Агрономія

У «Діброва і К» знають як уникнути помилок при приготуванні бакових сумішей

Практика захисту

Практика захисту

Результат приготування бакових сумішей залежить від багатьох чинників, його складно передбачити. У «Діброва і К» знають, як уникнути помилок.

Захист сільськогосподарських культур від шкідників, бур’янів і хвороб — справа досить складна, а найменша помилка на будь-якому етапі може призвести до часткової чи повної втрати врожаю. Тому деякі господарства довіряють цю відповідальну роботу професіоналам. Так вчинили в компанії «Діброва і К»: віддали на аутсорсинг комплексне вирішення питання захисту культур від сівби до фізіологічної стиглості фахівцям сервісу CаreField. Господарство обробляє 1300 га в селі Мізяків Вінницької області та спеціалізується на вирощуванні кукурудзи, також вирощує негенномодифіковану сою, соняшник і зернові культури. Близько половини земель — під зрошенням: це потрібно для отримання стабільних якісних урожаїв, адже господарство надає послуги насіннєвим компаніям із вирощування насіння. Відповідно, це накладає свою специфіку й на формування системи захисту. 

Олександр Барчишен

Про нюанси в захисті культур розповів Олександр Барчишен, керівник напряму CareField. За його словами, складниками успіху ефективності проведення захисту культур є такі аспекти, як приготування бакової суміші препаратів, логістика підвезення води та робота обприскувачів. 

Своя суміш — найкраща 

Застосування бакових сумішей у технологіях захисту має очевидні переваги. Адже таким чином фермер може не лише підвищити економічну ефективність внесення препаратів, а й мінімізувати пестицидне навантаження на ґрунт зниженням норм витрат кожного інгредієнта, зменшенням кількості обробок, а відтак і механічного пошкодження врожаю. 

Для захисту культур на ринку пропонується чимало готових фабричних сумішей препаратів, до складу яких входять два і більше компонентів. Такі гербіциди дієві в застосуванні проти дводольних бур’янів з інсектицидами, в комбінації інсектицидів і фунгіцидів тощо. Проте готові рішення пропонують для типових ситуацій. А за нинішніх обставин для підвищення ефективності засобів захисту рослин слід орієнтуватися на трансформації, що відбуваються у видовому складі фітоценозів. Як показує моніторинг структури видового складу бур’янів, шкідників і хвороб, за останні роки вона змінилася. «За таких умов фермер має використовувати не рішення для типових ситуацій, а потенційно ефективні комбінації пестицидів, макрота мікродобрив, стимуляторів росту рослин — тобто власні бакові суміші з урахуванням наявних проблем чи потенційної загрози на своїх полях», — наголошує Олександр Барчишен. 

Поширені помилки 

На результат приготування розчинів впливає чимало чинників. Урахувавши їх, можна уникнути чимало помилок. 

Однією з основних причин невдач є вибір для суміші препаратів із різними строками застосування. Експерт радить, коли заходи захисту культури й догляду за нею поєднуються, шукати «золоту середину» між оптимальними строками обробки й фазою розвитку рослин. 

Досить поширена помилка — ігнорування фітосанітарного стану посівів. «Прагнучи мінімізувати витрати в проведенні так званого хімічного прополювання зернових культур, працівники господарств змішують гербіциди проти дводольних і злакових бур’янів, але не враховують реальної наявності чи відсутності самих бур’янів», — пояснює пан Олександр. Він радить у ситуації, коли на полі здебільшого є дводольні бур’яни, але масової наявності злакових ще не спостерігається, проводити обробку роздільно. Бур’яни, що зійшли після проведення обробки, не знищуються селективними післясходовими гербіцидами. Якщо ж чекати масової появи злакових бур’янів, дводольні можуть перерости й застосування проти них селективного гербіциду буде неефективним. 

Ще одна помилка — в застосуванні препаратів не враховують фази розвитку рослини культури. Проте якщо препаратом, рекомендованим до застосування у фазу кущіння зернових, обробити у фазу виходу рослин в трубку, це може негативно вплинути на формування колоса й призвести до зниження врожаю. 

Часто в приготуванні суміші не враховують сумісність препаратів. Сучасні засоби захисту рослин — це складні фізико-хімічні композиції, до складу яких входять діючі речовини й допоміжні компоненти, що підвищують їх ефективність і полегшують застосування (розчинники, посилювачі прилипання, консерванти, антиоксиданти, емульгатори та стабілізатори, а ще — інгібітори корозії, згущувачі, антифриз тощо). Тому за використання препаратів у бакових сумішах потрібно враховувати не лише те, як взаємодіятимуть діючі речовини, а й додаткові компоненти. «Наприклад, змішування аніонних і катіонних поверхневоактивних речовин (посилювачі прилипання та емульгатори) може спровокувати згортання емульсій і суспензій», — звертає увагу Олександр Барчишен. Такої самої реакції слід очікувати, додаючи невідповідні речовини або мікродобрива у хелатній формі. 

Варто звернути увагу й на біологічну сумісність. Зокрема, це стосується поєднання в одній обробці гербіцидів і речовин з анти стресовими властивостями для культур, адже «антистресовий ефект» підвищуватиме стійкість до гербіциду не лише в них, а й у бур’янів. 

