Мирні міста та села, цивільні підприємства, об’єкти соціальної та енергетичної інфраструктури — по них цілять нині ворожі ракети. Нові атаки були спрямовані на енергосистему, задля відновлення якої в Україні запроваджено режим економії. Утім, одна справа — посидіти кілька годин без світла в місті, а інша — в період активного сушіння зерна намагатися дати раду виробничим процесам без електрики.
Наразі не всі агропідприємства зіткнулися з цим, але кожен прораховує можливість. Про це ми дізналися, безпосередньо поспілкувавшись з учасниками ринку.
«Сподіваємося на краще»
Тарас ПАНАХИД, директор ТОВ «Самбірський елеватор» (Львівщина)
У деяких районах нашої області вже були вимкнення електроенергії на добу й навіть на кілька діб. Нас, дякувати, це допоки оминає. Але якщо таки вимикатимуть, це буде халепа: простій на три-чотири години щодоби може призвести до зменшення продуктивності десь на 20–25%. До речі, кукурудза вже надходить. Перші машини заходили з вологістю 30–31%, а надалі менше як 27–28% не було.
Наш елеватор споживає близько 800 кВт з коефіцієнтом одночасності, коли працюють дві лінії приймання, сушіння й відвантаження на автівки або залізницю. Резервних потужностей не маємо. Користуємося основним джерелом живлення й сподіваємося на краще. У разі вимкнення електроенергії на кілька годин на добу ми просто підлаштуємося.
Кількість машин, які зможемо опрацьовувати на вході, доки не буде світ ла, доведеться зменшувати. У разі відсутності електрики близько доби прийматимемо зерно на майданчик, а потім вже його пересушуватимемо. Звісно, якесь мінімальне живлення для роботи офісу, зважування й пробовідбірника забезпечимо генератором. А ось придбання потужнішого генератора задля забезпечення безперебійної роботи елеватора поки що не розглядали — таке обладнання дороге й дуже енергозатратне.
«Сонячні панелі — не панацея»
Роман ХМАРУК, директор Вендичанського елеватора, «ЕПІЦЕНТР АГРО» (Вінниччина)
За умов війни та невідомості цін на паливо й енергоресурси, усі намагаються якомога швидше забрати зерно з поля. Відповідно, кожна година простою елеватора грає роль. Процес зупинки навіть на пів години вже має негативні наслідки. Відсутність електроенергії призводить до затримання розвантаження автотранспорту та, як наслідок, до зупинки комбайнів у полі через брак автівок.
Сушарки витрачають найбільше електроенергії. Ми закінчили приймати соняшник, який прибував із середньою вологістю 12%. Розпочали приймати кукурудзу. Вона надходить із вологістю 30%.
Наразі в нашому регіоні немає тривалих вимкнень електроенергії, але ми до них готуємося. Зокрема, на часі розглядаємо можливість установити потужні генератори, які нам допоможуть забезпечити безперебійну роботу елеватора.
Деякі господарства раніше встановили сонячні панелі. Але це не панацея. Під панелі потрібна велика площа поблизу елеваторів і потужні батареї для накопичення електрики. Тому, на мою думку, на 100% забезпечити роботу елеваторів саме цією альтернативою не вдасться, хоча вони, звісно, й можуть частково допомогти в роботі, розвантаживши трансформатор на 10–15% і зменшити навантаження на електромережу.
«Без електрики знижується продуктивність»
Олександр КАСЬЯН, головний енергетик Андріяшівського і Яготинського елеваторів групи компаній «МХП» (Київщина)
Для нормальної роботи наших елеваторів потрібно близько 5000– 12 000 кВт.годин електроенергії на добу. В умовах перебоїв з електропостачанням працювати важко. Бо коли вимикається електрика, робота елеватора, зокрема й сушіння зерна, зупиняється. Відповідно, знижується продуктивність.
Усе залежить від вологості, кількості збіжжя й умов його зберігання. До нас надходить кукурудза, параметри воло гості якої коливаються від 22 до 28%. Приймаємо наразі й соняшник із вологістю від 9 до 17%.
