Агрономія

Стримати ріпак

The Ukrainian Farmer
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
Стримати ріпак

Застосування ретардантів забезпечує кращий розвиток, захист і врожайність ріпаку.

Вирощування озимого ріпаку потребує ретельного виконання агротехнічних заходів з метою зменшення ризиків та втрат урожаю. Серед сільськогосподарських культур ріпак належить до таких, які на певних етапах свого розвитку потребують регуляції росту рослин. Особливо це відчутно в осінній період. Дуже важливо восени забезпечити нормальний ріст і розвиток рослин ріпаку. За сприятливих умов ранні сходи ріпаку зростають восени без обмежень. Але надлишок вегетативної маси може виявитися причиною вимерзання посівів узимку. Важливо, щоб до настання мінусових температур рослини ріпаку пройшли адаптацію. В цей період вони активно накопичують високоенергетичні речовини, зокрема розчинний цукор, які потім відтікають у кореневу шийку, точку росту, корінь. Стійкість біоколоїдів, які забезпечують морозостійкість ріпаку, забезпечують захисні речовини — цукри, амінокислоти, пентозани й інші сполуки з низькою точкою замерзання. 

Процес адаптації може продовжуватися і за мінусових температур (–5…–7 °С). В результаті відтоку вільної води з клітин у рослин підвищується стійкість до низьких температур. Як показує досвід, сходи ріпаку, які не пройшли фаз загартування, або пройшли неповною мірою щодо вимог температури і строків проходження, гинуть в мороз від –10…–12 °С, що спостерігається за пізніх строків сівби. 

Природа ретардантів 

Одержати потужні рослини ріпаку перед настанням морозів допоможе використання ретардантів, які стали невіддільним елементом в сучасних технологіях вирощування цієї культури. Характерно, що більшість ретардантів, які застосовують на ріпаку, проявляють фунгіцидні властивості. Це дає подвійний ефект — дає змогу захистити рослини від ураження фітопатогенами і забезпечити нормальний їх розвиток. 

Ретарданти — це синтетичні інгібітори росту рослин антигіберелінового механізму дії. Вони неоднорідні за своєю хімічною будовою, властивостями та характером впливу на рослинний організм. У результаті дії на рослину ретарданти уповільнюють поділ і розтягування клітин, що призводить до гальмування росту загалом. 

Гіберелін, як природний рослинний гормон, безпосередньо впливає на фізіологічні процеси росту і розвитку рослин. У комплексі з іншими фітогормонами він активізує апікальні точки росту і забезпечує гармонійний ріст рослини вгору та розгалуження стебел. Гальмування дії гібереліну змінює вектор зростання рослини вниз і вбік. 

Застосування ретардантів базується на властивостях перерозподілу потоку поживних речовин в сторону збільшення не до верхньої точки росту, а до кореня. Доведено, що після застосування ретардантів у рослинах ріпаку починають відбуватися певні зміни: рослини уповільнюють ріст надземної частини, завдяки чому формується компактна розетка з невеликих, але міцних листків. До того ж формуються вкорочені і потовщені стебла, перерозподіляються пластичні речовини між стеблом і репродуктивними органами, інтенсивніше формуються структурні елементи, які визначають урожай. Низхідні потоки сокоруху покращують живлення нижніх бруньок та кореня. Коренева система перетворюється з яскраво вираженої стрижневої в комбіновану, з великою кількістю коренів другого — третього порядків і великою кількістю кореневих волосків. Коренева шийка потовщується і практично не виступає над поверхнею ґрунту, в надземній точці росту провокується закладка додаткових родючих стебел. У підсумку стимулюється розвиток кореневої системи і накопичення поживних речовин в коренях, що сприяє підвищеній холодостійкості рослин та ранньому початку відновлення вегетації навесні. 

Правила внесення 

Зазвичай в осінній період ретарданти на посівах озимого ріпаку вносять, коли рослини перебувають у фазі 3–5 листків. Проводити обробку рекомендується за температури не нижче як +15 °С. 

Фахівці рекомендують застосовувати ретарданти в осінній період залежно від стану посівів. Так, якщо ріпак перебуває в стадії чотирьох розвинутих справжніх листків, із кореневою шийкою 4 мм, з нормальним зеленим кольором листків, які майже сходяться в рядках, ніяких обробок на таких посівах проводити не потрібно. Якщо на рослині понад чотири листки, діаметр кореневої шийки — понад 5 мм, колір великого листя темно-зелений і спостерігається змикання рядків, такі посіви слід обробляти ретардантами для затримки росту стебла. На посівах, де рослини мають менше ніж 4 листки, діаметр кореневої шийки — менше за 4 мм, листя, освітлене до червоно-фіолетового кольору, і змикання рядів не відбувається до середини жовтня, потрібно вносити підтримувальну дозу азотних добрив. 

