На часі — запровадження ресурсоощадних технологій обробітку ґрунту й відновлення його родючості.
Який господар не хотів би підвищити ефективність своєї справи? В непростих економічних умовах сьогодення ця тема особливо гостра. Відтак, вирішальним чинником практично на всіх етапах розвитку компанії є шлях інновацій. Прогресивні технології виправдали себе й допомагають досягати результату. А втім, пошук нових можливостей — далеко не єдиний
виклик, що постає нині перед агробізнесом.
З турботою про землю
Застосовувана нині багатьма господарствами інтенсивна система землеробства посприяла суттєвому збільшенню врожайності й, відповідно, оптимізації собівартості сільгосппродукції. Утім, схоже, подальші перспективи вимальовуються далеко не такі оптимістичні, як хотілося б. Річ у тім — і це навряд чи для когось секрет — що якість українських чорноземів рік у рік погіршується. За час відвальної оранки та інтенсивного розпушування ґрунти виснажуються чи, як кажуть науковці, втрачають свою структурність, погіршується їх водно-повітряний режим. Додаймо до цього подорожчання всіх складових аграрної технології та ситуацію на сировинних біржах, де, власне, формується ринкова ціна на сільгосппродукт, і стає цілком зрозуміло, чому пріоритети виробників нині поступово зміщуються у площину підвищення родючості землі й перегляду застосовуваних способів обробітку ґрунту.
То як домогтися відновлення знищеного гумусу? Науковці переконані, що для цього передусім треба використовувати рослині рештки як мульчу, а також збільшити коефіцієнт гуміфікації гною та пожнивних решток. У центрі уваги — посилення активності ґрунтової біологічної складової, локалізація водної та вітрової ерозії та створення належних умов для накопичення вологи у ґрунті.
|
Технологія в деталях
Відповідно до двох найголовніших типів мікроорганізмів — аеробів й анаеробів — розрізняють і два основних типи розкладання органічних речовин: гниття (аеробний) і бродіння (анаеробний). Аеробний процес розкладання виникає внаслідок життєдіяльності мікрофлори: грибів й аеробних (сапрофітних) бактерій. Анаеробний процес — життєдіяльності анаеробних ба к те рій. Обидва цих процеси відбуваються у ґрунті одночасно, але залежно від характеру ґрунтових умов в одному випадку переважатимуть аеробні процеси, в другому — анаеробні. У пухких, добре провітрюваних ґрунтах завжди переважає аеробний процес. Навпаки, в ущільнених ґрунтах, тяжких або заболочених, із суцільним заляганням органічної речовини, неминуче домінуватимуть анаеробні процеси. У будь-якому ґрунті у верхніх його частинах, куди вільніше проникає повітря, в основному відбуваються процеси гниття, в нижніх шарах з ускладненим газообміном — бродіння. За аеробного розкладання у верхньому шарі ґрун ту завжди виходять продукти ціл ком окислені, які, реагуючи з основами, дають різні солі, що йдуть на живлення рослин. За анаеробного процесу, що відбувається в безкисневому середовищі, утворюються різного роду неокислені з’єднання.
Аби визначити вплив на родючість ґрунту й розташування в ньому пожнивних решток на різній глибині, мікробіолог І. С. Востров ще 1989 року провів такий польовий дослід: одні рештки пшениці розміщували у верхньому шарі ґрунту (до 6 см), інші заорювали в шар ґрунту нижчий за 14 см. З’ясувалося, що процес накопичення гумусу у верхньому шарі завглибшки до 6 см відбувається в 24 рази активніше, ніж у шарі, нижчому від глибини 14 см; що заорювання рослинних решток на глибину понад 14 см спричиняє процес бродіння з утворенням отруйних речовин, згубних для майбутнього врожаю, таких, наприклад, як метан, фосфористий водень, сірководень, закис заліза й ін., що було доведено подальшими дослідами. До аналогічних висновків про потребу розміщення нетоварної частини рослинної біомаси у верхньому шарі ґрунту дійшов і професор М. К. Шикула.
Зазначимо, що значної шкоди, в основному злаковим культурам, завдають мікроорганізми-паразити, які спричиняють кореневі гнилі. Єдиною надійною природною перешкодою на шляху цього захворювання є сапрофітні мікроорганізми — антагоністи мікроорганізмів, що спричиняють кореневі гнилі. Для ефективної дії сапрофітних мікроорганізмів вимагається щорічне надходження в ґрунт свіжих рослинних решток.
Ідеальна машина
У сформованих умовах ризикованого землеробства пожнивні рештки зернових й інших культур, які використовуються на мульчу, мають бути дещо подрібнені й частково закладені на глибину до 5–6 см. Чудово справитися із цим може RTS, добре відомий українським агровиробникам агрегат для вертикального обробітку ґрунту від канадського виробника SALFORD.
Агрофірма «Обрій» (що в Коломійцях Покровського р-ну на Дніпропетровщині) вирощує зернові культури, кукурудзу, соняшник, сорго, багаторічні трави. Вже три роки господарство застосовує такий агрегат. На переконання агронома Романа Лимана, це ідеальна машина для збереження ґрунтів. До того ж окрім дбайливого обробітку ґрунту й створення добрих умов для збереження вологи він незамінний, коли погодні умови восени або навесні є критичними. «Два роки тому осінь була дощовою, ґрунт був перезволожений, і ми просто не знали, чи зможемо посіяти озимі, — пригадує він. — Завдяки RTS підготували площі й нормально відсіялись. Цього року знову проблеми з вологою. Однак протилежні. Земля пересохла, і було просто страшно сіяти. Однак після глибокої культивації й обробітку агрегатом RTS ґрунт став рівним і розпушеним, подрібнені рослинні рештки вкрили поверхню і не випустили вологу. Цього вистачило для проростання озимих культур. До речі, в нас було декілька ділянок, по яких агрегат RTS не працював, і на них сходи не такі гарні».
Як зізнається агроном, агрегат працює дуже багато, тому вже кілька разів замінювали комплект дисків. Утім, за три роки — жодних ремонтів. Ця проста й дуже надійна машина може добре підготувати ґрунт до сівби за один прохід. І — що важливо — рослини почуваються на полі дуже комфортно. Перейшовши на мінімальний обробіток ґрунту, агрофірма не втратила у врожайності, а ще й заощадила на витратах.
Широкий функціонал
Виробники агрегата подбали про функціональну ефективність RTS. Він знижує операційні витрати, як порівняти з традиційною ґрунтообробною технікою, підвищує родючість ґрунту шляхом природного повернення у нього органічного матеріалу. Вертикальний обробіток збільшує проникну здатність ґрунту й створює умови для активного накопичення гумусу, а знищення ущільнень (плужної підошви) сприяє розвитку здорової кореневої системи та забезпечує рослини харчуванням і вологою в будь-яких умовах.
RTS може виконувати різні завдання:
• подрібнення рослинних решток і закладання їх у верхній шар ґрунту;
• локалізація водної та вітрової ерозії;
• ліквідація втрат гумусу;
• відновлення й формування родючого шару;
• створення умов для збільшення накопичення вологи;
• закладення розкиданих на полі органічних або мінеральних добрив;
• створення умов для ранньої сівби;
• підготовка насіннєвого ложа, вирівнювання поля;
• руйнування кірки на поверхні ґрунту без порушення нижнього шару.
Робочими органами агрегата RTS є хвилясті різальні диски на витих стійках, які працюють вертикально й можуть копіювати нерівності поля незалежно один від одного. Конструкція стійки дозволяє диску підніматися, відхилитися убік й обходити перешкоди. Диски розташовані так, щоб забезпечити вільний прохід рослинних решток між робочими органами агрегата без забивання. Вертикальна вібрація хвилястого диска, що створюється на швидкості від 12 км/год і вище, впливає на землю як відбійний молоток, дроблячи ґрунт нижче від робочої глибини, знищуючи ущільнення та створюючи умови для активного накопичення вологи.
Агрегат RTS подрібнює й закладає рослинні рештки у верхній шар ґрунту, що забезпечує максимально швидке їх перегнивання й дозволяє ефективно боротися з ерозією ґрунту.
газета “АгроМаркет”, червень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
