Агромаркет

Леонід Центило: «Агрохолдинги сильніші, однак свою нішу ми знайшли»

Леонід Центило: «Агрохолдинги сильніші, однак свою нішу ми знайшли»

Леонід Центило, директор ТОВ «Агрофірма «Колос» Незвичайність «Агрофірми «Колос» полягає у диверсифікації її діяльності. Тут розвивають близько 14-ти різних напрямів виробництва: вирощують товарні та насіннєві посіви, розвивають молочне скотарство, свинарство; займаються розведенням перепелів, садівництвом, ягідництвом, бджолярством, рибництвом; виробляють органічне добриво, крупи; проводять наукові дослідження; впроваджують новітні біотехнології; не забувають і про соціальні проекти. «Кожна складова нашого бізнесу підвищує його ефективність і знаходить своє місце в структурі виробництва. Ми збільшуємо кількість робочих місць і в цьому бачимо реальний шлях до відродження українського села», — так формулює ідею підприємства Леонід Центило, директор ТОВ «Агрофірма «Колос».

 

Леоніде Васильовичу, у той час, як деякі підприємства прагнуть зайняти вузьку нішу, ви, навпаки, щороку відкриваєте нові напрями. Навіщо?
– В Україні в сільській місцевості проживає вдесятеро більше людей, ніж, наприклад, у країнах Євросоюзу, тому інтегроване сільгосппідприємство (так я називаю запроваджений агрофірмою «Колос» напрям) — це спасіння для України. Така стратегія розвитку дає можливість задіяти всіх селян. Аби вся система інтегрованого господарства працювала на відмінно, достатньо мати земельний банк до 10 тис. га. Непотрібно будувати величезних ферм, щоб потім вирішувати проблеми з утилізацією гною. В основу обчислення розміру ферми має бути закладена певна нормативна кількість худоби з розрахунку на гектар. На наші 4000 тис. га це — 1200–1800 голів ВРХ або 700 голів дійного стада.

Яким заходам слід приділити першочергову увагу в розбудові агробізнесу?
— Для початку слід привести до нормативної відповідності стан ґрунту, переглянути підхід до внесення мінеральних добрив, можливо, замінивши частину їх на органічні або ж аналогічну кількість пожнивних решток, пришвидшивши їх розклад спеціальними біопрепаратами. Зауважу, що в ґрунт можна інвестувати довго, — 5–7 років.

Чи бере агрофірма «Колос» кредити?
— Звичайно, чи можна сьогодні розвиватися інакше? Маємо партнерські відносини з «Райффайзен Банк Аваль». У разі кредитування дуже важливо розуміти, як та в що ефективно вкладати кошти.

Кукурудза — одна з візитних карток «Агрофірми «Колос» У що в першу чергу вкладаєте кошти?
– Ми багато вкладаємо в застосовування сучасної техніки та технологій. Наприклад, трактор з усіма зручностями для механізатора Deutz-Fahr, придбаний нами 2012 року, за один сезон відпрацював 6 тис. мотогодин — звичайно, це багато. А як інакше, навіщо нам трактор, як не для роботи? Також ми придбали сучасне обладнання DeLaval для ферми. Тепер зоотехнік 60% робочого часу проводить за комп’ютером. Щороку реконструюємо два приміщення. Хорошій доярці чи механізатору виплачуємо більшу зарплату, ніж, наприклад, молодому економісту. І так далі в інших напрямах, інвестуємо в людей, новітнє обладнання та технології.

