Препарати, що містять фітонциди та фітоалексини, можуть бути ефективною альтернативою антибактеріальним стимуляторам росту та кокцидіостатикам.
Тривалий час виробникам тваринницької продукції здавалося, що додавання антибіотичних препаратів є ідеальним рішенням проблем, які провокують найбільші втрати у тваринництві. За використання цих речовин було відзначено не лише поліпшення загального стану здоров’я тварин, а й збільшення ваги, поліпшення конверсії корму та зниження його споживання, покращення показників вирощування.
Ці спостереження призвели до масового введення антибіотиків у корми як стимуляторів росту й продуктивності тварин. Прогрес у технології виробництва сприяв їх поширенню. Спочатку вводили препарати, що є побічними продуктами фармацевтичної промисловості (міцелій із ферментерів, насичених антибіотиком), надалі фармацевтичні компанії налагодили виробництво антибіотиків спеціально для кормів.
Серед найпоширеніших хіміотерапевтичних препаратів, що додають у корм тваринам протягом останніх п’яти десятиліть: авіламіцин, бацитрацин, хлортетрациклін, еритроміцин, флавоміцин (бамберміцин), гризеофульвін, гігроміцін, кормогризин, лінкоміцин, момензін, неоміцин, новобіоцин, ністатин, окситетрациклін, олеандоміцин, пеніцилін, саліноміцин, спирамицин, тіамуліна, тилозин, віргініаміцін, колістін і амоксицилін.
Антибіотики в кормах користь і небезпека
Сьогодні все більше дослідників застерігають від додавання антибіотиків у корми. Вони звертають увагу, що виробники зловживають ними часто в ситуаціях, коли нехтують основними правилами гігієни на виробництві й раціональною годівлею птиці. Поліпшення цих параметрів сприяє вдосконаленню результатів вирощування птиці.
Вивчаючи наявність хіміотерапевтичних агентів у харчових продуктах, було спостережено, що певна кількість згодованих тваринам чи птиці антибіотиків залишається в їх організмі, тобто потрапляє у м’ясо, яйця або молоко. Широке додавання антибіотиків у кормові суміші стало причиною значного підвищення стійкості мікроорганізмів до цих препаратів, що призвело до їх неефективності в лікуванні людей і тварин. Цієї проблеми можна було б позбутися, застосовуючи тваринам ті хіміотерапевтичні засоби, що не призначають для лікування людей.
У 1980-х роках звернули увагу на негативний вплив антибіотиків на функціонування імунної системи. Виявилося, що більшість антибіотиків спричиняють імуносупресію, або знижують активність імунної системи. Сильно поширене неконтрольоване використання антибіотиків призвело до збільшення кількості інфекцій, спричинених різними збудниками у тварин і людей.
Іншим наслідком додавання антибіотиків до кормів і їх неправильного використання стала поява антибіотиків, що інактивують бактеріальні ферменти. Аміноглікозидні ферменти, що інактивують антибіотики, є новою реакцією мікроорганізмів на ці хіміопрепарати.
Антибіотики широкого спектра дії гальмують розвиток багатьох мікроорганізмів, зокрема сапрофітних, які є части ною фізіологічної мікрофлори тварин і людини. Ці мікроорганізми є у шлунково-кишковому тракті тварин, вони сприяють інактивації шкідливих компонентів, що містяться в кормах (біогенні аміни, нітрозаміни та ксенобіотики).
Шкідливий вплив антибіотиків на симбіотичну мікрофлору призводить до дисбактеріозу, який стає причиною патологічних змін слизових оболонок (унаслідок чого порушується поглинання поживних речовин), суперінфекції та гіповітамінозу. Симптомами дисбактеріозу є запалення слизової оболонки стравоходу, шлунку, кишківника та діареї. В птиці фіксують тріщини стінок кишківника, зміни епітеліальних клітин, сплюснення криптів і скорочення кишкових ворсинок. Відбувається ослаблення імунної системи, особливо частини лімфатичної системи, розташованої в кишківнику (GALT). Дисбактеріоз спричинює зменшення кількості імунних агентів (макрофагів, лімфоцитів і плазмоцитів), що сприяє розвитку кишкових інфекцій, а також провокує виникнення суперінфекції, тобто інфікування мікроорганізмами, нечутливими до використовуваного антибіотика. Вміст кишківника в птиці з дисбактеріозом стає занадто лужним, що сприяє розповсюдженню багатьох інфекційних хвороб.
