Овочі-Ягоди-Сад

Як отримати гарантований урожай?

Як отримати гарантований урожай?

Урожай можна програмувати, використовуючи якісне насіння, регулюючи родючість ґрунту і живлення рослин, контролюючи розвиток грибів, нематод, бактерій, інших хвороб та шкідників. Про це йшлося на семінарі, організованому в Чернігові компанією «Агріко Україна» та Українською асоціацією виробників картоплі.

  

До проекту навчання українських фермерів за підтримки уряду Нідерландів, залучені голландські дослідницькі компанії Delphy та HLB.

 

— У собівартості вирощування картоплі поряд з вартістю сертифікованого насіння, засобів захисту, вартості поливу значну питому вагу займає система удобрення — сказав заступник голови Української асоціації виробників картоплі Віктор Різник. — Саме родючість землі є важливою складовою успіху.

 

Харм Брінкс, представник нідерландської

компанії Delphy

Про те, як її регулювати, розповів Харм Брінкс, представник нідерландської компанії Delphy. Ця компанія виконує роль консультативної служби при уряді Нідерландів. З 2005 року Delphy стала повністю приватною компанією, має філії в десяти країнах світу. З українським фермерами компанію теж пов’язують багаторічні професійні стосунки.

 

Цієї осені фахівці компанії відібрали зразки ґрунту в картопляних господарствах Чернігівської, Київської та Дніпропетровської областей. По завершенні аналізів фермерам будуть надані докладні рекомендації по системі мінерального живлення посадок картоплі і підтримки родючості грантів у картопляній сівозміні.

 

— Родючість ґрунту забезпечують три основні фактори: хімічна складова, біологічна, зокрема наявність у ґрунті грибів, нематод і бактерій, та фізична (текстура та частка органіки, ємність катіонного обміну тощо). Майже всі ці параметри ми досліджуємо, — розповів пан Брінкс. — Якщо робити аналіз ґрунту раз на чотири-п’ять років, можна регулювати родючість відповідно до своєї стратегії чередування культур у сівозміні. Скажімо, у ґрунт із достатньою кількістю родючих елементів не потрібно вносити додаткові мінеральні добрива. Водночас низьку родючість можна компенсувати тільки великою кількістю мінеральних добрив. Але при цьому потрібен комплексний підхід і врахування співвідношення елементів живлення та інших факторів.

 

Харм Брінкс наголосив, що нині на ринку є багато різних добрив за різними цінами. Завдання фермера — вибрати не лише той продукт, що підходить господарству фінансово, а й при цьому врахувати специфічну потребу культури в сівозміні, їх чередування і післядію внесених добрив. При цьому значення має кількість і вид добрива, співвідношення кальцію, калію та магнію, баланс органічної частини. Як мінімум, слід компенсувати ґрунту ті мінерали, яких культура забирає найбільше з виносом урожаю.

 

Для отримання високих урожаїв дуже важливо, щоб ґрунт мав позитивний органічний баланс. Якщо він негативний — буде знижуватися родючість, і відновити її буде важко. Часто аналізи показують зменшення частки органіки в ґрунті. Також важливо підтримувати оптимальний рівень рH, адже від цього залежить доступність елементів живлення для рослин.

 

Нерідко фермери нехтують дослідженнями ґрунту. При цьому вони не розуміють, що, вносячи без аналізу потреб ґрунту і рослин в елементах живлення, вони порушують баланс між елементами, і роблять їх дію неефективною.

 

— До нас звернувся фермер, в якого на полі раніше був дуже низький рівень рH, — наводить приклад Харм Брінкс. — Щоб розкислити ґрунт, він вносив дуже багато вапна, але не перевіряв у лабораторії результат вапнування. Виявилося, що утворилася велика різниця між рівнем рH та вмістом фосфору і його доступністю для рослин.

 

Фермер має розуміти, що гарний аналіз ґрунту коштує грошей. Але завдяки такому аналізу він отримає надзвичайно цінну інформацію, яка допоможе витрачати кошти на міндобрива економно і з максимальною віддачою.

