Агромаркет
Головне:
Агромаркет

Фасуй і брендуй

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
Фасуй і брендуй

Пандемія змістила пріоритети пересічних споживачів як щодо вибору продовольчої продукції, так і щодо каналів її купівлі.

Наразі мед для багатьох наших співвітчизників — продукт традиційний, тож одна особа щороку в середньому споживає до 1 кг солодкого продукту, купуючи його здебільшого (84%) у виробників-пасічників (з рук) або на ринку.

Реальна «валюта» бренду 

З огляду на карантинні обмеження, цілком імовірно, що зростатимуть обсяги реалізації меду онлайн або через офіційні торгові точки (у великих містах) та безпосередньо у виробників. Зважаючи на це, дедалі більшого значення набуває клієнтський досвід. Зокрема, відгуки й рекомендації покупців на сайті компанії та в соцмережах стають реальною «валютою» бренду і суттєво впливають на рішення про купівлю відповідної продукції. Як свідчать результати дослідження Nielsen, понад 90% споживачів більше довіряють відгуками друзів і членів сім’ї, ніж рекламі. Тож на перший план виходить якість та безпечність продукції, цінність для покупця. Не менш важливе значення матиме й професійна репутація продавця та історія безпосередньо його продукту. 

Попит на мед та інші продукти бджільництва в найближчій перспективі в Україні буде визначатись споживчими звичками покупців та купівельною спроможністю. Тренд «турботи за здоров’я» буде в пріоритеті та може створювати додатковий попит на продукцію. Розвиток пандемії спонукав споживачів до пошуку превентивних засобів для зміцнення імунітету. 

Тенденції, варті уваги 

Стримувальним чинником для подальшого зростання попиту можуть стати скорочення доходів населення й зниження його купівельної спроможності. Втім, у довгостроковій перспективі може відбутися радикальна зміна тенденцій. Серед тих, які світ спостерігає вже сьогодні (за Euromonitor International) — Proudly Local або повернення до місцевого (зокрема, до продуктів власного регіону). Через ізоляцію й закриття закладів громадського харчування на часі ще один «новий-старий» тренд: приготування їжі вдома (і мед може бути складником величезної кількості страв домашньої кухні). 

Підвищена екологічна обізнаність зумовлює тенденцію повторного використання (набувають популярності бізнес-моделі, в яких матеріали та вироби повторно використовуються). Праг нення сучасних покупців отримати максимум інформації про вподобаний продукт і його доставку в максимально короткі строки (провести пальцем, клацнути чи прокрутити в онлайні) дістало у маркетологів назву Catch Me in Seconds. І цей тренд українським виробникам та продавцям солодкого продукту теж варто мати на увазі. 

Крім того, додаткові можливості для учасників ринку створюватимуть і смакові вподобання споживачів, зокрема попит на монофлорні рідкі види меду. Особливу увагу покупці приділяють деталям, зокрема походженню інгредієнтів солодкого продукту, наявності чистої етикетки та сертифікації (Organic, Halal) тощо. 

Динаміка експорту меду з Украини

Позитиви минулого сезону 

Медова галузь експортоорієнтована (на зовнішні ринки надходить понад 70% виробленого в країні меду). Тож негативні цінові тенденції минулих років (унаслідок перенасичення світового ринку, зокрема, й фальсифікованим продуктом) тиснули на ціни в Україні. На тлі зростання обсягів експорту меду в 2019му (на 13% проти 2018-го — до 55,7 тис. тонн) середня ціна за експортним контрактом зменшилася на 9%. Водночас імпортерів нашого солодкого продукту побільшало. Серед них торік уперше були Кувейт, Вірменія, Албанія. Крім того, Україна відновила свої медові позиції на азербайджанському ринку, а в загальносвітовому рейтингу піднялася з 5-ї на 4-ту позицію, наростивши свою частку експорту до 9%. 

Сумарні обсяги експорту за перші три місяці 2020 року становлять 14,9 тис. тонн (загальною вартістю 24,5 млн доларів) і перевищують аналогічний показник 2019 і 2018 років на 16% і 47% відповідно. Позитивом поточного року стало збільшення поставок українського меду в США (14% проти 11% у 2019-му). 

Динаміка ціни за експортними контрактами, дол./кг

Суттєві конкурентні переваги 

Основним ринком збуту для українського меду залишаються країни ЄС, на частку яких припадає до 86% загального обсягу експортних поставок. Тому саме розвиток ситуації й ухвалення виважених рішень у Євросоюзі матиме суттєвий вплив на подальше постачання солодкого продукту з України. Інформації щодо обмеження поставок меду з Китаю чи Аргентини, які є одними з основних постачальників меду на світовий ринок, наразі немає. Втім, щойно в європейських фасувальників виникне можливість (і потреба) поновити «медові засіки», Україна матиме перевагу завдяки своєму географічному розташуванню. Однак світова економічна криза «посприяє» падінню доходів населення, девальвації валют і посилить конкурентну боротьбу за ринки збуту та споживача. Відтак українським операторам ринку треба буде працювати в умовах жорсткої конкуренції, де доведена якість, натуральність, безпечність продукту та повна простежуваність його походження будуть суттєвими перевагами. 

Окрім карантину й вимушеної ізоляції, сезон-2020 розпочався в українських пасічників з масової загибелі бджіл (її зафіксовано в більшості областей країни) і низького діапазону закупівельних цін, та початком дії нових вимог до меду, що почали діяти з лютого поточного року. Говорити про медозбір-2020 як і цінові прогнози досить рано. Втім, хто казав, що буде легко? Слово «криза», написане по-китайськи, складається з двох ієрогліфів: один означає «небезпека», інший — «сприятлива можливість»…  

Анна Бурка, національний експерт FAO

газета “АгроМаркет”, травень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись: