Україна може зберегти агроекспорт на рівні 25 млрд дол. завдяки переорієнтації на ринки третіх країн

За сприятливого сценарію та відсутності суттєвого падіння врожайності Україна може зберегти агроекспорт на рівні близько 25 млрд доларів США завдяки переорієнтації поставок з ЄС на ринки третіх країн.

Про це повідомляє пресслужба УКАБ.

У разі поглиблення дефіциту ресурсів та зростання виробничих витрат існують ризики скорочення як обсягів виробництва, так і експорту української агропродовольчої продукції.

«Країни Близького Сходу, Північної Африки та Туреччина стають дедалі важливішими для українського агроекспорту, зокрема з урахуванням переорієнтації обсягів аграрної продукції, які раніше постачалися на ринок ЄС. За перші чотири місяці 2026 року частка Туреччини та країн Близького Сходу і Північної Африки перевищила 35% українського агроекспорту», – розповіла голова комітету з європейської інтеграції УКАБ Олександра Авраменко під час дискусії «Світові сигнали — наслідки для України: економічні перспективи 2026», організованої Вокс Україна .

За словами експертки, значення цього регіону для України продовжує зростати на тлі змін у глобальній торгівлі та поступового скорочення поставок окремих видів продукції на ринок Європейського Союзу. Особливо важливими для українських експортерів залишаються Єгипет, який є одним із ключових покупців української агропродукції в регіоні, а також Алжир, що нарощує імпорт зернових культур. Водночас Йорданія залишається перспективним ринком для олії та фасованої продукції.

Туреччина при цьому відіграє не лише роль ринку збуту, а й стає ключовим транзитним та переробним хабом для поставок української продукції до регіону Перської затоки, особливо в умовах блокади Ормузької протоки. Через Туреччину українська продукція може надходити до країн регіону альтернативними маршрутами, що додатково посилює її стратегічне значення для українського експорту.

Водночас український агросектор уже стикається з новими ризиками. Через дефіцит близько 200 тис. тонн азотних добрив та подорожчання енергоносіїв аграрії можуть втратити до 15–20% врожайності, що безпосередньо вплине на експортний потенціал країни. Додатковою проблемою залишаються удари по портовій інфраструктурі — лише за перші місяці року порти Великої Одеси та пов’язана з ними логістична інфраструктура зазнали понад 180 атак. Це змушує бізнес частіше використовувати дорожчі залізничні маршрути, що підвищує собівартість продукції та знижує її конкурентоспроможність на зовнішніх ринках.

Окрему увагу експертка приділила конкуренції на світових ринках. Головним конкурентом України залишається росія, яка контролює близько половини ринку пшениці Північної Африки та має перевагу завдяки дешевшим енергоносіям і власному виробництву добрив. Також Україна конкурує з Аргентиною, США та Бразилією, які мають стабільні логістичні маршрути та сильні позиції на глобальному аграрному ринку.

На думку експертки, у нинішніх умовах ключовою перевагою стає не лише ціна продукції, а й здатність гарантувати стабільну логістику, довгострокові контракти та безперебійність поставок. Саме ці фактори дедалі більше визначатимуть розподіл часток на світовому аграрному ринку.

Нагадаємо, експорт зернових та олійних у сезоні 2026/27 потенційно може сягнути 50,8 млн т.