Україні важливо розширювати «медовий клин», - думка

Враховуючи, що Україна займає високі місця в рейтингу провідних світових експортерів меду, державі, аграріям і бджолярам, а також професійним асоціаціям і громадським організаціям є сенс постійно стежити за площею «медового клину» та сприяти його розширенню.

Таку думку висловив співвласник Бджоло-Садиби «Знатний Мед» Валерій Курейко.

За його словами, головними медоносами на українських полях є соняшник, ріпак та гречка, втім,  медоносами також є такі культури як гірчиця, горох, люцерна, конюшина і деякі інші – загалом до 20 видів.

«Тієї ж гречки у нас сіють все менше (60-75 тис. га за попередні п’ять років), і це при тому, що її продуктивність як медоноса дуже висока (до 100 кг меду з 1 га), а сам гречаний мед є унікальним за своїми властивостями», – зазначає Валерій Курейко.

Експерт також відзначає, що раніше до медового клину можна було віднести посівне жито і пшеницю, оскільки на цих полях росли медоноси-бур’яни, перш за все – волошка. Але зараз поля обробляють гербіцидами, і волошка там відсутня, що призвело до зменшення загальної медоносної бази.

Крім медового клину, в Україні є великий потенціал у вигляді лісів, пасовищ, багаторічних насаджень, луків (в тому числі навколо водойм) і навіть міських парків. Там ростуть в основному дикорослі медоносні трави і дерева.

За словами експерта, на сьогодні липа займає понад 25 тис. га, біла акація – понад 32 тис. га, а багаторічні насадження – понад 800 тис. га (плодові сади і ягідники). Усі разом вони можуть давати до 700 тис. тонн нектару або, з урахуванням випарювання вологи бджолами, – до 175 тис. тонн меду.

«Це практично стільки ж меду, скільки потенційно можна отримати з медового клину – ось чому медоносна база лісів, пасовищ і багаторічних насаджень така важлива, а потенціал подальшого розвитку бджільництва в Україні дуже великий», – зазначає В. Курейко.

Нагадаємо, «медовий клин» України дає змогу виробити приблизно 175 тис. тонн меду.