Під час змішування варто пам’ятати, що не всі добрива й мікроелементи сумісні з пестицидами; а сірковмісні та боровмісні не можна змішувати з оліями й маслянистими рідинами, до того ж боровмісні також несумісні з вапном. Препарати з кислою реакцією рН не можна поєднувати з лужними розчинами; а ті, що містять кальцій, не можна змішувати з фосфором і сіркою, залізом і магнієм. 

«Чимало фермерів „грішить” неправильним змішуванням різних препаратів. Але приготування бакової суміші — це не механічне змішування довільно підібраних компонентів, для виконання цієї роботи треба мати знання з органічної хімії й агрономії», — додає пан Олександр. Необдумані дії в найкращому разі призведуть до утворення неефективної суміші, а в гіршому — завдадуть шкоди культурам (інтоксикацію або антагоністичну дію) й обприскувачам, призведуть до необґрунтованих витрат і шкоди здоров’я персоналу й навколишньому середовищу. 

Алгоритм приготування 

Готуючи суміші, потрібно дотримуватися порядку та технології. Перш за все треба вивчити інформацію про фізико-хімічну сумісність основних компонентів і допоміжних речовин, біологічну сумісність компонентів і їх сумарну дію на шкідників, бур’яни та культури, склад води, що застосовується. Дізнатись про склад і характеристику препаратів можна з інформації на етикетках і в інструкціях до засобів захисту рослин, добрив і інших препаратів. Варто заглянути до спеціальних таблиць хімічної сумісності препаратів, хоча не факт, що вони показують усі можливі варіанти та нюанси застосування, адже виробники часто оновлюють номенклатуру хімічних засобів. Також треба врахувати оптимальні строки обробки рослин для кожного препарату й фазу розвитку культур і бур’янів, погодні умови. «Озброївшись» інформацією, можна уникнути помилок і невдач у приготуванні бакових сумішей. 

У змішуванні препаратів потрібно дотримуватися певної послідовності їх додавання в розчин — так можна уникнути імовірної фізико-хімічної несумісності. Знавці рекомендують таку послідовність додавання засобів захисту з урахуванням їх препаративної форми: водорозчинні пакети — вододисперсні гранули, сухі розчинні порошки — концентровані суспензії на водній основі — масляні концентровані емульсії — поверхнево-активні речовини — водні розчини, водні концентрати — рідкі добрива, мікроелементи й регулятори росту. 

Перед приготуванням бакової суміші пан Олександр радить провести тест на сумісність препаратів. Для цього в скляній банці треба змішати всі компоненти майбутньої суміші в пропорціях, що відповідають польовим нормам витрати, ретельно перемішати й збовтати. Однорідність суміші оцінюють візуально двічі: після змішування і через 30 хв. Якщо спостерігається осад, помутніння розчину чи стійке розшарування, розчин помітно нагрівся чи охолодився, виділяється газ чи спостерігається утворення піни, таку суміш не рекомендовано застосовувати, бо наслідки непередбачувані. Якщо протягом пів години суміш розшарувалася, але легко розмішується, то її можна застосовувати за умови постійної роботи міксера. 

Робочий розчин треба готувати безпосередньо перед застосуванням у призначених і попередньо підготовлених для цього місткостях. Вода має бути чистою, без мулу та домішок, оптимальна температура +20…+25 °С (застосування води нижче як +10 °С знижує розчинність і біологічну ефективність препаратів до 50%). Утім, реакція в баковій суміші в кожному випадку може бути непередбачуваною. Якість робочого розчину може залежати навіть від зміни погоди — дощу чи зміни температури повітря, що вплине на якість води у водоймищі, та від фірми — виробника препарату. 

Чим обприскують 

На полях «Діброва і К» для якісного приготування та внесення розчину тісно співпрацюють технолог, агроном і механізатор. Для обприскування господарство має самохідні обприскувачі: Jacto Uniport з об’ємом основного бака для робочого розчину 3000 л/ 4500 л, шириною захвату 30/36 м і кліренсом 175 см. Машина укомплектована автопілотом, працює з робочою швидкістю до 35 км/год і має індивідуальне керування кожною форсункою. А також John Deere 4730/4030/4940 із секційним керуванням форсунками. 

Робочий розчин готують на змішувальному вузлі, а заправку місткостей засобів захисту проводять на складі — тільки на визначений об’єм обробітку. «Крім того, ми чітко розраховуємо логістику підвезення води, приготування й підвезення робочого розчину, — наголошує Олександр Барчишен. — Для прикладу: приготування робочого розчину 9000 кубометрів потребує 25–30 хв, перезаправка обприскувача — 5–7 хв». Такі розрахунки дозволяють в оптимальні строки проводити обробку і ефективно використовувати техніку.

Довідка

Рекомендована послідовність додавання засобів захисту з урахуванням їх препаративної форми: водорозчинні пакети — вододисперсні гранули, сухі розчинні порошки — концентровані суспензії на водній основі — масляні концентровані емульсії — поверхнево-активні речовини — водні розчини, водні концентрати — рідкі добрива, мікроелементи й регулятори росту.  

Лариса Степанушко

журнал The Ukrainian Farmer, квітень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернетсторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону УкраїниПро авторське право та суміжні права”.
Використання
інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
The Ukrainian Farmer
The Ukrainian Farmer
The Ukrainian Farmer
4
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