Які напрями виробництва є бюджетоутворювальними в агрофірмі?
— Молочне скотарство та свинарство. Однак, як уже бувало через збільшення кількості імпортної продукції, свинарство може стати збитковим дуже швидко. Ринок якісного молока дає стабільнішу рентабельність, незважаючи на коливання ціни протягом року. Корова — це ліквідна власність: якщо в неї вкласти кошти, то завжди отримаєш прибуток. Сьогодні продаємо молоко вищого ґатунку за ціною 4,20грн/л, однак такому результату передували реконструкції корівників, установлення сучасного обладнання, заготівля високоякісних кормів за сучасними технологіям.
Насінництво також може давати прибутки, незважаючи на те, що потребує додаткових затрат на технології, податки, заробітну плату. Відповідно до річних звітів, попри всі затрати, середня ціна реалізації тонни насіннєвої пшениці значно вища, ніж товарного зерна. У нашому господарстві насінництво включає вирощування гібридів кукурудзи, сортів озимої та ярої пшениці, садівництво — вирощування не лише яблук, а й власних саджанців, 16-ти різних сортів полуниці.

Яка урожайність ваших насінницьких посівів кукурудзи?
— На простих гібридах — 2–3 т, на трилінійних — до 4 т готового насіння з гектара. Збираємо самохідними насіннєвими комбайнами «Херсонець-200» і «Херсонець-9». Це стара техніка, проте за якістю збирання не поступається сучасним машинам — зерно не травмується.

Яку технологію застосовуєте у кормовиробництві?
— Нашою гордістю є вирощування змішаних посівів із кукурудзи, сої та сорго. Спершу сіємо кукурудзу та сорго, через тиждень посів ущільнюємо соєю. У результаті отримуємо силос із харчовою цінністю 0,37 кормових одиниць. Для порівняння, в радянські часи за 0,22 кормові одиниці ледве не Героя соціалістичної праці давали. У вирощуванні змішаних посівів застосовуємо біотехнології.

Які саме біотехнології застосовуєте?
— Наприклад, одночасно з посівом, скажімо, кукурудзи, сіємо певну мікробіологічну культуру, яка нормалізує стан ґрунту. Заселяємо його фосфат-мобілізаторами й азотофіксаторами. Таким чином створюємо всі умови для повноцінного розвитку кореневої системи рослини мікроорганізмами, які споживають елементи живлення, що є в ґрунті. Мікроорганізми перетворюють елементи живлення в доступну форму й забезпечують ними рослини. Інший приклад — ми інтенсифікуємо розкладання рослинних решток, заселяючи їх мікроорганізмами. Активні мікробіологічні процеси поліпшують фізичний і хімічний стан ґрунту. Також ми додаємо біопрепарати в гній. У результаті повноцінне органічне добриво утворюється за 3 місяці, порівняно з 7 місяцями без біопрепарату. Ще ми працюємо над технологією сумісного застосування бактерій і каліфорнійського черв’яка, які разом можуть перетворювати свіжий гній на дуже якісне органічне добриво.

Завдяки біотехнологіям коренева система сої густо заселена азотфіксуючими бактеріями Під кожну культуру та технологію застосовується свій набір препаратів?
— Так. У нас тісна співпраця з Інститутом сільськогосподарської мікробіології УААН (м. Чернігів), Інститутом захисту рослин (м. Київ), компанією «БТУ-Центр». Також ми запустили в роботу власну мікробіологічну лабораторію, де досліджуємо зразки біопрепаратів і стан ґрунту.

Як щодо непрофільних напрямів? Вони прибуткові?
– Є «видима» частина прибутку, однак є й не менш важлива «невидима» частина. Візьмемо, наприклад, бджільництво. Його основне, пряме призначення — аж ніяк не прибутки з продажу меду, а забезпечення процесів запилення на певній території. Сьогодні це розуміють у США, де на рівні держави намагаються відновити бджолярство. Усі витрати на утримання пасік списуються. Ми прагнемо зробити кожен із напрямів незбитковим. Наприклад, у бджолярстві відійшли від продажу меду в бідонах, продукцію фасуємо у невеликі упаковки та реалізуємо населенню. Особливо на цьому не заробляємо, однак галузь працює не в збиток.

Мабуть, ефективність усієї системи порахувати вкрай складно…
– Ми не здатні конкурувати з величезними агрохолдингами. Ідеться про інше — як знайти себе у певній ніші. В Україні вибудовується досить цікава модель сільськогосподарського виробництва — їй немає аналогів у світі. Зроблена ставка на великий капітал, кредити вкрай дорогі, високі ціни на матеріально-технічні ресурси — це зумовлює орієнтацію сільгоспвиробників на вирощування максимально рентабельних культур. Водночас соціально важливі культури, наприклад, пшениця, стають малоприбутковими, і ми спостерігаємо неухильне зменшення площ під ними. Однак ринок реагує дуже швидко, і вузькогалузева орієнтація може обернутися тотальними збитками. Інтегроване сільгосппідприємство не збанкрутує в будь-якому разі, адже маємо всього потроху, в один рік витягує одне, в інший рік — інше.
Якщо передбачено існування тої ж бджоли, свині, корови — отже, вони мають бути задіяні у виробництві. Сподіваюсь, скоро у світ вийде наша книга, де ми викладаємо суть того, як поєднувати ці процеси, яку роль відіграє громада й окремі люди в ній. Мені пощастило, що міг працювати з будь-якими архівними матеріалами, на які давав запит.

Застосування каліфорнійського черв’яка є перспективним прийомом у виробництві органічних добрив Замкнута система виробництва дозволяє вашому господарству бути більш стійким до економічних потрясінь?
— Це так, справді. Однак будь-яку систему можна зламати цілеспрямованими деструктивними діями зі сторони. Тим більше, якщо ми ослабляємо себе додатковим фінансовим навантаженням на соціальні проекти на селі. Цих витрат нам ніхто не компенсує.
Я пишаюся тим, що агрофірма «Колос» щороку сплачує 7 млн грн податків. Хтось може сказати — чоловік несповна розуму, адже можна працювати зовсім по-іншому: застосувати надпотужну техніку, сіяти кукурудзу по кукурудзі, скоротити робочі місця… Ми застосовуємо сучасну, потужну техніку, наприклад, тільки за вчора (у «Колосі» тривали жнива — прим. Ред.) комбайн Acros змолотив 47 га та зібрав 250 т пшениці, проте робочі місця зберігаємо й примножуємо — розвиваємо галузі, які потребують багато ручної праці: те саме бджолярство, садівництво, ягідництво, перепелина ферма…

Система, в якій задіяно багато неоднорідних складових, потребує постійного дрібного «ремонту». Навіщо вам цей клопіт?
— Це… поклик душі, щось відчув, через щось пройшов і вважаю такий шлях правильним. Ми ще відпрацьовуємо модель інтегрованого господарства, але вже досягнули того рівня, коли можемо показати приклад, вголос про щось заявляти — і нас почують.

Чи відчуваєте ви себе матеріально забезпеченим?
— Усе, що можна заробити — я вже заробив. Може здатися — навіщо цей клопіт, якщо за гектар на Київщині сьогодні можна отримати 550 у.о. без урахування вартості виробничих активів. Однак мені всього вистачає. У мене є сім’я, будинок, автомобілі: робочий Niva Chevrolet та особистий, куплений у б/в стані, Nissan Patrol. Багато подорожую світом, дивлюся на досвід ведення аграрного бізнесу в інших країнах…

Чи відчуваєте ви упевненість в тому, що завтра буде краще, ніж сьогодні?
– Якщо людина сидить на мішку з грошима, чи буде вона впевнена в майбутньому? Я думаю, ні. Мабуть, найперше, що людиною рухає — це його віра та бажання щось зробити. Разом із людьми та Господом буде й результат. У собі я впевнений. Мені подобається, що я знайшов однодумців, які допомагають мені розбудовувати наше господарство.

Андрій Федорчук

газета  “АгроМаркет”  серпень, 2013 року

 

 

     


Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі  “АгроМаркет” та інтернет  сторінці журналу за адресою  https://agrotimes.ua/magazines  належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.

При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів  обов’язкове посилання на журнал  “АгроМаркет”  з гіперлінком  https://agrotimes.ua/magazines . Використання інформації  дозволяється тільки після отримання письмової згоди  від видавничого дому  “АГП Медіа”  .

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