Трохи більше як за тридцять років незалежності вітчизняний бізнес звик до того, що його можуть навідати різні «маски-шоу», і причини візиту можуть бути різними, і навіть кілька контролюючих органів можуть завітати з однієї причини (а іноді і без причини, і навіть не вибачитись, що потурбували). Тому не дивно, що репутація у вітчизняної контролюючої системи, м’яко кажучи, не дуже хороша, та й ефективність її роботи залишає бажати кращого, зважаючи на лідерські позиції України у рейтингах корумпованих країн та останні позиції у рейтингах захисту прав власності і верховенства права.
Що змінюють і на що сподіваються
Наївно було б думати, що вітчизняний уряд сам собі надумав провести таку реформу у контрольно-каральних органах. Як уже традиційно склалося, нам посприяли західні партнери (чомусь згадуються слова Остапа Бендера про «закордон», що нам допоможе….). Так от прийняття закону про Бюро економічної безпеки — єдиного координаційного центру розслідування економічних злочинів — є частиною міжнародних зобов’язань України, передбачених Меморандумом про економічну та фінансову політику з МВФ та Меморандумом про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Євросоюзом як Кредитором у частині отримання Україною макрофінансової допомоги ЄС.
Протягом тридцяти років з економічними злочинами в Україні які тільки служби не боролися. Сьогодні вже важко згадати весь перелік, однак рівень економічної злочинності залишається високим, рівень ухилення від сплати податків стримує розвиток країни, економічні злочини у сфері державних закупівель руйнують довіру платників податків до держави. У результаті цього «колообігу» рівень тіньової економіки зростає і країна дедалі більше біднішає.
Наразі до бізнесменів можуть завітати три контрольні (чи каральні?) органи — Податкова міліція, економічний департамент СБУ (департамент «К») та економічні підрозділи Національної поліції. Після їх ліквідації та налагодження роботи Бюро економічної безпеки України (БЕБУ) саме воно буде розбиратися з економічними злочинами як обіцяє закон не силовими методами, а правовими. До речі, на створення Бюро у Державному бюджеті України передбачено трохи більше як пів мільярда гривень. Законом передбачено перехідний період, протягом якого незавершені кримінальні провадження передадуть Генпрокуратурі, а в Бюро економічної безпеки — коли сформують його бодай на 30%. У сфері повноважень нового органу — оперативно-розшукова діяльність та досудове розслідування в межах податкового та митного законодавства. Фактично повноваження Бюро економічної безпеки розширені до сфери здійснення господарської діяльності: податків, бюджету, державної реєстрації, банкрутства, фальсифікації фінансових документів та цінних паперів…
Старі-нові функції та економічні злочини
Оскільки Бюро замінить три контролюючі органи, то логічно, що до його відання перейдуть функції попередників. Так, Бюро здійснюватиме контроль за додержанням податкового законодавства та досудові розслідування у сфері порушення податкового законодавства.
У сферу діяльності Бюро економічної безпеки перейшла частина статей розділу VII Кримінального Кодексу України (крім ст. 216 ККУ «Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок»). У переліку злочинів, якими опікуватиметься БЕБУ: незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (ст. 204); підроблення документів, що подаються для проведення держреєстрації юрособи та ФОП (ст. 205-1); протидія законній господарській діяльності (ст. 206); доведення банку до неплатоспроможності (ст. 218-1); доведення до банкрутства (ст. 219); фальсифікація фінансових документів та звітності фінансової організації, приховування неплатоспроможності фінансової установи або підстав для відкликання (анулювання) ліцензії фінансової установи (ст. 2021); шахрайство з фінансовими ресурсами, маніпулювання на фондовому ринку, підроблення документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів, порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів (ст. 220-1–223-2); незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару (ст. 229); незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю, розголошення комерційної або банківської таємниці, незаконне використання інсайдерської інформації, приховування інформації про діяльність емітента (ст. 231–2322); незаконна приватизація державного, комунального майна (ст. 233); виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного податку чи голографічних захисних елементів (ст. 199). За останнім пунктом повноваження детективів Бюро поширюються лише на суму підробки, що перевищує 454 тис. гривень. Також вони вестимуть досудові розслідування злочинів з бюджетними коштами та майном, зокрема таких, як протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації (ст. 206-2); нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням (ст. 210); видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону (ст. 211), — якщо розслідування не віднесено до підслідності НАБУ.
Крім того, у сфері розслідування Бюро економічної безпеки опиняться й відносно нові злочини (хоча, звісно, новими вони є хіба що папері, оскільки не були виділені окремо) — як-от, приміром, шахрайство з ПДВ (ст. 2222 ККУ) на підставі подання завідомо неправдивих відомостей, у т. ч. унаслідок використання завідомо підробленого документа. За це передбачено штраф або громадські чи виправні роботи, або обмеження волі до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років чи без такого.
Якщо сума розкрадання або заволодіння бюджетними коштами перевищуватиме 1000 неоподатковуваних мінімумів (у 2021 р. — 1 135 000 грн), штраф сягатиме від 5100 до 6800 грн, строк ув’язнення від 3 до 5 років. А ось якщо сума сягатиме 3 405 000 грн (цифра актуальна для 2021 року), то на штраф уже можна не розраховувати — службовій особі загрожуватиме вже лише реальний строк ув’язнення (від 3 до 12 років).
Звідки братимуть дані й інформацію
Передусім Бюро надаватимуть інформацію інші контролюючі органи. Крім того, закон наділив БЕБУ широкими правами щодо збору інформації, зокрема:
• безоплатно отримувати відомості з Єдиного державного реєстру юросіб, Єдиного державного реєстру транспортних засобів, Державного реєстру речових прав в електронній формі у форматі бази даних, витягу та/ або в іншому вигляді;
• отримувати відомості в електронній формі у форматі бази даних, витягу та/або в іншому вигляді — з реєстру актів цивільного стану;
• отримувати від банків інформацію, що містить банківську таємницю, в порядку та обсязі, визначених Законом України «Про банки і банківську діяльність», а також від Центрального депозитарію цінних паперів, Національного банку України та депозитарних установ інформацію, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів, — у порядку та обсязі, встановлених Законом України «Про депозитарну систему України» з урахуванням положень цього Закону;
• отримувати від НКЦПФР заяви та інформацію про можливе вчинення кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності;
• витребовувати за рішенням керівника структурного підрозділу органу Бюро економічної безпеки та одержувати в установленому законом порядку від інших правоохоронних та державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій інформацію, необхідну для виконання повноважень Бюро.
Директора призначатимуть за конкурсом
В Бюро працюватимуть детективи, які не лише збиратимуть аналітичну інформацію про економічні злочини, але й вестимуть оперативно-розшукову діяльність на рівні з іншими силовими структурами.
Директора призначатиме Кабінет Міністрів України за поданням прем’єр-міністра за результатами відкритого конкурсу. Термін перебування на посаді — 5 років, і не більше двох термінів поспіль. Кандидатуру директора відбиратиме конкурсна комісія, до якої входитимуть:
• три особи від Ради національної безпеки і оборони;
• три особи від Верховної Ради;
• три особи від Кабінету міністрів.
Для забезпечення прозорості та контролю при Бюро економічної безпеки має бути створена Рада громадського контролю в складі 15 осіб. Нагляд за додержанням Бюро законодавства здійснюватиме генеральний прокурор безпосередньо та через уповноважених ним прокурорів.
Філософське питання і його перспективи
Радіти чи ні таким змінам — питання філософське. Не всі можуть поділяти оптимізм реформи. В самому законі про створення Бюро є не тільки плюси, а й мінуси, які здатні цю реформу звести нанівець. Це зокрема, можливість політично залежних призначень на керівні посади.
Безсумнівно, великий позитив у тому, що в Україні припиниться практика «перехресного» переслідування за економічні злочини, і що боротьба з елітним економічним криміналом в країні координуватиметься з єдиного центру. Одна, якщо новостворений орган успадкує більшість кадрів з Податкової міліції, СБУ та економічних підрозділів національної поліції, то дива не станеться. Люди, котрі роками дотримувалися певної лінії поведінки, навряд чи змінять її тільки тому, вони стануть працювати під іншою вивіскою.
Разом із тим наявність єдиного координаційного центру в боротьбі з економічною злочинністю — уже значний прогрес і можливість подальшого отримання макрофінансової допомоги від ЄС. Звісно, будь-яка законодавча ініціатива — хороша чи погана — навіть після підписання Президентом України, може бути заблокована на рівні Конституційного суду. Хіба тільки знову втрутиться «закордон», який просто не дасть Україні грошей.
Нехай там як, навіть за сприятливих умов повноцінно Бюро економічної безпеки зможе запрацювати в Україні тільки з наступного року.
Тетяна Паєнтко, д-р екон. наук, сертифікований аудитор, керуючий партнер Аудиторської компанії «Міжнародна правова безпека»
газета AgroTimes, березень 2021 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “AgroTimes” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
