Агромаркет
Головне:
Агромаркет

Щороку нові граблі…

AgroTimes
Джерело:
AgroTimes
Поділитись:
Щороку нові граблі…

Минулий сезон виявився надзвичайно складним для більшості учасників зернового ринку: на заваді очікуваному врожаю стала погода, а цінове ралі здивувало навіть найдосвідченіших аксакалів. Які уроки винесе аграрна спільнота і чи зміняться надалі принципи ведення бізнесу на українських теренах?  

Чому система дала слабину 

Несподівано сувора посуха на Півдні, яка зачепила ще й половину центральних регіонів, призвела до того, що деякі господарі у квітні-червні вимушені були тричі пересівати поле. Однак навіть травневі короткочасні дощі не змогли компенсувати нестачу вологи. Звісно, про заробітки вже не йшлося — тут аби врятуватися від кредиторів та показати хоча б якийсь результат для пайовиків. 

Суттєвих корективів зазнав і зерновий баланс. Наприклад, USDA ще у червні 2020 прогнозувала Україні 37–38 млн тонн кукурудзи, натомість ми фактично зібрали менше ніж 30 (тоді як минулого сезону — близько 35). Втрата понад 10% валового збору спостерігалася за всіма без винятку зерновими культурами. Щодо олійних, то ріпак втратив чверть валового збору, а соняшник — трохи більше як 10% (бо осінні дощі дещо поліпшили його показники). Тож декому з аграріїв, щоб розрахуватися з пайовиками, довелося навіть купувати (чи позичати) зерно в колег з інших областей, яким пощастило більше. 

За економічними законами ціноутворення (ефект Кінга), скорочення пропозиції на ринку призводить до багаторазового зростання цін. В Україні скорочення пропозиції сільгосппродукції на 10–15% призвело до зростання цін. За півтора місяця вони зросли на понад 30%. З нового року додали ще 15%. Тож загальне цінове зростання вже досягає 50%. 

І тут система оптових закупівель дала слабину: фермери просто відмовлялися виконувати форвардні контракти (наприклад, на кукурудзу), заявляючи про повне знищення посівів посухою. Ціна, за якою традиційно укладали угоди навесні, була нижчою майже удвічі за ту, що склалася на ринку в період збирання врожаю (якщо було що збирати). Тому не виключено, що про «збитки від посухи» заявили й охочі скористатися ринковою нестабільністю та трохи заробити легких грошей (реалізувавши законтрактоване навесні збіжжя за «кеш»). За даними Української зернової асоціації, до такого кроку намагалися вдаватися навіть фермери північних областей, де не було й натяку на посуху. 

Хтось страхує, хтось — «гасить пожежі»…. 

Микола Горбачьов, президент Української зернової асоціації, в рамках онлайн круглого столу «Чи є майбутнє у форвардних контрактів в Україні?» зазначив, що тільки щодо кукурудзи було укладено форвардних контрактів загальним обсягом на 6–7 млн тонн, і ризик дефолтів виник у 30% таких контрактів. Головною проблемою в Україні, на думку очільника УЗА, були не погодні чинники та врожай, а стрімке зростання цін протягом зовсім нетривалого часу. Разом із тим низький валовий збір, за його оцінками, не приведе до істотного зниження експортної виручки, а перевищить торішній рекорд — 9,6 млрд доларів (без урахування соняшникової олії). 

Торік усі ризики, які є традиційними для сільського господарства, суттєво загострилися. Власне, агросектор у постійному пошуку інструментів, які б дозволяли знизити непередбачуваність багатьох чинників. Найпростіший інструмент — страхування посівів, а також ф’ючерсні та опційні контракти, які дозволяють знизити ризик зміни ціни. Крім того, прямою альтернативою форвардним контрактам є ринок аграрних розписок (його обсяг — 1,2 млрд доларів), які розповсюджуються не тільки на зернові та олійні культури, а укладаються й на фрукти та іншу нішеву продукцію. 

От тільки фермери, замість завчасно скористатися цими інструментами, сподіваються розв’язати проблему «методом гасіння пожежі». Зокрема, розраховують на виплату компенсацій — асоціації фермерів неодноразово (але безрезультатно) зверталися з цим питанням до урядовців. Натомість добросовісні сільгоспвиробники таки досягнули певних домовленостей із трейдерськими компаніями. Подейкують, що декому таки вдалося наблизити ціну у власному контракті до ринкової. Втім, про деталі тих перемовин широкому загалу залишається хіба що здогадуватися… 

Навіщо фермерам спекулянти 

Схоже, про цінову стабільність сьогодні можна говорити тільки в рамках планової економіки. Тим часом у реальному світі ціни постійно коливаються й перебувають у постійному пошуку точки цінової рівноваги попиту та пропозиції. Це стимулює залучення нових гравців на ринок, а з ними з’являються конкуренція за ресурс, а також нові інструменти та можливості. 

