

 

Щодо усталеного порядку сівозмін, то більшість господарств його дотримуються. Та передусім намагаються сіяти ті культури, що за очікуваннями принесуть більший прибуток. Тож, зважаючи на це, можлива зміна фаворитів. Так, ще восени висловлювалися прогнози про збільшення площ під ярим ячменем, оскільки ціни на цю зернову досягли максимуму за останні кілька років. Щоправда, вже в лютому тренд різко змінився і на сьогодні ціни на ячмінь вже майже зрівнялися з цінами на фуражну пшеницю, а форвардні контракти на новий урожай наразі дешевші за минулорічні. Тож нові обставини здатні суттєво демотивувати охочих збільшити площі під культурою.

 

Те саме стосується й соняшнику. Ціни на насіння й олію цієї культури знизилися до десятирічного мінімуму. А за маржинальністю, як підрахували аналітики УКАБ, соняшник тільки трохи випередив пшеницю. Так, якщо для виробників прибуток з 1 га пшениці, за даними УКАБ, 2018 року становив 398 дол. США, то з 1 га соняшнику — 431 дол. США. Натомість наймаржинальнішою культурою у 2018 році стала кукурудза — вона забезпечила господарствам прибуток на рівні 646 дол. США з гектара і цим довела, що таки справді є царицею полів. Утім, така прибутковість пояснюється високою врожайністю кукурудзи у 2018 році (рекордні 78 ц/га — за даними Держстату), які найближчими роками досить складно буде не те що перевершити, а й навіть повторити.

 

Тому найімовірніше серед зернових сільгоспвиробники більше уваги приділятимуть просу й вівсу, ціни на які рекордно зросли через скорочення виробництва у 2018 році й сталий попит із боку переробників і експортерів. Серед олійних у фаворі будуть соя та ярий ріпак, прибутковість яких цього сезону, за даними УКАБ, перевищила 500 дол. США з 1 га. В посівах соняшнику зросте частка високоолеїнових гібридів, насіння яких, порівнюючи зі звичайним, цього сезону торгується з премією 20–40 дол. США. Також можна очікувати збільшення площі посівів нішевих олійних культур, таких як льон і нут.

 

Та знову ж таки, конкретні площі посівів залежатимуть від того, якою насправді буде погода й для яких культур її умови будуть найкращими. Про все це ми дізнаємось уже зовсім незабаром — за якийсь місяць-півтора.

 

 

Ярослав Левицький, аналітик аграрних ринків

газета “АгроМаркет”, березень 2019 року

 

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Джерело:
АгроМаркет
Поділитись: