— У липні спостерігали погодну аномалію, коли поля, і не лише огіркові, заливало дощами. Вийти в поле людьми чи технікою не було жодної можливості. А це був якраз період масового достигання й збирання огірків. Плоди погано розвивалися, деякі, навпаки, переростали. А огірок — культура особлива: вибирати плоди потрібно не рідше, ніж через день, інакше матимеш продукцію третього сорту, яка нікому не потрібна, — розповідає Леонід Кириченко, директор ФГ «Зоря Каховщини», де огірки вирощуються у відкритому ґрунті на площі 6 га.
Овочевий клин господарства, залежно від сівозміни, становить 100–150 га. На цій площі щороку розміщують огірки, томати, солодкий перець, баклажани, столові буряки, моркву, кореневу селеру, різні види капусти — білоголову, червоноголову, савойську, пекінську, цвітну. Решта площ — під зерновими.
На огіркових полях господарство культивує один гібрид — Престо F1 від компанії «Рійк Цваан». Саме він запропонований до вирощування покупцем — ПрАТ «Чумак». Роботи в полі починаються наприкінці травня: обробляють ґрунт, прокладають стрічки крапельного зрошення, розстеляють плівку й роблять у ній отвори. На початку червня в ці отвори, прямо у відкритий ґрунт, вручну розкладають заздалегідь замочені насінини. На 3–5-й день вони дають сходи. Розсадний спосіб недоречний, бо це додаткові витрати, а поспішати господарству, щоб отримати більш ранню продукцію, немає сенсу. Навпаки, вираховують все так, щоб плоди почали достигати в період масового збирання, адже саме тоді на «Чумаку» вмикають лінії з переробки огірків. Сільгоспвиробникові ці строки зручні тим, що ґрунт встигає як слід прогрітися, та й заморозки вже не загрожують.
Збирають урожай за допомогою рухомої платформи, із якої робітники зривають плоди лежачи. Далі вони доставляються на сортувальну лінію. У «Чумака» до огірків, звісно, є вимоги: довжина — не більше 12 см, 4–5 см у діаметрі, інтенсивно-зелений колір. Тож переростати їм не дозволяють (якщо це, звісно, не форс-мажор), а всі, що менші за розміром, вивозять на свіжий ринок.
Цього сезону під час рясних тривалих липневих опадів ціни виросли, але ж не в усіх була можливість зібрати врожай. У серпні через надлишок пропозиції ціни, навпаки, впали. Здавати свій урожай Леоніду Кириченку довелося по 6 грн/кг, тоді як у господарстві сподівалися хоча б на 8 грн/кг. Річ у тому, що договір із переробником не передбачає фіксованої ціни з огляду на непередбачувану погодну ситуацію, як і сталося цього року. Сільгоспвиробник, зі свого боку, теж не зміг виконати своїх зобов’язань щодо валу. Огіркові поля господарства «Зоря Каховщини» дали врожайність 16 т/га, що становило лише 40–50% від очікуваного.
Леонід Петрович вимушений констатувати, що у вирощуванні огірків господарство зазнало збитків. Водночас, оцінюючи цьогорічні погодні та цінові коливання, а також підвищення цін на насіння, засоби живлення й захисту, плівку, паливо, фермер зауважує, що всі ці чинники змушують сільгоспвиробників міцно замислитися, чи варто вирощувати огірки надалі, а якщо вирощувати — то в яких обсягах.
Плантатор
