Роз’яснювальних бесід щодо неприпустимості жорстокого поводження працівників зі свинями замало

Стрес, який свиня отримує під час побиття, впливає на її продуктивність. Наприклад, кнур, що страждає від болю чи страху, зменшує кількість еякуляту. Свиноматка може втратити прояв статевої охоти, а при лактації знизити кількість молока.

На цьому наголосив спеціаліст із ветеринарної медицини Василь Усатенко в своїй колонці на AgroTimes.

Він зауважив, що, крім прихованого, мало помітного насильства, пов’язаного з обмеженням життєвого простору, здійснення маніпуляцій, що викликають больовий синдром, трапляється й безпосереднє побиття свиней працівниками ферм.

Особливо відчутним для результатів продуктивності підприємства стають наслідки тисняви, спричиненої інтенсивним тиском працівників на масу свиней під час перегону. Отримані поранення, вивихи, переломи, рідше – внутрішні кровотечі ставлять під сумнів раціональність подальшого утримання таких свиней. Також можна втратити товарних свиней або частину продукції через відверте побиття тварин у процесі відвантаження на забій.

«Як не дивно, але під час зазіхання на свиню людина може постраждати сама – у стані стресу свині можуть проявити агресивність, спрямовану саме на працівника, – підкреслив Василь Усатенко. – Крім того, працівник може випадково забити кінцівку чи пошкодити обладнання. Навіть часткова втрата працездатності може викликати певні проблеми у всьому технологічному ланцюгу».

Роз’яснювальних бесід серед працівників замало, переконаний спеціаліст. «Вирішальним у розв’язанні проблеми жорстокого поводження з тваринами є вироблення чіткої технології процесів, заходів, архітектури приміщень, обладнання тощо, які унеможливлюють «прикладання руки» до свиней, – зауважив Василь Усатенко. – Наприклад, відсутність щита для перегону свиней змушує використовувати свинаря палицю, і навпаки, наявність у працівника електрошокера підштовхує його до «єдиного правильного» рішення за проявів впертості у свиней».