Співвідношення маси зерна і соломи пшениці нижче за інтенсивного вирощування

Результати досліджень показують, що за екстенсивного вирощування пшениці озимої співвідношення маси зерна і соломи пшениці становило 1:1,3 і 1,4 відповідно. За інтенсивних способів вирощування культури воно звужувалося до 1:1,1 і 1,2, пише журнал The Ukrainian Farmer.

«Для повного та якіснішого статистичного обліку різних форм нетрадиційних органічних добрив (солома, стерня, полова, кореневі рештки) ми запропонували методику переведення побічної продукції, що лишилася в полі, у еквівалент до гною»,  –  зазначив Леонід Глущенко, кандидат сільськогосподарських наук (Полтавська ДСДС ім. М. І. Вавилова).

За його словами, точне встановлення її виходу та вмісту елементів у ній істотно впливають на об’єктивність показників господарського винесення та балансу загалом.

Для прикладу науковець наводить визначення кількості нетоварної частини врожаю сільськогосподарських культур, застосовуючи формулу Х = У × К (де Х – нетоварна частина урожаю; У – урожай зерна на конкретному полі; К – коефіцієнт сумарного виходу поверхневих решток), та за фактичним урожаєм цієї культури, користуючись коефіцієнтами, наведеними у таблиці:

Наприклад, урожай зерна пшениці озимої становить 3,5 т/га. Х – вихід нетоварної частини врожаю (т/га) становитиме: Х = 3,5 т/га × 1,4 = 4,9 т/га.

Знаходимо величину побічної продукції пшениці озимої, виходячи з даних таблиці: 53% – солома і 47% – це поверхневі (стерня) і кореневі рештки. Визначаємо, користуючись коефіцієнтами таблиці, яка була маса побічної продукції й поверхневих і кореневих решток за такої продуктивності пшениці озимої (у – побічна продукція, у/ – поверхневі й кореневі рештки, с – % побічної продукції, с/ – % стерні й коріння): У = (Х × С) ÷ 100%, У = (4,9 т/га × 53%) ÷ 100% = 2,6 т/га У/ = (Х × с/ ) ÷ 100%, У/ = (4,9 т/га × 47%) ÷ 100% = 2,3 т/г.