Якщо вологе зерно стоїть кілька днів без руху, воно гріється й псується. На щастя, в нас є не потужні генератори, які ми запускаємо і маємо можливість вмикати вентилятори зерносушарки, щоб охолодити зерно. Після відновлення електропостачання розігріваємо його й сушимо далі. Тому на якість збіжжя короткочасні вимкнення електроенергії не вплинуть.
Звісно, ми сподіваємося, що таких вимкнень буде якомога менше. Щоб підстрахуватися, централізовано замовили генератори, але придбати їх сьогодні — та ще проблема…
«Нехай кукурудза сидить на стеблі»
Олександр ЛИТВИН, директор елеватора ТОВ «Верес» (Кіровоградщина)
Ми не сильно замислюємося над пошуками альтернативи централізованому електропостачанню у разі вимкнень електроенергії. Та і який генератор можна замови ти, якщо одна сушарка бере 127 кВт.год?! І це вже не кажучи про інші енерговитрати.
Якщо ж графіки припинення електропостачання будуть реалізовані, нам доведеться припиняти роботу. Зрозуміло, що перебої з електрикою можуть позначитися на якості зерна. Максимум, що зможемо зроби ти, — не будемо жнивувати на період відсутності світла. Нехай уже краще кукурудза сидить на стеблі… Також збиратимемо ті обсяги, що зможемо пересушити. Тим більше, що в нас 12 тис. гектарів власної землі, тому здебільшого сушимо своє збіжжя. Звісно, ті, хто надає послуги, мають діяти на свій страх і ризик.
Ми ж у разі вимкнень електроенергії якось будемо виходити зі становища. Щоправда, вологість кукурудзи в нас 20–23%, і це вже легше. Якщо ж ситуація зі світлом буде критичною, можливо залишимо її стояти в полі до зими або до весни.
«Прорахували обсяги дизпального»
Олександр МАЗОРУК, директор елеватора ТОВ «П’ятидні» (Волинь)
Поки що ми не потрапляємо під графік обмеження потужностей. Наразі закінчуємо обмолочувати сою, а з кукурудзою чекаємо, коли знизиться показник вологості, який наразі становить близько 26%. Соняшник також вологий — до 18%.
Але для підстрахування замовили генератор виробництва Туреччини потужністю 500 кВт, який вже в дорозі. Він може працювати цілодобово, наше завдання — заправляти його дизпаливом. Ми прорахували, що йому потрібно 2,5 тис. літрів на добу, якщо генератор працюватиме безперестанку на повне навантаження. А тільки для забезпечення роботи елеватора потрібно близько 1,5 тис. тонн дизпалива на добу.
«Продуктивність падає»
Олександр ЯКУБА, директор елеватора ТОВ «Захід-Агропром» (Рівненщина)
Наразі у нас в регіоні проблем із вимкненням електроенергії не виникало, немає навіть графіків вимкнення. Альтернативи централізовано му електропостачанню в нас немає. А з генераторами на ринку велика проблема: в Україні їх уже немає, а на замовлення стоять великі черги. Тому в разі відсутності світла будемо простоювати й ми.
Вимкнення електроенергії за графіками навіть на чотири години є критичним для елеватора. Всі виходять на потоки й працюють, намагаючись не вимикати сушарки. Адже найбільше енергоресурсів витрачається під час пуску: доки сушарка розігріється, ви фактично марно витрачаєте електроенергію й газ. Ми намагаємося працювати безперервно протягом кількох діб, зупиняємося для огляду й знову запускаємо роботу сушарки.
Через вимкнення світла продуктивність падає колосально, адже потрібно вдвічі зменшити вологість кукурудзи — наразі ми приймаємо зернову з вологістю 30%. Звісно, сподіватимемося на те, що встигнемо зібрати й посушити кукурудзу до масових вимкнень. Поготів, що цього року не так багато засіяно пізніми культу рами. Та й соняшник, може, постоїть і трохи підсохне. А далі вже будемо підлаштовуватися. Іншого виходу немає.
The Ukrainian Farmer
