Агромаркет

Під тиском клімату

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
Під тиском клімату

Виробники і трейдери вимушені шукати інноваційні відповіді на виклики глобального потепління.

  

Агрохімічний ринок світу й України — чи не найдинамічніший з-поміж інших. Він мусить швидко реагувати на низку чинників — економічних, природних, антропогенних. Бо зволікання, консерватизм можуть призвести до величезних збитків в аграрній галузі, хімічному виробництві, зашкодити довкіллю. Як адекватно відреагувати на виклики глобального потепління та мультирезистентності бур’янів, що стрімко поширюється світом? 

 

Стихія стимулює до розвитку

 

Якщо за 30–40 років середньосвітова температура підвищилася на 0,8, то загалом по Україні — на 1,1 градуса! Зі слів начальника відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяни Адаменко, клімат нашої країни змінюється швидше, ніж у середньосвітовому масштабі.

 

Потенційна загроза подальшого потепління — підвищення частоти кліматичних аномалій. Таке явище, як смерч, що спостерігалося лише під час літнього періоду в Дніпропетровській області, торік було зафіксовано 1 березня. Посушливість клімату розширюватиметься на північ і захід, розповсюджуватимуться нові види хвороб сільгоспкультур, зменшуватиметься продуктивність лісів, відбудуться незворотні зміни в екосистемах, прогнозують кліматологи. В Україні з’явиться така проблема, як скорочення вегетаційного періоду культур зв’язку зі швидшим накопиченням тепла, врожай дозріватиме передчасно, можуть виникати непередбачувані ситуації з ефективністю обробок засобами захисту рослин тощо. З’явилися так звані хвилі тепла, коли між температурою дня й ночі практично немає різниці. Кількість таких явищ за останнє десятиріччя зросла вдвічі, а в деяких регіонах — утричі. Тетяна Адаменко прокоментувала випадки, коли під час обробки колосових зернових фунгіцидами в генеративній фазі чудові посіви згорають за добу-дві. Це відбувається тому, що живі організми вночі не встигають відпочити. «Найбільше потерпає від глобального потепління сільське господарство, але воно водночас і є головним чинником кліматичних змін, а тому системи живлення, захисту рослин, обробітку ґрунту мають відповідно перебудовуватися», — так підсумувала свій виступ Тетяна Адаменко.

 

Поживні речовини на блюдечку

 

США, Канада та країни ЄС, де внесення азотних й інших добрив сягнуло верхньої межі — 200–300 кг діючої речовини на гектар, аби зменшити викиди азоту в атмосферу, починають запроваджувати обмеження на використання мінеральної поживи. Хіміки відреагували на це інтенсивним пошуком шляхів підвищення ефективності її використання. Протягом останніх років було створено безліч нових продуктів і кілька систем керування живленням сільгоспкультур. Щороку мультинаціональні й навіть вітчизняні компанії намагаються запропонувати абсолютно нові або поліпшені продукти з підвищеним коефіцієнтом засвоєння рослинами. Йдеться про те, щоб подати поживні речовини рослинам буквально на блюдечку. Арсенал сучасного агронома сьогодні не можна уявити без біостимуляторів, стартових добрив, сульфату магнію, сульфату калію, кальцієвої-калієвої-магнієвої селітри, моноамонійфосфату, монокалій фосфату, а також водорозчинних препаратів, які використовують для позакореневого підживлення, обробки насіння, в системах фертигації.

 

Обсяги імпорту спеціальних добрив рік у рік збільшуються, стверджує аналітик компанії «Інфоіндустрія» Ірина Євсевська. 2017-го (проти 2014-го) імпорт зріс втричі — до понад 65 тис. тонн. Від цього обсягу 80% становить сульфат магнію. Імпорт цього продукту в 2017 році виріс проти 2016-го на понад 40%. Серед водорозчинних добрив набирають популярності добрива зі стимулювальним ефектом. До їх складу входять амінокислоти, фітогормони, гумінові й фульфокислоти, а також екстракти морських водоростей.

 

На ринку також стали з’являтися добрива пролонгованої або контрольованої дії, їх виробляють у формі водорозчинних легкодоступних сполук, як правило, гранульовані. На поверхню наноситься мембрана, що або руйнується протягом якогось періоду, або є напівпроникною, завдяки цьому фосфор поступово вивільняється у ґрунтовий розчин. Такі добрива займають невелику частку українського ринку NPK: не більше як 3–5%, це пов’язано з високою ціною, але їхня перевага в тому, що після внесення до сівби можна контролювати вивільнення фосфору протягом усього періоду вегетації. Стабілізатори стали також використовуватися й в азотних добривах.

