Агрономія

Регуляція росту ріпаку озимого та захист від хвороб в осінній період — головні складові успіху

Регуляція росту ріпаку озимого та захист від хвороб в осінній період — головні складові успіху

Ріпак озимий останніми роками перейшов до розряду високопрофесійних культур. Зважаючи на мінливі погодні умови та часто відсутність вологи на момент посіву, отримати рівномірні сходи й розвиток культури є вкрай складним завданням. Тож ефективне запобігання переростанню рослин і забезпечення оптимальної фази їх розвитку на момент входу в зиму за таких умов мають доволі вагоме значення. Підвищується і важливість фунгіцидного захисту ріпаку, оскільки в сезоні 2022–2023 рр., почавши збирання врожаю, ми відмічали масове поширення фомозу ріпаку, вплив якого спостерігається й досі.

Та попри складнощі в процесі виробництва, навіть в умовах труднощів з логістикою і реалізацією врожаю, ріпак озимий залишається рентабельною та цікавою культурою для вирощування.

Напередодні старту сезону 2023–2024 рр. пропонуємо розглянути найбільш поширені питання проблематики осіннього захисту ріпаку, а саме регуляції росту й захисту від хвороб.

Які чинники впливають на результат застосування регуляторів росту на ріпаку та кількість його обробок в осінній період:

  • Строки посіву. Ранні посіви вимагають більшої уваги з точки зору управління ростом та запобігання переростанню, а відповідно, й більш інтенсивного використання ретардантів.
  • Погодні умови. В умовах тривалої осені з підвищеним температурним фоном і достатньої кількості опадів ризик переростання буде значно вищим.
  • Вибір гібрида. При підборі гібридів необхідно звертати увагу на інтенсивність їх стартового росту восени. За умови посіву гібрида зі швидким ростом на старті й у ранні строки, ризик переростання рослин буде значно вищим, що потребуватиме додаткових витрат на регуляцію росту.
  • Густота посіву. Керувати ростом рослин у загущених посівах набагато важче, через конкуренцію рослин та їх витягування в боротьбі за сонячне випромінювання. Водночас помилково вважати, що регуляція росту є неефективним прийомом на зріджених посівах, оскільки за більшої площі живлення та відсутності конкуренції рослини не будуть витягуватися. За таких умов використання регулятора росту — фунгіциду Сетар® провокує прокидання бокових бруньок, що можуть стати продуктивними гілочками.
  • Фаза розвитку культури. Стримати переростання рослин, що вже мають 8–9 листків, є набагато складнішим завданням, ніж стримати ріст рослин, що мають 4–5 листків. Чим більшу вегетативну масу мають рослини, тим більшу норму регуляторів росту потрібно буде використовувати. Тому для першого внесення рекомендуємо перевірений на ринку продукт Сетар®, застосування якого забезпечить відповідну рістрегулятивну дію та надійний фунгіцидний захист уже на старті.
  • Температура повітря. Важливим чинником ефективності регуляторів росту є температура повітря, оскільки більшість діючих речовин, що входять до таких продуктів, відносяться до хімічного класу триазолів. Для цих речовин необхідний температурний діапазон у межах +12–25 °С. Крім того, слід зважати на те, що інтенсивність фізіологічних процесів у рослині вповільнюється зі зниженням температури повітря і, відповідно, вповільнюється синтез гормонів росту — гіберелінів, а з ними і ріст рослин. Тому застосування діючих речовин, які хоч і працюють у широкому температурному діапазоні, буде менш ефективним за таких умов, ніж у період активного росту рослин.
  • М’якість дії препаратів. В осінній період дуже важливо спинити ріст рослин, але не призупинити їх розвиток та накопичення цукрів. Наприклад, Сетар® дозволяє стримати ріст рослин і витягування точки росту, але водночас після використання препарату продовжується формування необхідного розміру кореневої шийки та накопичення цукрів, що є критично важливим для успішної перезимівлі. 

Як бути з посівами, що мають різні за розвитком рослини?

Для прийняття рішення щодо проведення обробки орієнтиром є фаза розвитку переважної більшості рослин на полі. Наприклад, якщо 60 % рослин на полі мають фазу 5 листків, 40 % у фазі 2–3 листки, то орієнтуватись потрібно на рослини, що мають уже 5 листків. Обробка за таких умов також дасть змогу вирівняти розвиток рослин на полі. Однак водночас важливо зважати на м’якість дії регуляторів росту. За вказаних умов Сетар® має беззаперечну перевагу в безпечності для культури та разом із вираженим ретардантним ефектом діє м’яко, не перешкоджаючи якісному розвитку культури — формуванню необхідного діаметра кореневої шийки та розвинутої кореневої системи.

Особливості захисту від хвороб в осінній період

Однією з найбільш поширених хвороб осіннього та ранньовесняного періодів вегетації ріпаку озимого слід вважати фомоз. Звісно, трапляються випадки, коли ми можемо стикнутися й з іншими хворобами, зокрема з несправжньою борошнистою росою в осінній період. Проте це радше виняток, тож пропонуємо зосередити свою увагу саме на фомозі, оскільки за інтенсивного розвитку ця хвороба може стати причиною значного недобору врожаю — до 50 %.

Рис. 1. Розвиток фомозу в осінній період

Ріпак може бути уражений кількома видами фомозу, але найбільш поширеним є Phoma lingam (Tode ex Fr.) Desm., сумчаста стадія Leptosphaeria maculans (Desm.) Ces. et de Not. Перші прояви хвороби ми можемо побачити ще у ранній післясходовий період, у разі посіву ураженого насіння. Результатом цього може бути зрідження сходів. Надалі характерною ознакою ураження рослин фомозом є поява некротичних плям на листках (рис. 1) та у зоні кореневої шийки.

Рис. 2. Ураження прикореневої зони стебла ріпаку фомозом

Ураження кореневої шийки призводить до низки небезпечних наслідків, таких як зниження зимостійкості рослин та навіть їх загибель. У разі продовження розвитку фомозу навесні, після перезимівлі, ми можемо спостерігати утворення типових некротичних плям з пікнідами на новому прирості листя, а також рак кореневої шийки — утворення виразок у прикореневій зоні (рис. 2).

За ураження фомозом прикореневої зони рослини відстають у рості та передчасно відмирають. Ураження кореневої шийки фомозом може стати і причиною вилягання рослин, оскільки в місці ураження стебла формуються виразки, що зменшує його щільність. Найчастіше симптоми ураження фомозом прикореневої частини рослин ми можемо спостерігати у фазу молочно-воскової стиглості рослин. У цей час, за візуальної діагностики в польових умовах, легко сплутати ураження фомозом із ураженням стебла білою гниллю, проте характерною діагностичною ознакою на користь фомозу є утворення пікнід, які видно неозброєним оком, та відсутність у стеблі склероцій, що є типовим для білої гнилі.

Основне джерело інфекції — міцелій на рослинних рештках (первинне джерело інфекції) та уражені рослини, на яких формуються пікноспори (вторинна інфекція).

Найчастіше для контролю поширення фомозу в посівах ріпаку використовуються фунгіциди, що містять у своєму складі триазольну складову. Проте, якщо говорити про осіннє застосування фунгіцидів — регуляторів росту на ріпаку, вибір діючих речовин та препаратів є досить обмеженим, оскільки водночас із фунгіцидним захистом нам потрібно попередити і переростання рослин. В такому разі наш вибір є обмеженим лише кількома триазолами (наприклад тебуконазол), що забезпечують вплив на морфологію культури, інгібуючи синтез гормону росту — гібереліну. Однак у більшості випадків такі діючі речовини, на жаль, не забезпечують достатньої ефективності в контролі фомозу, що підтверджують результати дослідів.

Ефективність найбільш поширених фунгіцидів — ретардантів проти фомозу на ріпаку досить наочно вдалось оцінити восени 2022 року (рис. 3 та 4), коли погодні умови сприяли значному поширенню й розвитку цієї хвороби.

Рис. 3. Результати обліків ураження фомозом, 31 день після обробки у фазу 5–6 листків (осіннє застосування), м. Біла Церква, 2022 рік
Рис. 4. Розвиток фомозу на ділянці, обробленій препаратом на основі тебуконазолу (зліва) і Сетар® (справа)

Підсумовуючи, можна констатувати, що першим і дуже важливим етапом у контролі фомозу є застосування фунгіцидів — регуляторів росту саме в осінній період. Тому, з огляду на масове поширення фомозу останніми роками, рекомендуємо приділяти більше уваги і фунгіцидним властивостям препаратів, що використовуються для регуляції росту.

Чому саме Сетар®?

Ключ до успіху ефективності Сетар® — це дві його складові, одна з яких (дифеноконазол) відповідає за надійний і тривалий захист від захворювань, подовжуючи роботу листового апарату й накопичення цукрів.

Нагадуємо, що дифеноконазол забезпечує вищу ефективність, порівняно з іншими діючими речовинами того ж хімічного класу, що застосовуються на ріпаку для контролю фомозу, та володіє низкою відмінностей, зокрема більш тривалою ефективністю. Другою складовою Сетар® є паклобутразол, що забезпечує рістрегулятивну дію. Тож на відміну від багатьох продуктів ми маємо дійсно універсальний продукт, що має виражений вплив на морфологію рослини, запобігаючи переростанню, і демонструє значно вищий рівень ефективності в контролі фомозу порівняно з більшістю стандартів на ринку.

Застосовуючи Сетар®, нам під силу ефективно керувати ростовими процесами рослин ріпаку та забезпечити надійний захист від хвороб, результатом чого є успішна перезимівля і вищий потенціал урожайності поля навесні, а це фундамент для отримання гарного врожаю, чого ми вам і бажаємо!

Олександр Соловйов, менеджер з технічної підтримки, напрям «Фунгіциди на технічних культурах»,компанія «Сингента

Поділитись:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