Антибіотики та їх залишки в природному середовищі
Антибіотичні препарати, що вводять тваринам і людям, метаболізуються в організмі, однак деякі з них піддаються незначним перетворенням і виділяються з організму незмінними, проявляючи антимікробні властивості. Вони потрапляють у навколишнє середовище у вигляді органічних добрив, розсіюються в ньому, а не елімінуються. В низьких дозах лікарські препарати контактують із мікроорганізмами, що є у воді й ґрунті, в результаті чого формуються стійкі форми. Мікроорганізми, що стійкі до лікарських засобів, можуть «подорожувати» харчовим ланцюгом і колонізувати травний тракт тварин і людей.
Деякі штами бактерій надзвичайно стійкі до антибіотиків і сульфаніламідів. Що гірше — вони стійкі до ванкоміцину — антибіотика «останнього шансу». Опір виникає через надбання певного набору генів (van), які можуть бути перейняті іншими бактеріями, наприклад, стафілококами. На сьогодні існують штами ентерококів, Pseudomonas і Enterobacter, стійкі до всіх доступних антибіотиків. Тому все частіше спостерігаються випадки сепсису в людей і невиліковних бактеріозів і сепсису у тварин.
Новим «суперантибіотиком» невідомої природи мав бути синтетичний лінезолід. На нього покладалися великі надії, бо, за повідомленнями авторів, як неприродна речовина він не мав викликати бактерійний опір. Нині існує ще один антибіотик нового класу — оксобактин. Синтетичну форму препарату відкрили у 2015 році команда вчених з університету Лінкольна (Велика Британія). Проте перш ніж призначати ці препарати до лікування, потрібні багаторічні дослідження.
Харчові антибіотики правова ситуація у Євросоюзі
Тиск споживчих, екологічних і медичних організацій призвів до поступового виведення антибіотиків із раціону тварин у Європі. Офіційно стимулятори росту на основі антибіотиків можна було використовувати у Європейському Союзі до 31 грудня 2005 року.
Нині, згідно з Регламентом (ЄС) №1831/2003, дозволено 13 речовин для профілактики кокцидіозу, ліцензування якого є тимчасовим. Через суспільний тиск наукові дослідження та відомі «побічні ефекти» ліцензування багатьох раніше застосовуваних хіміотерапевтичних препаратів не були подовжені. Тому в найближчі роки на ринку з’являться все нові альтернативи кокцидіостатиків, зокрема натуральні продукти.
Деякі з використаних сьогодні кокцидіостатиків також є антибіотиками з антибактеріальною активністю, наприклад, лазалоцид є іонофорним поліефіром з антикокцидійною й антибактеріальною дією. Monensin (іонофорний антибіотик) також має кокцидіостатичні й антибактеріальні властивості. Мадураміцин пригнічує ріст грампозитивних бактерій. Ці антибіотики, хоча їх було отримано для застосування в гуманній медицині, не призначали через токсичність, побічні ефекти й формування перехресної резистентності з іншими антибіотиками, що перевищують терапевтичне значення. Дискусії з приводу їх виведення з тваринництва тривають. Проблема зростання опору мікроорганізмів набула глобального значення. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) запровадила додаткові обмеження щодо споживання антибіотиків у гуманній і ветеринарній медицині. Було створено список антибіотиків CIA (critically important antimicrobials for human medicine — критично важливих антимікробних препаратів для гуманної медицини). Туди ввійшли хінолони, цефалоспорини 3-го наступного покоління, макроліди та кетоліди, а також глікопептиди й поліміксини (разом із колістином). Ці препарати були зареєстровані для лікування людей, хоча їх все ще можуть застосовувати у ветеринарній медицині.
У Польщі ухвалено програму, відповідно до якої слід особливо контролювати застосування антибіотиків у ветеринарії. У висновках Ради Європейського Союзу від 22 червня 2012 року можна прочитати про перспективу «одного здоров’я», що стосується серед інших проблеми зловживання лікарськими засобами в годівлі та лікуванні тварин. Було наголошено на проблемі надмірного й неналежного застосування антибіотиків, зростанні стійкості до антибіотиків у бактерій і загрозі здоров’ю людей. Сьогодні ця загроза є надто серйозною, щоб її недооцінювати.
Альтернативні рішення
На виробництві існує багато проблем, пов’язаних із порушеннями функціонування травної системи тварин, які проявляються стійкою діареєю, призводять до синдрому мальабсорбції, дизбалансу води й електролітів, кислотнолужної рівноваги. Призначення хіміотерапевтичних агентів у таких випадках без лабораторних випробувань призводить тільки до погіршення стану здоров’я тварин, провокуючи виникнення дисбактеріозу й мікроорганізмів, стійких до хіміотерапевтичних агентів.
Одночасне навантаження організму тварини промисловими кормами, позбавленими природних стимуляторів секреції ферментів, призводить до ще більшого погіршення ситуації. Грибкові та вірусні суперінфекції за наявності дисбактеріозу у тварини дуже небезпечні. В останні роки значно зросла кількість падежу від грибкових інфекцій, що стало наслідком застосування антибіотиків широкого спектра дії. До того ж це стосується як тварин, так і людей.
Альтернативою хіміотерапевтичним засобам може бути застосування фітонцидів і фітоалексинів. Результати досліджень у сфері хемотаксономії, фітофармакології, фармакогнозії надають необхідні знання про препарати, здатні замінити антибіотики та стимулятори росту.
Фітонциди й фітоалексини — це речовини, які виробляють і виділяють вищі рослини й мають антибактеріальні, протигрибкові та протипротозойні властивості. Вони були «відомі» тваринам протягом століть, хоча їх почали застосовувати у промисловому тваринництві не так давно.
Фітонцидні препарати можуть допомогти зменшити кількість застосовуваних хіміотерапевтичних засобів у тваринництві, що відповідає рекомендації Ради Європейського Союзу. Сьогодні все більше й більше незалежних систем контролю якості харчових продуктів. Прикладом може бути британський Red Tractor, що визначає кодекс належної сільськогосподарської практики, у яку на додаток до стандартів виробництва додано також вимоги щодо годівлі та лікування тварин, які містять заборону на будь-які антибіотики з профілактичною метою, а також забороняють застосування цефалоспоринів 3-го й 4-го поколінь, глікопептидів, колістину в лікуванні тварин. Також лікування макролідами й фторхінолонами можливо тільки як виняток і з письмової згоди забійних цехів.
Ураховуючи зміни в законодавстві щодо кормів і загальні тенденції ринку, у 2008 році департамент досліджень і розвитку компанії AdiFeed провів широкі інноваційні дослідження, наслідком яких стала розробка та впровадження ефективних і стабільних фітонцидних рецептур. Вони можуть бути ефективною альтернативою антибактеріальним стимуляторам росту й кокцидіостатикам. Завдяки своїй природній дії фітонциди ефективно захищають здоров’я тварин на великих фермах, запобігаючи розвитку найпростіших і мікроорганізмів. Фітонциди мають перевагу перед антибіотиками, хінолонами та сульфаніламідами, які одночасно гальмують вплив на розмноження вірусів і розвиток грибків. Крім того, вони не токсичні, не нагромаджуються в тканинах організму, біологічно розкладаються і, головне — безпечні для здоров’я тварин і людей. Упровадження препаратів, що містять фітонциди та фітоалексини, необхідне через глобальну проблему зростання резистентності збудників до лікарських засобів.
Позитивна роль антибіотиків у лікуванні тварин і людей не викликає сумнівів. Проте, щоб зберегти свою ефективність у ситуації надзвичайної необхідності, їх не слід задавати регулярно. Широке застосування фітонцидних сполук ідеально підтримує продуктивність і здоров’я тварин.
Д‐р Хенрік Розанський
Д‐р Пауліна Абрамовіч
Відділ досліджень і розробки та впровадження AdiFeed sp. z o.o.
журнал “Наше Птахівництво”, липень 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше
птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою
https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та
авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та
суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
