Скориставшись прагматичним європейським підходом, Україна зможе усунути подвійне регулювання: у преміксах і готових кормах дозволять застосовувати будь-які із зареєстрованих добавок.
Сучасне тваринництво важко уявити без застосування кормових добавок і преміксів. Таким чином, виробники досягають підвищення продуктивності тварин, дбають про їх благополуччя, поліпшують характеристики продуктів тваринного походження.
Оскільки це потужний чинник підвищення ефективності тваринництва, ринок кормових добавок у країнах ЄС ще три роки тому досягнув 5 млрд євро. За вартісними показниками на кормові добавки припадає 10% усього ринку кормів. Щоправда, їх частка у фізичному обсязі кормових матеріалів, що споживають у ЄС, становить лише 3,5%. Іншими словами, виробництво та реалізація кормових добавок — це привабливий бізнес із високою часткою доданої вартості.
Безпека у пріоритеті
Ринок кормових добавок у ЄС досить жорстко регулюється і контролюється. Вихід на цей ринок нової кормової добавки потребує щонайменше декілька років. Причина проста — у ЄС на перше місце ставлять не потенційну комерційну вигоду від продажу тієї чи іншої добавки, а її безпечність для людей, тварин і довкілля. Тому перед тим як дозволити комерційний обіг кормової добавки у ЄС, її ретельно перевіряють. Для цього здійснюють тривалі, складні й дорогі наукові дослідження. І, власне, турбота про життя й здоров’я (як людей, так і тварин), а також захист довкілля для країн об’єднаної Європи — пріоритет.
Така сама модель регулювання кормових добавок має бути запроваджена в Україні. Нагадаю, в грудні 2017 року було ухвалено Закон України «Про безпечність та гігієну кормів». Його впровадження у життя, зрозуміло, потягне за собою низку змін на ринку кормових добавок, і стосуватимуться вони як тих, хто виробляє й постачає такі добавки, так і тих, хто їх використовує.
Дешево, сердито та якісно
Європейська модель, якою скористалася Україна для формування своєї національної, передусім означає те, що державній реєстрації підлягатимуть самі лише кормові добавки. Чинна поки що норма Закону України «Про ветеринарну медицину», що передбачає реєстрацію готових кормів і преміксів, буде скасована. Тобто не треба буде реєструвати кожен комбікорм. Оператори ринку зможуть готувати премікси та готові корми, використовуючи будь-які із зареєстрованих кормових добавок. У цьому разі завдяки застосуванню прагматичного європейського підходу Україна зможе усунути подвійне регулювання, коли реєструвалися як самі кормові добавки, так і все, що з них виготовлялося. Потенційно це дасть змогу спростити й здешевити виведення на ринок нових кормів і преміксів. Перехід на реєстрацію тільки кормових добавок має також усунути давню в Україні практику, коли під час реєстрації готових кормів і преміксів безпечність окремо взятих кормових добавок, що входять до їх складу, не перевіряється, натомість перевіряється безпечність усього корму або премікса. З боку європейських підходів така практика є хибною, адже без проведення ретельних наукових досліджень безпечності кожної окремої кормової добавки, не знаючи всіх властивостей кожної такої добавки, неможливо гарантувати безпечність корму чи премікса загалом.
Одна на десятьох. Деталі реєстрації
Виробництво й обіг технологічних, сенсорних і поживних кормових добавок після їх державної реєстрації зможе здійснювати будь-який оператор ринку кормів, тобто, по суті, будь-яка фізична чи юридична особа. Така реєстрація може бути проведена за зверненням будь-якого оператора ринку, який бажає здійснювати виробництво або обіг кормових добавок і підготував необхідний для цього пакет реєстраційних документів (реєстраційне досьє). Це означає, що чинна нині практика, коли одна й та сама кормова добавка реєструється на кожного суб’єкта господарювання, що здійснює її виробництво чи обіг, має піти в минуле. Іншими словами кормова добавка більше не прив’язуватиметься до того суб’єкта господарювання, за зверненням якого вона була зареєстрована. Це дозволить усунути ситуацію, коли у відповідному державному реєстрі одна й та сама добавка зареєстрована десятки разів на різних холдерів. З практичного погляду таке спрощення означатиме зменшення витрат бізнесу на реєстрацію кормових добавок, адже вже зареєстровану добавку не потрібно буде реєструвати ще десяток разів, сплачуючи за це чималі кошти. Врешті-решт, зменшення адміністративних витрат операторів ринку кормів мають відчути на собі й ті, хто такі корми використовує.
