Цьогорічна підготовка до сівби озимини в Україні відбувається на тлі військової агресії «східного сусіда», обмеження та блокування логістичних маршрутів для експорту зерна, подальшого зростання світових цін на енергоресурси, що провокує нестабільність внутрішньої валюти. Усі ці передумови ставлять перед фермерами питання руба: сіяти за традиційних технологічних підходів і збільшувати свої збитки, шукати й впроваджувати малобюджетні інновації або не сіяти взагалі?
Проста арифметика показує, що за вартості зерна пшениці 5000 грн/т (на 1 серпня 2022 року) отриманих коштів недостатньо для покриття космічних витрат на добрива, засоби захисту, паливомастильні матеріали. А крім того, існує ще й орендна плата за землю, відсотки за банківські кредити, амортизаційні відрахування та загальновиробничі витрати. Який же потрібно отримати врожай, щоб виробництво в цих умовах принаймні було беззбитковим, яку стратегію обрати?
І далі застосовувати традиційні підходи — неможливо. Відмовитися від сівби озимини під час війни — не патріотично. Все-таки ми, аграрії, формуємо другий фронт і забезпечуємо продовольчу безпеку країни. Отже, прийшов час звернутися до інновацій, спробувати недорогі біотехнологічні рішення, за допомогою яких можна компенсувати брак мінерального живлення й активувати природний біозахисний екран на рівні агроценозу і таким чином зменшити потребу у застосуванні пестицидів.
Як працюють ці біотехнології, який інструментарій потрібно використовувати, яка послідовність кроків забезпечить успішний результат на полі та прибуток в коморі — поговоримо далі.
Багатофакторна модель
Переходячи до біотехнологічної моделі керування, потрібно виокремити чинники, якими ми можемо керувати для досягнення загальної мети — отримання прибуткового врожаю. Головним ресурсом біотехнологічної моделі є родючість ґрунту, його біологічна активність і супресивність. Це є взаємопов’язані між собою поняття.
Супресивні ґрунти продукують природний захист рослин у симбіозі з мікробіотою. Ексудати рослин через кореневі волоски стимулюють, збагачують і підтримують ґрунтові мікроорганізми як першу лінію захисту від збудників хвороб. Ґрунтовий мікробіом містить не лише живі мікроорганізми, а і їхні гени, метаболіти та білки, які сприяють загальному пригніченню сторонніх патогенів.
Важливо пам’ятати, що більшість із них перебувають у ґрунті й існують як малоагресивні спільноти, які чекають на поживні речовини або виділення кореневих ексудатів для свого росту й розвитку. Слід зауважити, що підвищені кількості складних добрив стимулюють розвиток усього ґрунтового мікробіому, насамперед агресивні види патогенів, унеможливлюючи дію азотфіксувальних та фосфатмобілізувальних мікроорганізмів. Надалі дисбаланс мікробіоти викликає ріст захворюваності й вимагає від фермера застосування широкого спектра діючих речовин фунгіцидів, кількості й кратності їх унесення.
Біологічно активний, насичений вільними азотфіксаторами ґрунт здатен за вегетаційний період фіксувати до 200–250 кг азоту в діючій речовині. За даними ДУ «Інститут охорони ґрунтів», уміст фосфору та калію по всій території України має середнє або підвищене забезпечення. Питання тільки у їх доступності та формах споживання. Напевне, цю функцію і виконують ґрунтові фосфатмобілізатори — виділяючи органічні кислоти, вони переводять фосфор у доступні для рослин форми. Вивільнений фосфор автоматично відкриває доступ до калію та інших мезота мікроелементів.
Чинник вологи
Не можна й оминути лімітаційний чинник отримання рентабельного врожаю — вологи. Те, що кліматичні зміни відбуваються, — не для кого не секрет. Температурний пояс посунувся на 400– 500 км на північ, кількість опадів протягом року знизилася на 30–50%, уже часом і на Поліссі відчуваються посухи.
Яким чином фіксувати й накопичувати вологу в ґрунті? Знов ми повертаємося до родючого біологічно активного ґрунту, добре забезпеченого органічною речовиною. Тільки структурований пористий ґрунт із достатньою кількістю органіки здатен до вологонакопичення, особливо під час літніх злив, коли за короткий проміжок часу випадає велика кількість опадів.
Варто наголосити також на особливостях ризосферної мікробіоти, яка завдяки мікроскопічним водоростям, грибам та стрептоміцетам здатна активно засвоювати повітряну вологу, що формується у точці роси. Органічно збіднений мінералізований ґрунт на це не спроможний, нічна волога просто випаровується з першими променями сонця.
Технологічні рішення
Науковці ДП «МНТЦ „Агробіотех”» НАН та МОН України спільно з колегами з Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України протягом останніх років відпрацювали практичні підходи до розв’язання цих системних завдань.
Існують три ефективні недорогі технологічні рішення, які можуть істотно вплинути на відновлення активності корисної ґрунтової мікробіоти й закласти фундамент майбутнього врожаю. По-перше, це застосування мікробіологічних поліпшувачів ґрунту, які мають одночасну біозахисну й целюлозолітичну активність, що обмежує розвиток патогенних мікроорганізмів і значно пришвидшує повернення поживних речовин із рослинних решток попередника. По-друге, застосування сучасних біозахисних комплексів живих і метаболічних біопрепаратів, біостимуляторів як протруйника насіння. По-третє, внесення під час сівби в борозну рідкого мікробіологічного старту, який має у своєму складі азотфіксувальні та фосфатмобілізаційні мікроорганізми та сприяє активізації роботи аборигенного мікробіому, компенсуючи таким чином потребу в недоступних на цей час і надто дорогих мінеральних добривах для старту рослин.
Надалі сформований біозахисний екран агроценозу та підсилений імунітет рослин дасть змогу значно зменшити витрати на захист від хвороб і шкідників або проводити їх тільки біопрепаратами, що значно здешевить ці агрозаходи й сприятиме покращенню якості продукції рослинництва.
Таким чином, можемо дійти висновку, що в умовах сьогодення єдине беззбиткове рішення — це перехід на комплексні інноваційні мікробні біотехнології. І починати варто вже сьогодні з поліпшування ґрунту.
The Ukrainian Farmer