 

Під час семінару фермери-учасники запитали фахівця про особливості фосфорного живлення. На Чернігівщині через холодні зими фосфор стає доступним для рослини з запізненням стосовно його потрібності для рослин. Саме на початку вегетації, коли формується коренева система і потреба в фосфорі максимальна, картопля може відчувати його нестачу. Харм Брінкс порекомендував внесення фосфору при садінні в рядки локально, якомога ближче до висаджених бульбі. Навесні коренева система рослини слабко розгалужена, тому фосфор вона може засвоїти тільки з найближчої ділянки. Такий спосіб буде мати удвічі більший ефект, ніж внесення добрива розкидним способом.

 

Гірт Хорлінґс, представник нідерланд-

ської лабораторії HLB

Інший доповідач, представник приватної нідерландської лабораторії HLB Гірт Хорлінґс, презентував систему цифрової діагностики захворювань картоплі під назвою PlantChek. Користувач цього додатку для смартфонів може сфотографувати листя рослини з симптомами хвороби чи іншим дефектом і надіслати фото на аналіз комп’ютерній програмі або спеціалістам компанії.

 

— Картоплі загрожують нематоди, гриби, бактерії, віруси, комахи. Щоб знати, як боротися з ними, треба правильно діагностувати причини захворювання. З людським організмом теж так: коли людина хворіє, вона йде до лікаря, який спочатку встановлює діагноз, а вже потім прописує лікування. Є кілька підходів до діагностування: за допомогою мікроскопів, серологічна діагностика та цифрова діагностика. Як немає однієї пігулки від усіх хвороб, так і немає одного препарату для захисту рослини від усіх загроз, — сказав доповідач. Лише визначивши причину проблеми, ми зможемо підібрати правильні препарати для лікування чи підживлення рослин.

 

За словами пана Хорлінґса, всі методи діагностики можна скомбінувати в одну цифрову систему. Завдяки їй фермери можуть щотижня або щодня відслідковувати здоров’я сільгоспкультур.

 

Зараз виробники надсилають зразки рослин на аналіз у лабораторію. Але обладнання стає все мобільнішим: у Нідерландах набуває популярності так звана «лабораторія в коробці», обладнання якої вільно вміщується в автомобіль. І фермери можуть самі проводити експрес-діагностику ґрунту чи рослин за допомогою простих приладів. Скажімо, ручним сканером можна визначити величину органічної частки ґрунту, вміст у ньому NPK, рівень рH, а також сфотографувати листя смартфоном та надіслати фото на подальший аналіз та діагностування проблеми.

 

Гірт Хорлінґс запропонував фермерам майстер клас — діагностувати проблеми картоплі за фотографіями. Учасники семінару активно коментували зображення, але правильну відповідь вгадували не завжди.

 

Технічний експерт регіонального представництва компанії «Сингента» Григорій Коваленко розповів про азоксистробінову технологію захисту картоплі від гриба-збудника основного захворювання бульб у полі — ризоктоніозу.

 

Про характеристику сортів картоплі «Агріко» та особливості їх вирощування розповів провідний спеціаліст компанії Ігор Мотько. Серед найпопулярніших він назвав надранній сорт Рів’єра, ранній Ероу, стійкі до механічних пошкоджень сорти Імпала та Романо, смачний і урожайний Пікассо. Ігор Іванович особливо відмітив майбутні сорти-лідери: Люся, Есмі, Арсенал, Мадлен, Рудольф, Воларе та Фалука. Усі ці сорти мають високу врожайність, гарний товарний вигляд, стійкі до хвороб, вірусів, механічних пошкоджень та стресових умов вирощування.

 

— На семінарі наголошувалось, що з хворобами слід працювати на випередження, адже інфекція швидко поширюється і один кущ, хворої на фітофтору картоплі, заражає за добу до 1 га картопляного поля, — підсумував директор СТОВ «Десна» Валерій Шевчик. — Сучасні методи діагностики та науково-обґрунтовані системи вирішення проблем повинні знайти своє чільне місце на картопляних полях України.

 

 

Геннадій Гнип

журнал “Плантатор”, січень 2017 року

   

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