Як спосіб зменшення адміністративного навантаження на бізнес, серед іншого, можна також уважати збільшення строку чинності державної реєстрації кормових добавок з п’яти до десяти років. Це, по суті, теж економія для операторів ринку кормів, адже не треба буде перереєстровувати кормові добавки кожні п’ять років.
Які півроку? Місяця достатньо!
Найбільшим нововведенням Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» стала так звана спрощена система державної реєстрації кормових добавок. Причина її появи полягає в тому, що загальна система державної реєстрації кормових добавок, що повністю базується на відповідній європейській моделі, встановлює досить жорсткі вимоги до наукової оцінки (експертизи) безпечності кормових добавок і їх ефективності. Такий європейський підхід загалом має сенс, бо покликаний запобігти появі на українському ринку небезпечних кормових добавок сумнівного походження. Однак тоді, коли йдеться про кормові добавки, які вже пройшли аналогічну наукову оцінку у ЄС або інших розвинутих країнах і довели свою безпечність і ефективність, повторне проходження відповідної наукової оцінки в Україні втрачає сенс і стає просто ще однією бюрократичною перепоною для виведення нових кормових добавок на ринок.
Отже, щоб упередити зайву бюрократичну тяганину щодо кормових добавок, які вже пройшли необхідну наукову оцінку в інших державах або міжнародних організаціях (інтеграційних об’єднаннях держав) і дозволені до використання, передбачено застосування спрощеного порядку державної реєстрації кормових добавок. Суть спрощеного підходу полягає в тому, що державна реєстрація кормової добавки в Україні відбуватиметься у скорочені строки з урахуванням відповідного рішення іноземної держави або міжнародної організації (інтеграційного об’єднання держав), яким дозволяється обіг такої добавки, результатів наукової оцінки (експертизи) кормової добавки та результатів оцінки методів аналізу добавки, отриманих у відповідних іноземних наукових установах і референс-лабораторіях.
Завдяки такому спрощеному підходу насамперед суттєво скорочується час для державної реєстрації кормової добавки. Так, якщо загальна процедура реєстрації триває не менше як шість із половиною місяців, спрощений порядок потребує півтора місяця. Крім того, перелік документів для спрощеної реєстрації кормової добавки значно менший, ніж під час загальної процедури. Тому з погляду організації ведення бізнесу, а саме виведення на ринок нових кормових добавок або готових кормів чи преміксів, спрощена процедура державної реєстрації кормових добавок має свої очевидні переваги.
А що в основі?
Спрощений підхід діятиме лише щодо тих кормових добавок, які дозволені до використання іноземними державами або міжнародними організаціями (інтеграційними об’єднаннями держав), вимоги яких щодо державної реєстрації кормових добавок визнані Україною еквівалентними відповідним власним вимогам. Іншими словами, в основі спрощеної процедури реєстрації кормових добавок лежить принцип визнання еквівалентності, який має гарантувати, що кормові добавки, які реєструватимуться у спрощеному порядку, пройшли не менш ретельну наукову оцінку (експертизу) в іноземних державах або їх інтеграційних об’єднаннях, ніж та оцінка, що передбачена в Україні. Якщо ж урахувати, що українська система реєстрації кормових добавок, зокрема їх наукова оцінка, повністю базуються на відповідній європейській моделі, виходить, що завдяки механізму визнання еквівалентності за спрощеної реєстрації забезпечується рівень безпечності та ефективності кормових добавок не нижчий, ніж у ЄС.
Наостанок хотілося б зазначити, що перехід на європейську модель регулювання ринку кормових добавок в Україні не відбудеться миттєво. Вона запрацює лише з 19 січня 2020 року — з набуттям чинності Законом України «Про безпечність та гігієну кормів». Отже, часу для того, щоб бізнес адаптувався до нових правил гри, ще достатньо. Тим більше, що перехідними положеннями Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» дозволяється виробництво й обіг кормових добавок, зареєстрованих відповідно до Закону України «Про ветеринарну медицину», до закінчення відповідних строків дії реєстрації таких добавок, а виробництво й обіг раніше зареєстрованих готових кормів і преміксів дозволятиметься ще протягом п’яти років після набуття чинності новим законом.
Юрій Бурило,
експерт Проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні»
газета “АгроМаркет”, квітень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