За сприятливої погоди можна провести позакореневе підживлення 8–10% розчином сечовини з нормою витрати 20–30 кг д. р./га азоту з додаванням створених спеціально для хрестоцвітих культур комплексних мікродобрив, що дає хороший ефект на посівах цих культур. Таке підживлення можна проводити й на полях, де ріпак висіяний на поганих попередниках у пізні терміни. 

Серед препаратів, які блокують синтез гібереліну, на ріпаку найчастіше використовують препарати з класу триазолів, на основі діючих речовин метконазол, паклобутразол, пропіконазол, тебуконазол, тріадіметафон, тріапентанол, уніконазол, флурпірамідол, ципроконазол. Найбільш поширеними препаратами на основі тебуконазолу є Амулет, к. е., Ікарус 250ЕВ, Імпакт Т, 30 % к. с., Оріус 250 в. е., Фолікур 250 EW, метконазолу Карамба, в. р., паклобутразолу Сетар, 375 SС, к. с., пропіконазолу Колосаль Про, МЕ, Тілмор 240 ЕС, к. е, ципроконазолу Аканто Плюс, 28 к. с., Амістар Екстра 280 SС, к. с. 

Ретарданти, як і багато інших регуляторів росту, добре діють у ясну сонячну погоду під час активного росту рослин. У похмуру дощову і холодну їх застосовувати недоцільно. 

Норма витрати препаратів також залежить від сонячної інсоляції та температури повітря. В осінній період норма витрати фунгіцидів-ретардантів (Фолікур, Карамба й ін.) як правило на 50% нижча, ніж навесні. У разі, якщо інтенсивність освітлення висока, а нічні температури низькі, норму витрати препарату можна дещо знизити (наприклад, на 0,1 л на кожні 50 м над рівнем моря), а в регіонах, де часто бувають тумани і низька інтенсивність освітлення, норму витрати слід підвищувати до верхнього допустимого рівня норми витрати. 

Отже, використання ретардантів у сучасних технологіях вирощування ріпаку є надзвичайно актуальним. Застосування цих препаратів забезпечує кращий розвиток рослин, захист їх від найбільш поширених хвороб та сприяє підвищенню його врожайності. 

ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ

Олександр Соловйов, менеджер із технічної підтримки, напрям «Фунгіциди на технічних і зернобобових культурах», компанія «Сингента» 

Олександр Соловйов

— Як завжди, погодні умови вносять свої корективи в технологію вирощування польових культур і ріпаку зокрема. Брак опадів змушує господарства висівати озимий ріпак або в дуже ранні строки, ловлячи вологу, або в пізні строки вже після продуктивних опадів. В обох випадках регулятори росту є ключовим елементом технології вирощування ріпаку в осінній період. За умови ранніх строків сівби застосування регуляторів росту має бути інтенсивнішим, через триваліший період вегетації. Також слід зважати на температурний режим і наявність вологи. Та яким має бути підхід у застосуванні регуляторів росту за умов пізнього посіву? 

У цьому разі слід послуговуватися принципу «краще менше, але якісніше». Тобто за даних умов краще один раз використати якісніший і комплексний препарат, що забезпечить необхідний ріст регулятивний вплив та фунгіцидний захист. Прикладом такого препарату може бути фунгіцид — регулятор росту Сетар®. Цей продукт відповідає всім вимогам, що є актуальними за дуже складних погодних умов 2020 року. Надійний ретардантний ефект забезпечує діюча речовина паклобутразол, а за фунгіцидний захист відповідає добре відома діюча речовина дифеноконазол, що не потребує жодної реклами. 

За пізньої сівби важливою є м’яка дія ретардантів. Оскільки нам важливо не лише зупинити рослину в рості, а й забезпечити нормальний перебіг фізіологічних процесів для формування кореневої шийки необхідного діаметра та розвинутої кореневої системи. Сетар® не порушує накопичення цукрів і забезпечує необхідний розвиток рослини, тому застосування Сетар® за умов пізніх строків сівби є особливо доцільним. 

Олександр Соловйов, менеджер із технічної підтримки, напрям «Фунгіциди на технічних і зернобобових культурах», компанія «Сингента» 

журнал The Ukrainian Farmer, вересень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернетсторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону УкраїниПро авторське право та суміжні права”.
Використання
інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями