Агромаркет
Головне:
Агромаркет

Як заробити на масштабі

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
Як заробити на масштабі

Про статки сільгоспкооперативів Польщі чи Іспанії наші співвітчизники можуть поки що тільки мріяти.

 

Кооперативний рух успішно розвивається в багатьох країнах світу. Через систему кооперативів, що належать безпосередньо сільгоспвиробникам, реалізується понад 50% продукції молочарства в Бельгії, Великобританії, Польщі, а в Нідерландах, Австрії та Данії ця частка сягає 95%. Через свої кооперативи виробники продають понад 60% оливкової олії в Іспанії та Греції, 69% м’яса у Фінляндії, 72% фруктів й овочів у Бельгії, 95% вирощених квітів у Нідерландах. Крім того, понад 50% зерна у Франції й Австрії зберігається на кооперативних елеваторах, що належать не посередникам, а виробникам. Україна про таке може хіба що мріяти. Чому?

 

Оскільки чинне законодавство обмежує вибір форми кооперації для юридичних осіб, фермери вимушені шукати обхідні шляхи.

 

«Обслуговуючий кооператив не може закуповувати продукцію у своїх членів, щоб, наприклад, переробляти її й продавати, бо діє законодавча заборона на відчуження цієї продукції на користь кооперативу. І це, звісно, створює труднощі, бо доводиться діяти через певні давальницькі схеми й т. п. Якщо ми об’єднуємо саме юридичних осіб, потрібно прибрати це обмеження», — наголошує заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов. І наводить такий приклад: на молочному ринку переробники виявляють інтерес до створення кооперативів разом із селянами. І ті, і ті, зрозуміло, зацікавлені у виробництві молока найвищої якості. Однак обмеження щодо входження юридичних осіб до виробничого кооперативу не дозволяє втілитися таким проектам.

 

За офіційними даними, в Україні зареєстровано близько 2000 сільськогосподарських кооперативів. Виробничих й обслуговуючих — приблизно порівну — по 1000. Щоправда, реально господарську діяльність ведуть лише 55% обслуговуючих кооперативів. Найбільше — молочарських (156) і з обробітку землі та збирання врожаю (153). Ще 67 — плодоовочевих, 36 — зернових, 17 — м’ясних і 135 — із надання інших послуг. У кожного — свої подробиці кооперативних реалій. Утім, є і чимало спільних проблем. Наприклад, логістичних. Члени більшості обслуговуючих кооперативів спільно закуповують матеріали або збувають продукцію, що потребує відповідного транспорту та потужностей для зберігання. Натомість кооперативна логістика — це неабиякі витрати. Проте, зауважує очільник Аграрного союзу України Геннадій Новіков, налагодження логістики, яка об’єднала б сільгоспвиробників, — це запорука розвитку кооперативу, бо тоді люди чітко бачать механізми його роботи.

 

ЦИТАТА В ТЕМУ

 

Перед нами стоїть пріоритетне завдання — розвиток сільських територій та відродження села. Для цього насамперед потрібно застосувати територіально-орієнтований підхід до керування розвитком сільських територій, концентрувати зусилля на залученні інвестицій, сприяти розвитку кооперативних моделей та інших ефективних форм організації виробництва, а також проводити з фермерами роз’яснювальну роботу й надавати організаційну підтримку у створенні кооперативів.

Тарас Кутовий, міністр аграрної політики та продовольства

 

 

Непроста справа

 

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Зерновий» із Дніпропетровської області має всі шанси впоратися зі своїми логістичними проблемами на третьому році діяльності — 38 його учасників, котрі загалом обробляють приблизно 10 тис. га ріллі, цьогоріч планують спільно сформувати гідну товарну партію зерна нового врожаю. Нинішнього сезону завершать будівництво елеватора на 13 тис. тонн, який приблизно на 80% профінансовано програмою канадського уряду з підтримки кооперації в Україні. Як зазначив агроном «Зернового» Антон Мошник, уже нині відчутною є ціла низка переваг кооперативного життя-буття. Наприклад, члени об’єднання можуть скористатися кваліфікованими агрономічними послугами й матеріально-технічними ресурсами, придбаними за оптовою ціною. «Ми надаємо членам кооперативу дизпаливо, добрива, ЗЗР, посівний матеріал в розстрочку під 1–2% річних, з яких маємо кошти на заробітну платню та господарські витрати кооперативу. Розстрочка оформляється для того, щоб виробники не продавали своє зерно за безцінь, щоб тільки розплатитися за МТР», — каже пан Мошник. Він переконаний, що переваги об’єднання в кооператив для зерновиробників очевидні. Головне — аби члени кооперативу та правління розуміли важливість командної роботи, подбали про взаєморозуміння та були готові спільно ухвалювати управлінські рішення. До слова, оформлення статусу неприбуткової організації виявилося не такою вже й простою справою. Оскільки районні служби раніше не стикалися з такими прецедентами, процес тривав довше, ніж хотілося б.

 

Долаючи скепсис

 

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Київський», який із минулого року провадить нішевий для України напрям діяльності, — виробництво органічної ягоди — легко отримав статус неприбуткового. Втім, як розповів один із його засновників Дмитро Зубаха, кожен учасник об’єднання працює з рентабельністю до 200% — завдяки високому попиту на органічну ягоду за кордоном. А кооператив дбає про сервіс сільгоспвиробників — від консультацій щодо того, як перетворити звичайне виробництво на «біо», й до органічних саджанців, добрив і потужностей для заморожування продукції. До слова, кілька десятків ягідників (загалом приблизно 300 га) розпорошені по Україні від Запорізької до Ужгородської областей. Найбільшою проблемою, з якою довелося стикнутися при створенні кооперативу, пан Зубаха назвав скепсис фермерів щодо ідеї спільної діяльності. «Та після того, як ми довели на ділі, що цей проект абсолютно життєздатний, немає жодних підводних каменів, люди у нього повірили», — запевнив він.

 

Вижити без поштовху

 

Яскравий приклад переваг кооперативного життя-буття — реалії кооперативу «Козацький зерновий союз» в Запорізькій області. Коли його учасники вирішили провести тендер для закупівлі добрив (у ньому взяли участь 16 компаній-постачальників), ціну на необхідну партію товару вдалося знизити на 44 млн (!) грн. Звісно, успіхи «Козацького зернового союзу» могли бути більш відчутними, якби не обмеження логістичних можливостей доступу до кінцевого споживача. Із цим, до речі, погоджуються й інші прибічники кооперативного руху. Часом логістичні бар’єри виростають до нездоланних висот.

 

«Ми живемо в горах в Турківському районі Львівської області. Ми всі розуміємо, що єдиний спосіб відродити нашу громаду — це виробляти автентичні продукти — ті, що вироблялися в районі ще 100–130 років тому, за часів Австро-Угорської імперії», — розповідає голова правління кооперативу «Вулкан» зі Львівської області Богдан Комарницький.

 

Кооператив спеціалізується на виробництві твердого сиру за старовинною технологією, топленого масла, бездріжджового хліба й олії з льону. І хоча це перспективний напрям нішевої продукції, справа розвивається складно. Поштовхи дають гранти міжнародних й українських благодійних організацій, однак підприємницького капіталу бракує. Голова кооперативу зізнався, що спілкується з багатьма охочими кооперуватися, однак після візиту в гори всі потенційні інвестори переглядають свої наміри. На заваді стають логістичні бар’єри, відсутність придатних для ведення бізнесу доріг.

 

«Якби ми жили біля Києва, вже б давно були завантажені роботою по вуха. Та яка робота в горах, за 150 км від Львова? Ще й розбита дорога звертає всі перемовини нанівець», — нарікає пан Комарницький.

 

Достукатися до влади

 

Нехай там як, відсутність доріг, транспортних засобів і складських приміщень — перепони куди тяжчі, ніж сумніви чи невміння господарювати. Чи подужати цей тягар без допомоги держави? А якщо вона цього зробити нездатна, чи готова віддати певні важелі в руки бізнесу? За даними очільника Аграрного союзу України Геннадія Новікова, в Польщі 85% витрат на роботу логістики покриває Євросоюз, а 15% — виділяється із бюджету польського уряду, й потім повертаються виробниками. «Якщо ми хочемо розвивати сільську місцевість, малий і середній бізнес, інвестиції слід спрямовувати на розбудову логістики, на коопераційні форми господарювання та просування їхньої продукції до споживача, зокрема до експортного ринку, — наголошує він. — Підтримку треба надавати не окремим виробникам, членам кооперативів, а групі виробників за умови їхнього об’єднання».

 

На жаль, поки що розраховувати на державну підтримку марно. Верховна Рада не переймається проблемами кооперації — у стінах парламенту, як нам стало відомо від джерел у ВР, наразі не зареєстровано жодного «кооперативного» законопроекту Втім, експертне середовище готує законодавчу ініціативу щодо усунення обмежень участі юридичних осіб у виробничих кооперативах. Мету закладено у Стратегію розвитку сільського господарства України до 2020 року, а законопроект планують підготувати вже цього року.

 

 

Аліна Голинська

газета “АгроМаркет”, травень 2016 року

     

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
  

 

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
АгроМаркет