Трейдерських компаній на ринку щороку більшає, оскільки зростають обсяги виробництва зернових. Та не всі нові гравці в умовах такої конкуренції здатні стабільно утримувати свою ринкову частку. Яскравий приклад — Spike trade, що стала жертвою власних агресивних дій на ринку (компанія збанкрутувала через дефолти деяких своїх постачальників, з якими уклала свопконтракти). Втім, поява нових учасників ринку та їх намагання застосувати інновації в торгівлі тільки оздоровлює аграрний ринок. Усі ці обставини дають розуміння необхідності керування ціновими ризиками. А для цього потрібен певний майданчик, який би гарантував однакові правила гри для всіх, і де б не допускалося викривлення цін, «бо сьогодні потрібно закрити угоду, а мені не вистачає 15 копійок»… Українські фермери нарешті починають розуміти, що спекулянти їм потрібні, адже саме вони захочуть взяти на себе ризик негативної зміни ціни, а для ринку вони зроблять додаткову послугу — додадуть ліквідності. 

Без розуміння цих важливих інституціональних засад ми ніколи не зможемо побудувати в Україні цивілізовані правила торгівлі та бажання виконувати укладені угоди. Ми й надалі стикатимемося з погодними аномаліями й у майбутньому, але залишається невирішеним питання щодо ринкових цін. 

«Реалізація зерна за цінами ф’ючерсних/ форвардних контрактів або хеджування на ф’ючерсному ринку дає можливість заробити більше, якщо правильно вибирати період реалізації продукції», — вважає і радник зі стратегічного розвитку УКАБ Володимир Лапа. Про це він сказав на конференції DoAgro20. Утім, щоб захиститися від надзвичайної зміни цін та гарантувати свій дохід на певному рівні, слід правильно використовувати згадані біржові інструменти, які є вкрай чутливими. 

Шлях до успіху. На десятиліття… 

Українські аграрії не мають певної ментальної відрази до біржових інструментів торгівлі. Вони мало чим відрізняються від фермерів в США чи Франції й позитивно сприймають перспективи інтеграції ІТ й агро. От тільки у більшості склалося певне стереотипне враження, що біржовий ринок пов’язаний з махінаціями (про які ми доволі часто чуємо в новинах), не гарантованим доходом та високим ризиком операцій. Зважаючи на такий «букет», майже зі стовідсотковою вірогідністю можна почути відмову, пропонуючи лояльному сільгоспвиробникові ф’ючерс та опціон. Заглибившись у деталі справи, виявляється, що за невеликих затрат та витрачаючи приблизно 1–2 год на день для аналізу ринкового середовища, можна убезпечити свою дохідність на певному рівні, а навесні чітко розуміти, вирощування яких культур буде найоптимальнішим рішенням у наступному сезоні. 

Торік я брав участь в інтернет-конференції Trend&Hedge Club з двома американськими фермерами, які розповідали про те, як вони хеджують свої цінові ризики й наскільки це для них важливо. На моє запитання про причини такого рішення, один із фермерів відповів, що вперше торгівлею на біржі зацікавилася його мати у середині 80-х років. Вона спробувала захеджувати невеликий обсяг врожаю для проби. Дотримуючись рекомендацій свого брокера та власних розрахунків, вона отримала не тільки покриття власного ризику, а й навіть невеликий прибуток. Тому взялася нарощувати обсяги торгівлі. Зацікавившись, син допомагав матері й також став заглиблюватися у біржову торгівлю. Нині він навіть допомагає сусідським фермерам хеджувати їх цінові ризики. 

Сім’я американських фермерів пройшла шлях із початківця торгів до впевненого хеджера за 35 років і це при тому, що у них є в розпорядженні повноцінно розвинена біржова інфраструктура: є надійний біржовий майданчик, величезна кількість брокерів та консультантів. Скільки часу потрібно буде Україні для налагодження такої системи підтримки аграріїв, я не знаю. Втім, бажання працювати у прозорих та паритетних умовах дозволить нам суттєво знизити наші ринкові ризики. 

Анатолій Стоянов, експерт біржових ринків

газета AgroTimes, березень 2021 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “AgroTimes” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
AgroTimes