 

Чотири «золотих» правила менеджменту

 

Усе це новітнє агрохімічне розмаїття потребує вмілого менеджменту. Світовий досвід і знання щодо цього об’єднано в Стратегію керування живленням рослин (4R Nutrient Stewardship), яка містить низку агротехнічних, економічних й екологічних правил, що покликані допомогти фермеру ухвалити рішення в конкретній агрохімічній ситуації. Кандидат сільськогосподарських наук Ірина Логінова виділяє у цій системі чотири «золотих» правила: правильне добриво, правильна доза, правильний час, правильні місце й спосіб унесення. Найскладніше — дозувати та вносити фосфорні добрива.

 

Фахівець радить передусім звернути увагу на вміст в NPK супутніх елементів — кальцію, магнію, цинку та міді, а також поцікавитися, у якій вони формі, бо задекларовані цинк і мідь під час виробництва з доступної сульфатної можуть переходити в малодоступну фосфатну форму, а тому їх уміст не завжди виправдовує підвищену вартість. А ще дуже важливо, у якій формі — водо- чи кислоторозчинній входять ті чи інші елементи до складу добрив. Безумовно, до уваги мають братися також ціна, фізико-механічні особливості (властивість не розпилятися, нормально розкидатися), тобто йдеться про якість гранули.

 

Перший крок для встановлення правильної дози — аналіз ґрунту на наявність доступного фосфору, що дає змогу спрогнозувати можливий відгук рослин на внесення добрив. Фосфор — малорухомий елемент, тож за локального застосування концентрується в зоні внесення. За відбору проб це має бути враховано. Швейцарські вчені підрахували, що від правильного відбору проб залежить 40% успіху всього аналізу. І другий крок — інтерпретація результатів аналізів за спеціальною шкалою, яка визначає залежність між умістом фосфору в ґрунті й можливим відгуком рослин на внесення цього елемента. «Мене непокоять шкали забезпеченості. Їх мають періодично коригувати. Для цього треба проводити масштабні ґрунтові дослідження. В Україні цього давно вже не роблять. Шкали, якими послуговуються, розроблено під європейські й американські ґрунти. А тому треба звертати увагу на те, хто потім інтерпретує ці результати, бо від цього залежить наступний крок — визначення дози внесення фосфору», — каже Ірина Логінова.

 

Для того щоб правильно визначити дозу внесення, слід оцінити низку чинників: планування врожайності — вона має бути реалістична й економічно доцільна, тобто не прагнути рекорду за будь-яку ціну, нехай урожайність буде навіть дещо нижчою, але з вищим економічним ефектом. Найбільшу віддачу від унесення фосфору можна одержати за низького, дуже низького й середнього вмісту цього елемента в ґрунті.

 

Третє правило — правильний час унесення. Оскільки фосфору властива малорухомість, добрива мають бути внесені як можна ближче до зони споживання, а також слід урахувати клімат і рівень опадів. Останні дослідження показали, що за внесення в сухий ґрунт ретроградація фосфору зменшується, тоді як за достатньої зволоженості цей елемент швидше дифундує в ґрунтовий розчин. Основне внесення може бути проведене або з осені, або навесні.Четверте правило — належний спосіб унесення, який напряму впливає на коефіцієнт використання фосфору. За суцільного він становить 15–25%, за локального — до 45%.

 

Ірина Логінова звертає увагу на зростання популярності рідких комплексних добрив.

 

— В Україні це пов’язано зі змінами клімату, тому що в південних і східних регіонах через брак вологи аграрії не досягають ефекту розчинності гранули, — так коментує вона розмову на форумі. — В нашій країні поряд з імпортованими виробництво цих добрив уже освоїли кілька компаній, і я впевнена, що їх кількість зростатиме. Австралійські, американські, європейські технології внесення приходять сюди разом із технікою, аплікатори для внесення рідких добрив установлюють практично на всі сучасні сівалки, а тому ці технології будуть досить легко запроваджуватися.

 

Система хімзахисту на межі збою

 

Проблему зниження ефективності засобів захисту рослин унаслідок посилення хімічного тиску на рослини порушує дослідження професора, член-кореспондента НАНУ Віктора Швартау у співавторстві з кандидатом біологічних наук, старшим науковим співробітником ІФРГ НАН України Людмилою Михальською. «Цей хімічний прес постійно зростає, і ми, знаючи про те, що система метаболізації може рано чи пізно відмовити, все одно його нарощуємо. З боку фізіології рослин це — абсолютне безглуздя, і тим не менше сьогодні воно є…», — зауважує вчений.

 

Головна конкурентна умова — скорочення витрат на технології вирощування. Щоправда, його можна досягнути лише за високопродуктивної плазми, яка резистентна до хвороб і шкідників. Аграрний світ уже кілька років живе в принципово новому вимірі, хоча цього ще не усвідомив. За даними ФАО, ефективність контролю над бур’янами та хворобами становить не більше 75%. Фактично в аграрному секторі домінують препарати, що були створені 50–60 років тому. Проблема в тому, що переважна більшість дешевих й ефективних гербіцидів, які зареєстровані в Україні, — це інгібітори одного сайту дії — ферменту ацетолактатсинтази, яка каталізує синтез амінокислот із розгалуженим вуглецевим ланцюгом. У 1980-х роках упроваджено гербіциди класу сульфонілсечовин. Це було щось неймовірне за дієвістю, потім інгібітори ацетолактатсинтази знайдено й серед інших хімічних класів, які сьогодні застосовують, практично, на всіх культурах. І на багатьох із них вони й справді безальтернативні. Зокрема на соняшнику, на кукурудзі широко застосовують такий популярний препарат, як нікосульфурон. Це блискуче рішення для боротьби з бур’янами, особливо з однорічними та багаторічними злаковими, зокрема пирієм і гумаєм, і головне — недороге. Можна назвати й інші препарати — інгібітори ацетолактатсинтази для зернових колосових культур.

