Підприємство «Лібера Ленд» забезпечує приріст телят завдяки впровадженню інновацій у годівлі тварин
Як вигодувати бичків
Підприємство «Лібера Ленд» забезпечує стабільний приріст телят завдяки натуральним кормам і впровадженню інновацій у годівлі тварин.
Успішне ведення м‘ясного тваринництва починається з правильного керування вирощуванням молодняку. Забезпечити високу продуктивність тваринницькому господарству можна тільки за умови постійного удосконалення роботи ферми, зокрема, інвестування в інновації. В прогресивних компаніях давно зрозуміли, що з відром для випоювання телят підняти продуктивність ферми — не реально. Тому на тваринницьких комплексах установлюють автоматичні системи випоювання закордонного виробництва, навіть попри їх високу вартість. Така система забезпечує збалансоване харчування телят і підвищує ефективність організації праці на тваринницьких комплексах.
У перевагах атоматизованої системи відгодівлі телят переконалися в компанії «Лібера Ленд», що спеціалізується на розведенні великої рогатої худоби в селі Водяне Магдалинівського району Дніпропетровської області.
Підприємство було створено два роки тому, й за короткий період діяльності налагодило вирощування здорового молодняку та стабільного досягнення певних параметрів добових приростів. Одним із перших позитивних моментів у розвитку компанії вважають освоєння вирощування телят без цільного молока, використовуючи замінник цільного молока (ЗЦМ). Детальніше про те, як розвивалося підприємство, розповіли Костянтин Ковтун, керівник бізнес-напряму й фермою «М’ясне скотарство і напівфабрикати» ТОВ «Лібера Ленд» і Зоряна Кірічок, заступниця завідувача ферми.
— Пане Костянтине, розкажіть про цілі компанії та плани на найближчу перспективу?
— Костянтин Ковтун: Стратегія розвитку нашої компанії на найближчі роки полягає в тому, щоб вирощувати тварин м’ясної породи й вивести на ринок максимально натуральну м’ясну продукцію (напівфабрикатів), аби забезпечити населення України високоякісною телятиною — стейками, філе тощо. Тобто головне наше завдання — це забезпечення приросту натуральної телятини без додавання будь-яких антибіотиків і стимуляторів росту.
— Які критерії мали до породи ВРХ і що саме вибрали для розведення на своїй фермі?
— Костянтин Ковтун: Зупинили свій вибір на тваринах абердин-ангуської породи, бо м’ясо цих тварин має покращені споживчі властивості: воно ніжне й мармурове — має рівномірне розташування жирових прошарків у м’ясі.
Нині утримуємо всього пів тисячі голів: корів і телиць абердин-ангуської породи й биків-запліднювачів тієї самої породи для забезпечення процесу природного відтворення стада.
Крім природного запліднення ми дотримуємося й інших принципів виробництва максимально екологічної й натуральної продукції. Зокрема, використовуємо тільки натуральні корми власного виробництва: вирощуємо на своїх полях зернові й овочеві культури. Тобто організували виробництво продукції «з поля — до столу». Також мінімізували використання антибіотиків, відмовилися від будь-якого роду стимуляторів росту — тільки натуральні процеси.
Наявність чистопородного поголів’я цієї породи висуває перед нами план — отримати статус племінного господарства й реалізовувати не лише відгодованих биків і напівфабрикати після їх забою для українського роздрібного ринку, а й породистих телиць для вирощування цієї породи в інших господарствах України та закордоння.
— Пані Зоряно, поділіться досвідом, як вам вдається забезпечувати інтенсивний ріст телят?
— Зоряна Кірічок: Одним із головних чинників у діяльності нашого підприємства є вирощування здорового молодняку. Досягнути цього можливо, якщо забезпечити певні параметри добових приростів і нормальний стан здоров’я наших телят, а саме: відсутність діареї, респіраторних захворювань. Для цього ми, зокрема, використовуємо автоматизовану систему випоювання телят.
Раніше телят випоювали вручну, і це призводило до значних економічних і трудових затрат, могло стати причиною захворюваності молодняку. Проте технології постійно розвиваються, і на заміну ручному було застосовано автоматичне випоювання. Автоматичну систему випоювання тварин називають по-різному: «молочним шатлом», «молочним таксі», «молочною мамою» або кормонянею.
Ми для свого підприємства придбали систему атоматичного випоювання виробництва Іспанії. Кормоняня обладнана баком для порошку місткістю сто літрів, містить дозатор замінника молока та здатна забезпечити випоювання до 300 тварин. Таким чином, забезпечили своїм телятам вільне випоювання.
Система під’єднується безпосередньо до мережі водопостачання, тому не потрібний додатковий бак для води незалежно від тиску води в трубі. Якщо в баку замало води чи є її надлишок, система про це сигналізує. Воду можна подавати дозовано — від 400 до 1500 г. Серед переваг використання системи я б додала ще й те, що вона має невелику вагу й компактна, що полегшує установку, використання та керування нею.
— Чи складно привчати телят до автоматизованої годівлі?
— Зоряна Кірічок: Новонароджених телят одразу повинні випоювати соскою, тому тварини до неї звикають і легко переходять на користування соскою в автоматизованій системі.
Усіх закупних телят ми переводимо на автоматизоване випоювання кормонянею з триденного віку. Для відгодівлі тварин самі виготовляємо замінник молока, використовуючи високоякісні компоненти та добавки, — це оптимальний варіант у співвідношенні «ціна — якість».
— Які параметри берете до уваги, складаючи програму автоматизованої системи годівлі?
— Зоряна Кірічок: Головне, щоб кожне теля випивало щодня не менше ніж 6–8 л молока. Кормоняня дає можливість пити стільки, скільки забажається. Фіксуючи кількість використання замінника молока, ми контролюємо кількість випитого в кожній групі телят.
До того ж обов’язково обстежуємо тварин, а в разі виявлення ослаблених ізолюємо їх і встановлюємо причину.
— Автоматизована система годування може стати розсадником бактерій. Чи не збільшується ризик захворювань у групах за її застосування?
— Зоряна Кірічок: Обладнання досить просте у використанні, зокрема й щодо підтримування чистоти. Миття стакану змішування та гумових трубок відбувається автоматично, за бажання для цієї процедури можна підвищити температуру води. Апарат легко розбирати, щоб почистити всередині. Раз на день обробляємо кормоняню дезінфекційними засобами, а соски — двічі на день.
— Автоматизована система випоювання телят досить популярна на фермах у різних країнах світу з розвиненим тваринництвом. Як це стосується вітчизняних фермерів?
— Костянтин Ковтун: Це недешеве обладнання, тому в ухваленні рішення велике значення має ціна питання.
Для себе ми вирішили інвестувати в кормоняню і вже отримали певний економічний ефект: оптимізували кількість обслуговчого персоналу, стали менш залежними від людського чинника в дозуванні, приготуванні та підігріванні суміші. Щодо останнього, то тепер використовуємо менше електроенергії, адже нам більше не потрібно кілька разів підігрівати суміш: кормоняня тримає її температуру на оптимальній позначці +38 °С. Внаслідок цього маємо економію електроенергії.
Ми й далі працюємо над удосконаленням системи вирощування великої рогатої худоби та виробництва напівфабрикатів, реалізуючи основну місію своєї діяльності — виробництво натуральної телятини на природних кормах без застосування добавок і лікарських засобів.
Олеся Деркач
журнал The Ukrainian Farmer, квітень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».