На момент посадки й у перші дні вирощування курчат температура підстилки має бути не менше як +32 °С, інакше збільшуються смертність і випадки асцитів.
Як тільки починається опалювальний сезон, обігрів пташників стає однією з найдорожчих статей витрат у собівартості вирощування бройлерів. У результаті виробники м’яса птиці намагаються знизити свої витрати на опалення або шляхом скорочення тривалості попереднього обігріву пташника, або зниженням температури пташника протягом усього виробничого циклу. На жаль, гроші, заощадженні на опаленні пташників не перевищують втрати, які господарство отримає через зниження продуктивності бройлерів.
Дослідження, проведені університетом штату Міссісіпі, США (при університеті є експериментальні пташники), а також інформація, опублікована в журналі «Наука птахівництва» (США) показують, наскільки критичною є належна температура в пташнику для ефективного вирощування бройлерів.
Проводилося дослідження, для якого брали чотири групи півників-бройлерів, яких утримували в експериментальних пташниках за різних температурних умов. Протягом першого тижня температура в пташниках була встановлена на рівні +35 °С, +32, +29 та 26 °С. Кожного наступного тижня й до досягнення бройлерами тритижневого віку температуру знижували на 3 °С, після чого в усіх пташниках (у всіх групах) була встановлена однакова температура +21 °С, яку підтримували до кінця експерименту (до досягнення бройлерами віку шести тижнів).
Результати експерименту показали, що бройлери, яких утримували в тепліших умовах протягом перших трьох тижнів, мали кращий приріст і конверсію корму (рис. 1 і 2).
Важливо враховувати, що в експериментальних умовах температура повітря була дуже близька до температури підстилки, що не завжди буває в «польових» умовах. Однак саме температура підстилки (особливо протягом перших тижнів туру) критично впливає на продуктивність бройлерів.
На відміну від дорослої птиці, пташенятам погано вдається самостійно підтримувати постійну температуру тіла, тому вона залежить від температури пташника. Фактично здатність курчати регулювати температуру власного тіла (так звана система терморегуляції) повністю розвивається тільки до двотижневого віку. Тому на момент посадки курчат температура підстилки має бути не меншою за +32 °С. Вирішальною є саме температура підстилки, а не температура повітря. Ріст добового курчати приблизно 5 см. На цій висоті від підлоги температура повітря визначається температурою підстилки. А якщо піднятися на кілька сантиметрів, температура повітря буде вже на два градуси й більше вищою. Чим далі від підлоги, тим тепліше повітря. Проте, незважаючи на уявну високу температуру в пташнику, курчатам може бути холодно, бо люди й термостати оцінюють температуру повітря, що в кількох сантиметрах від підлоги, а курчата відчувають температуру на рівні підлоги.
Створити належну температуру підстилки можна, застосувавши інфрачервоні обігрівачі: трубні обігрівачі, які працюють на природному газі, або брудери, що працюють на електриці. Перевага інфрачервоних обігрівачів у тому, що вони спрямовують тепло саме на підстилку, а не на обігрів повітря усього пташника.
Отже, прохолодна підстилка негативно впливає на приріст курчат і конверсію корму — те, що неможливо компенсувати протягом наступних тижнів вирощування птиці. В результаті бройлери на виході матимуть нижчу ринкову вагу. Чи виправдана така економія на опаленні — рішення індивідуальне для кожного господарства.
Якщо дані про приріст і конверсію корму не досить переконливо демонструють важливість дотримання належної температури утримання бройлерів, можна продивитися дані про смертність й асцити. В пташниках, у яких температура повітря й підстилки протягом перших трьох тижнів утримання була прохолоднішою, показники смертності були вдвічі вищими, ніж у тепліших пташниках; а випадки асцитів — втричі частішими (рис. 3).
Тому, якщо ви хочете заощадити гроші на опаленні пташника, робити це слід не шляхом зменшення температури в приміщенні, а за допомогою грамотної програми обігріву та вентиляції, герметизації й утеплення пташників.
Матеріал надала компанія «HOG SLAT Україна»
журнал «Наше Птахівництво», березень 2020 року
Усі авторські права на інформацію, розміщену у журналі “Наше
Птахівництво” та інтернет-сторінці журналу за адресою
https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та
авторам публікацій згідно із Законом України «Про авторське право та
суміжні права».
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