 

Однак широке застосування гербіцидів з одним механізмом дії створює загрозу виникнення резистентних до гербіцидів видів бур’янів, зауважує науковець. Нині у світі зафіксовано 490-й унікальний випадок виникнення резистентних біотипів бур’янів, серед яких 254 види рослин (148 дводольних і 106 однодольних). Бур’яни сформували резистентність до 23-х із 26-ти відомих сайтів дії гербіцидів і до 163-х різних гербіцидів. Резистентні до дії гербіцидів біотипи бур’янів зареєстровано на посівах 92-х культур у 70-ти країнах.

 

Особливої небезпеки щодо виникнення резистентних біотипів бур’янів останніми роками зазнають посіви компаній із великим земельним банком (понад 50 тис. гектарів) і скороченими сівозмінами, які складаються із соняшнику, пшениці, ріпаку, кукурудзи, сої. За виникнення та поширення резистентних біотипів витрати на контролювання бур’янів можуть істотно зростати (на 60–100% і більше), наголошує Віктор Швартау.

 

Мультирезистентність розвивається дуже швидко, не бачити цього просто не можна. Рослинництво України дедалі більше стає залежним від імпортного посівного матеріалу. В середньому висівають 70–100 сортів і гібридів, значна частина яких надходить із Канади, Німеччини, Туреччини, Румунії й інших країн. На жаль, у протоколах контролю насіння немає методики визначення присутності насіння резистентних біотипів бур’янів. Віктор Швартау вважає, що українське рослинництво на найближчі п’ять років відносно захищене, а кросрезистентність можна контролювати застосуванням препаратів з іншим механізмом дії (інгібітори фотосинтезу, мітотичного циклу, синтезу білка, антиауксини тощо), а протягом цього часу наука й аграрії мають знайти дієві методи боротьби з мультирезистентністю. Не слід нехтувати й розробками ІФРГ щодо механічного знищення бур’янів із допомогою електричних розрядів. Такі досить прості й ефективні машини вже випускаються серійно за кордоном…

 

Як же реагує внутрішній ринок засобів захисту рослин на нові тенденції? Судячи з дослідження аналітика «Інфоіндустрії» Ігоря Герасименка, аграрії і трейдери поки що не усвідомили всіх небезпек, які несе мультирезистентність бур’янів і глобальне потепління. Як і раніше, підвищений попит мають найдешевші препарати типу генериків. Загалом у 2017 році в Україну було імпортовано понад 108 млн літрів пестицидів, їхнє внутрішнє виробництво сягнуло приблизно 13,5 млн літрів. Традиційно більша частина імпорту належить гербіцидам — 65%, фунгіцидам — 18%, інсектицидам — 7%, регуляторам росту й протруйникам — по 5%. В імпорті пестицидів домінували генеричні препарати — 63%, що проти 2016 року на 8,6% більше. За оброблюваними площами лідерство також належить генерикам — 66,6%, що також більше, ніж у 2016 році. В грошовому еквіваленті, як і раніше, домінують препарати мультинаціональних компаній — 55,2%.

 

«У найближчі п’ять років 3/4 усіх пестицидів світу, що використовуються в аграрному виробництві, вийдуть з-під патентного захисту. Тому обсяги виробництва генериків будуть тільки нарощуватися, — так коментує ситуацію на світовому ринку ЗЗР професор Віктор Швартау. — Звичайно, генерики — це відомі препарати з багаторічним застосуванням, тому опосередковано їх використання сприяє розвитку резистентності шкідливих організмів. Уважати, що в умовах потепління й обмеженого доступу до вологи їх дія буде іншою, не доводиться. Також слід зважити на таке: мультинаціональні компанії мають потужну виробничу базу й володіють результатами багаторічних досліджень. У малих компаній, які продукують генеричні препарати, такої можливості немає й не буде. Тому якість препаративних форм генеричних препаратів загалом гірша за оригінальні. З усіма наслідками щодо ефективності, залишків у врожаї, післядії. Старий відомий приклад: колись СРСР не зміг синтезувати чистий хлорсульфурон, і було заявлено, що ці домішки до гербіциду Глін мають рістстимуляційну дію. Насправді цього не було досягнуто…»

Олександр Карпенко

газета “АгроМаркет”, квітень 2018 року

 

 

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями