Нині на часі комплексний підхід до будівництва нових чи реконструкції старих тваринницьких приміщень.
Господарство «Слободище» по праву вважають одним із найпотужніших сільгосппідприємств Бердичівщини (Житомирська обл.). Рослинництво, молочне скотарство, свинарство — ці напрями в господарстві розвивають однаково успішно. Саме розвивають, а не утримують на плаву. Бо попри всілякі економічні кризи, тут щороку збільшують поголів’я, виробництво м’яса та молока, модернізують тваринницькі комплекси.
Кілька років тому в господарстві почали масштабну реконструкцію старих тваринницьких приміщень — усього їх у господарстві вісім. В оновлених залах замінили все — від підлоги до даху, встановили сучасне обладнання. Усе для того, аби прив’язне утримання корів замінити на безприв’язне. Нові технології відразу позначилися на результатах роботи.
— Коли ми перейшли на новий тип доїння, надої збільшилися, бо утримання тварин стало комфортнішим. Адже прив’язне утримання для корови — це всього 1,2 м кормового столу — якщо доярка їй вчасно підгорнула сіно, — розповідає головний технолог і головний ветлікар ПП «Слободище» Юрій Порхун. — Натомість за безприв’язного утримання кормовий стіл завдовжки 40 м — корова де захотіла, там і поїла. Коли вона захотіла напитися, тоді й п’є. І жоден скотар її не віджене — мовляв, йому треба там прибрати. Помітно, що з переходом на новий спосіб утримання тварини стали набагато спокійнішими, бо мінімізувався їхній контакт із людиною.
Кардинально змінилася і якість утримання корів на фермах. Чого тільки варта система тунельної вентиляції приміщень з охолоджувальною функцією повітря, яка дає змогу підтримувати комфортний мікроклімат у приміщенні. Основою системи є касета з гофро-целюлози, упакована в жорсткий сталевий каркас. Через верхні отвори касети подають воду, яка, стікаючи по гофрованому матеріалу, зволожує всю панель. Такими касетами в корівнику можна встановити хоч пів стіни, з тильного боку встановивши вентилятори, — у результаті маємо якісну вентиляцію без протягів.
За словами Юрія Порхуна, нині стан здоров’я корів моніторять за допомогою встановлених на нашийниках датчиків. Коли тварина проходить у доїльну залу, її ідентифікують, фіксують усі показники — це полегшує роботу спеціалістам. До речі, сучасний автоматизований доїльний зал дає змогу обслуговувати одночасно 530 корів. Доїльна установка — це справді унікальний винахід конструкторів, аналогів яко му немає. Знаючи кількість отримуваного молока, швидкість його потоку, фахівці можуть регулювати режими роботи доїльного апарату. Більше з тим — апарат є найбільш ощадним, найбезпечнішим і найкомфортнішим для машинного доїння корів.
З боку зоотехніки також стало працювати простіше, бо всі дані є в комп’ютері, все автоматизовано.
Утім, у господарстві не збираються зупинятися на досягнутому — хочуть втричі збільшити поголів’я, довести кількість дійних корів до 2000 голів. Для цього цьогоріч розпочали нове будівництво — спорудження доїльної зали на півтори тисячі голів і реконструкцію ферм для утримання нового поголів’я. Нині тривають реконструкції чотирьох тваринницьких приміщень, а також монтують другу чергу доїльної зали типу «ялинка».
Реконструкцію всіх приміщень виконали спеціалісти компанії «Брацлав». Вони ж і встановили обладнання для утримання тварин і доїння, до речі, також власного виробництва. Тож раніше згадана унікальна доїльна установка — винахід спеціалістів «Брацлава».
— Переваги компанії «Брацлав» — оптимальне співвідношення «ціна — якість робіт», комплексне виконання робіт, починаючи від виготовлення проєкту й до встановлення обладнання, — каже Юрій Порхун. — Їхні проєктанти приїхали, ми їм пояснили, що хочемо мати на виході. Вони оглянули старі будови, зробили заміри, визначили, як їх можна реконструювати й надали нам рекомендації. Приїхала їхня бригада і повністю виконує роботи. Тобто це комплексне розв’язання питання, а не коли проєкт складає одна компанія, виконує інша, а в результаті претензії нема кому висунути. У нас все робиться вчасно і швидко — це основне.
Досвід та знання
Група компаній «Брацлав» на ринку вже понад 40 років. Нині це 16 підприємств, що злагоджено працюють, можуть реалізувати будь-яке рішення для тваринницького підприємства. За цей час чимало вітчизняних та й закордонних тваринників переконалися у якості роботи української компанії. Секрет успіху, на думку генерального директора групи компаній «Брацлав» Петра Михайленка, — у комплексному підході до розв’язання проблем.
— За кілька років ми повністю поміняли філософію роботи, ми більше не продаємо — ми розв’язуємо проблеми. Незалежно від того, чи це стосується собівартості молока, чи його якості, чи це проблеми з організацією роботи на фермі або ж будівництво і проєктування нових ферм, чи проведення реконструкції. Завдяки зміні цього світогляду сьогодні в нас і пакет замовлень збільшився, і кількість клієнтів. Бо ми єдині, хто сьогодні може спроєктувати, збудувати, виготовити обладнання під конкретну ферму, змонтувати його і забезпечити сервіс. Одна з наших компаній тільки виконує будівельні проєкти: будує, реконструює. Вони виконують роботи будь-якої складності, можуть навіть робити реконструкцію в половині приміщення, в той самий час, як у другій доять корів, бо їх нікуди діти, а процес доїння неможливо припинити. Мені часто ставлять запитання: як у вас виходить найдешевше? Моя відповідь: так можливо завдяки нашому досвіду. Адже «Брацлав» — це знання, нагромаджені провідними фахівцями тваринницького машинобудівного комплексу колишнього СРСР. Коли СРСР розпадався, ми їх запросили в компанію, де вони отримали можливість реалізовувати свій досвід і знання. Більшого досвіду, наукових досліджень, спектра знань немає в жодних інших компаніях. Ці знання сьогодні зацифровані, і завдяки їм ми створили унікальні доїльні установки й інше обладнання. Наші напрацювання протягом 20 років технології дають нам змогу робити будівництво чи реконструкцію швидко, якісно і з низькою собівартістю.
Насамкінець зазначимо, що компанія «Брацлав» — одна з перших машинобудівних компаній України, яка 2005 року отримала сертифікат ІСО 9001. Це дало їй можливість уже наступного року стати учасником сільгоспвиставки в Ганновері, що надалі принесло компанії світове визнання й можливість працювати в понад 20 країнах світу.
Людмила Морозова
журнал The Ukrainian Farmer, грудень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
