Хто б сперечався: зазвичай потенційний покупець зерносушарки прагне придбати таке обладнання, що коштуватиме йому найменше. Такий прагматичний підхід логічний і цілком зрозумілий. Утім, балансу ціна-якість вдається досягнути далеко не кожному. Як показує практика, за прийнятними ціновими пропозиціями часом можуть ховатися «нюанси», які коштуватимуть не лише зайвих грошей, а й часу та нервів. То як уникнути такої делікатної ситуації?
Довіряй, але перевіряй
Спочатку треба визначитися, яка сушарка вписується в потреби й можливості господарства — на дровах чи на газу, модульна чи шахтна. Далі, звісно ж, розпочинаються пошуки надійного виробника. Одні віддають перевагу передусім дешевим пропозиціям, інші звертаються у найближчу до власного підприємства компанію, треті — беруть до уваги бренд.
Логічно було б поцікавитися досвідом тих, хто вже придбав зерносушарку. Можна навіть попросити менеджера вподобаної вами компанії-виробника показати робочі зерносушарки в господарствах своїх клієнтів (зазвичай такі прохання не ігнорують).
У будь-якому разі виробник чи дилер зерносушарок повинен мати документи, які підтверджують, що обладнання виготовлено відповідно до вітчизняних і міжнародних технічних регламентів, державних стандартів. Важлива деталь — наявність у виробника технічної документації на пропоновану модель зерносушарки. Не завадить перевірити автентичність і дійсність такого сертифіката відповідності (для цього треба звернутися до установи, що видавала відповідний документ).
Утім, як показує практика, наявність зазначених документів не завжди є гарантією надійності. Невеликі виробники, буває, нехтують певними правилами і їхню діяльність після перевірки державними органами нагляду можуть тимчасово зупинити (таке в Україні часто трапляється). Тепер уявіть собі, що ви чекали зерносушарку, наприклад, у липні, а через зупинення діяльності підприємства-виробника взагалі не зрозуміло, коли це станеться. Натомість виробник не повідомить клієнта про цю делікатну ситуацію й щотижня годуватиме обіцянками, мовляв, найближчим часом обладнання привезуть. Тому цілком може статися так, що в розпал жнив господар, котрий уже перерахував передоплату за обладнання, вимушений буде звертатися на елеватор.
Окремі вітчизняні виробники запевняють клієнтів, що конструюють зерносушарки «за власною розробкою». Однак ніякої технічної документації чи правил експлуатації чомусь одразу не надають. І от тут виникає проблема: сам замовник не завжди просить відповідну документацію, бо ж виробник начебто розповів усе, що потрібно знати, навіть дав гарантію на рік. Та через тижденьдругий починають виникати різні дрібні несправності, які виробник, звісно ж, виправляє. Щоправда, за ваші кошти. Як уникнути такої делікатної ситуації? Передусім не завадило б завчасно (перед придбанням зерносушарки) перевірити потенційного партнера — починаючи з документації на обладнання й закінчуючи можливими судовими рішеннями.
Читайте договір! Вдумливо!
Багато хто нехтує такою порадою, і з придбанням зерносушарок такі випадки також непоодинокі. Звісно ж до юристів звертаються, коли вже ні зерносушарки, ні грошей, які за неї заплатили, немає, а треба ще заплатити елеватору за послуги із сушіння зібраного зерна. Які перспективи? Судячи з обставин, небезплатний судовий процес. І затягнеться він не на один місяць.
Ви готові до цього?! Якщо ні, врахуйте деякі рекомендації.
Виробники зерносушарок зазвичай пропонують своїм клієнтам шаблонні договори поставки або купівлі-продажу і зміни до них переважно не вносять. Але ж клієнт завжди правий! Тому, отримавши від виробника договір, проконсультуйтесь з юристом щодо положень останнього. Ви хоча б будете розуміти наявні за договором ризики, які стовідсотково є в усіх таких документах від виробників.
Насамперед рекомендуємо в договорі поставки зерносушарки передбачити штрафи, які накладаються на виробника у разі прострочення поставки зерносушарки хоча б на один день — не скупіться на розмір штрафу. Пам’ятайте: бувають ситуації, коли додаткові витрати виникають із вини виробника. До таких витрат можуть належати послуги елеватора на сушіння й очищення зерна, пальне для транспортування зерна й інші, пов’язані із цим витрати. Тому в документі обов’язково треба передбачити штрафи за невиконання виробником умов договору та обов’язок останнього відшкодувати вам всі витрати, що понесені з вини виробника. Не забудьте зберегти всі документи, які підтверджують ваші витрати, наприклад, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), договори складського зберігання зерна, виписки з банку про оплату послуг елеватора й ін.
Також не буде зайвим детально прописати положення щодо гарантії на зерносушарку. Зокрема, важливо зазначити детальний порядок повідомлення виробника про виявлені несправності зерносушарки та строк, протягом якого виробник повинен усунути такі несправності. Бажано, щоб цей строк не перевищував 1–2 дні, адже в період жнив довготривалий простій зерносушарки може коштувати вам частини зібраного врожаю. Є сенс детально прописати в договорі, які несправності виробник усуває безкоштовно та які несправності замовник може усунути самостійно.
Інвестиційний крок?
Обираючи модель зерносушар ки, радимо врахувати не лише свої очікування, а й потреби сусідніх агропідприємств, які також возять свій урожай на елеватор. Якщо будуть охочі сушити зерно у вас, краще обирати зерносушарку з більшим обсягом вивантаження зерна. Що більше клієнтів, то швидше окупляться ваші капіталовкладення. Якщо ж таких підприємств у вашому районі немає, добирайте обладнання за власними масштабами — немає сенсу, аби воно працювало не на повну потужність. До слова, доцільно віддавати пріоритет максимальній автоматизаціії процесів сушіння (відомо чимало випадків, коли помилки працівників підприємства стали причиною поламок і нещасних випадків).
Нехай там як, придбання зерносушарки — це свого роду інвестиційний крок для вашого бізнесу. Передусім переконайтеся у вигідності такого кроку. Втім, чи принесе компанії придбана зерносушарка вигоду, чи, навпаки, проблеми, залежить передусім від вас.
Антон Лівак, помічник адвоката IMG Partners
газета “АгроМаркет”, квітень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
